Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №461 від 12.08.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
Вересень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30


#Невигадана історія

Покладатися лише на себе

Покладатися лише на себе

Марина йшла вулицею з підгузками та пакетом інших дитячих дрібниць. Чоловіки, задивляючись на її ніжки, мало не скручували голови, а жінки від заздрості косилися на її струнку талію, не розуміючи, як після пологів у неї могла лишитися така фігурка. Але Марина не зважала - вона сіла у автівку й рушила у пологовий будинок.

Учора зранку її подруга Людмила народила донечку, а вночі в неї зупинилося серце. Чоловік був у розпачі, боявся взяти донечку на руки і не міг змусити себе глянути на немовля.

Люда просила Марину стати хресною для її донечки, ніби серцем відчуваючи біду. І тепер Марина зрозуміла, що турботи про малечу ляжуть на її плечі.

…Свого часу Людмила поїхала у слід за коханим до іншої частини країни. Життя не складалося: її батьки були проти цього кохання. Дмитро, мешкав у двокімнатній квартирі з мамою, незадовго до вагітності дружини - втратив роботу.

Свекруха пропонувала перервати вагітність, почекати кращих часів. Дмитро мовчки погоджувався. І запал кохання почав розвіюватися. Даремно Люда чекала, що чоловік виявить рішучість і почне відстоювати їхню родину. Підтримала лише її подруга Марина, з якою Людмила познайомилася на виставці місцевого художника.

Марина жила в достатку. Бути сильною і бойовою її навчив чоловік Сергій за чотири роки сімейного життя. Він добре заробляв, мав власну фірму, тому Люда сподівалася, що в разі чого Марина не покине її дитинку. Вочевидь тепер цей час настав…

Марина взяла на себе все одразу: організувала похорони, купила дитячий візок, забрала дитя і завезла у квартиру Дмитра. Знала, що свекруха завжди була чимось невдоволена: квартира замала, невістка надто бідна, пульт від телевізору не у тому місці, але все ж наважилася на цей крок. Щоранку перед роботою Марина заїжджала до манюні, перевіряючи чи вона неголодна.

Одного разу вона побачила страшну картину: мокре дитя надривалося від плачу, кличучи рідну людину, а ніхто не озивався. Діма у навушниках дивився телевізор, а його мама зникла у невідомому напрямку. Марина наважилася на розмову.

- Вона ж твоя кровинка, Дімо. Зрозумій, можна змінити дружину, дівчину, роботу, а діти - це ж на все життя. У неї немає ріднішої за тебе людини, у ній тече твоя кров, у неї колір твоїх очей. Вона плід вашого з Людою кохання.

- Я не можу сам впоратися. Грошей не вистачає… і я не можу.

- Я ж і так все привожу.

- То що тобі тепер у ноги кланятися і цілувати. Легко бути розумною, коли це не твоє дитя.

- Я зроблю вигляд, що нічого не чула. Заїду завтра о цій же порі.

Минув тиждень, а у манюні все ще не було імені. Вона плакала, наче благаючи, щоб її любили. Тільки не бачила, кого можна попросити.

Майже опівночі подзвонив Дмитро.

- Ти можеш приїхати, вона кричить і я не знаю, як її заспокоїти.

- А мама?

- У мами піднявся тиск від її крику.

Марина приїхала. У коридорі стояла сумка зі складеними речами. Дівчинка була, посинілою від крику, на руках у тата. Дімине колихання скоріше нагадувало трясіння від удару електричним струмом.

- Візьми її до себе. Так буде краще для всіх. Я приходитиму, навідуватиму її, а сам я не можу…, - сказав молодий чоловік.

Марина не зчулася, як стояла за дверима з дитиною в одній руці і валізою в іншій.

На ранок дівчинка спала біля Марини. А жінка все думала. Сергій поспішав на роботу.

- Сподіваюся вона тут не надовго, - сказав чоловік, зачиняючи за собою двері.

Власних дітей у них не було. Вони говорили про них, але як про далеке майбутнє, а можливо і наступне життя.

- Твоя мама хотіла назвати тебе Алісою. Будеш Алісою? Ти ще не з’явилася, а вона вже тебе дуже любила. Твоя мама завжди буде з тобою.

Наступний тиждень перетворився на суцільний жах. Навіть у своєму найгіршому сні Марина не могла уявити, що з нею таке трапиться. Чоловік злився без причини, кричав. Його дратувало все до найменшої дрібниці. Недосолений омлет, невчасно зроблена кава, не ті шкарпетки - за все він докоряв Марині й суворо поглядав у бік Аліси.

- Так більше жити неможливо, - почала Марина. - Я розриваюся між тобою і дитиною.

- Ти права, неможливо. Для чого взагалі ти її принесла у наш дім. Вона нам чужа, ніхто. У нас будуть свої діти, Марино. Я не хочу мати у своєму домі чужу дитину.

- Серьожо, як ти можеш так говорити, я не впізнаю тебе.

- Ми молоді, здорові і здатні народити власних дітей.

- А з Алісою що робити?

- Це не мій клопіт, ти її принесла сюди, ти й вирішуй. Залиш десь біля пологового, занеси у дитячий будинок, врешті-решт у неї є батько - хай забирає.

- Я не вірю своїм вухам…

- Обирай - або це дитя, або наша сім’я. Сподіваюся ти зробиш правильний вибір.

Марина не могла вимовити ані слова. Вона й подумати не могла, що близька людина, її коханий чоловік, може бути таким жорстоким. А вранці рішуче сказала, що не може покинути Алісу. За кілька годин побачила у квартирі спаковані валізи з її речами.

- Ти зробила свій вибір. Можеш йти з нею куди завгодно. Я подаю на розлучення, зв’яжуся з тобою, коли будуть готові папери.

Лив дощ. Марина з дитиною на руках стояла під

накриттям супермаркету. У голові і досі все це не вкладалося. Вона зателефонувала Дмитру, з надією переночувати у нього хоча б одну ніч. Він був “поза зоною”. Аліса плакала…

Марина зняла однокімнатну квартиру, і вже через два місяці отримала розлучення. “Як легко кохання перетворюється на попіл”, - сказала Марина, підписуючи папери.

Марина вирішила сховати свої страждання у потаємний куток свого серця. Розум кричав, що час діяти, врешті дістати свій “чорний запас” заощаджень і вкласти їх у вигідну справу, щоб дитина жила у достатку. Роки, прожиті у шлюбі не стали марними. Використавши весь досвід, перейнятий у чоловіка та його зв’язки, Марина заснувала фірму.

Вона знову їздила на авто, тільки тепер купленому за власні кошти. Жила у двоповерховому будинку за містом. Марина зустрічалася з чоловіками, але уникала будь-якого натяку на серйозні стосунки. Вона нікого не впускала в їхнє з Алісою життя. Ще й досі їй боліли слова колишнього чоловіка і вона чимдуж прагнула незалежності, щоб ніхто не зміг диктувати їй свої умови.

Вони зустрілися з Сергієм на дні народження спільного знайомого. Він не зводив з Марини очей. Сергій так і жив у тій трикімнатній квартирі. Зник колишній шарм, бізнес почав занепадати. На п’яти наступали конкуренти і Марина була однією з них.

- Думаєш, стала успішною, можеш гидувати моїм товариством? - з п’яну причепився Сергій.

- Не маю жодного наміру з тобою розмовляти.

Якось ввечері хтось настирливо стукав у її двері. На порозі стояв Дмитро. За п’ять років, що Марина його не бачила, він сильно змарнів. На ньому був старий джинсовий костюм, наскрізь мокре взуття.

Діма жалівся на життя, адже так і не працевлаштувався. Його мама померла кілька років назад, а він, потрапивши в аферу, втратив квартиру. Просив позичити дві сотні гривень.

- А віддавати, коли збираєшся? - поцікавилася Марина.

- Тобі що шкода, хочеш, щоб Алісин батько з голоду здох через тебе?

Отримавши гроші, він пішов геть, навіть не побачившись з власною дитиною. Згодом Марина дізналася, що Діма захопився гральними автоматами, за безцінь продав квартиру. Він з’являвся ще кілька разів, а потім з місцевої газети Марина дізналася, що Діму вбили. Колеги по ремеслу, стверджували, що у нього були величезні борги. Висунули версію, що це справа рук когось з кредиторів.

…Спекотного літнього дня Марина з Аліскою йшли по кладовищу. Дівчинка несла живі квіти - сині волошки.

- Твої батьки тебе дуже любили, просто життя внесло свої корективи.

12.08.2010Наталія МАЛИНОВСЬКА


Переглядів: 204

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 930 від 13.09.2019p.
¤ 
Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Щодня в світі випивають 1,6 млрд чашок кави і вдвічі більше чаю....

¤ 
Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога, який 8 вересня покинув шоу «Танці з зірками 2019», збирається отримати українське громадянство. До того ж, нещодавно він став студентом Харківського авіаційного інституту....

¤ 
«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

Президент України особисто представив нового голову Рівненської ОДА...

¤ 
На зміну фельдшерам.

На зміну фельдшерам.

Хто такі парамедики?

Наприкінці серпня уряд затвердив новий склад бригад екстреної медичної допомоги. Тепер допомагати лікарям будуть не медсестри і фельдшери, а парамедики, про яких українці поки знають лише з чуток. Яку кваліфікацію матимуть парамедики і чим відрізняються від звичайних лікарів, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Військові. Які вони на перший погляд? Безперечно, дуже мужні, відповідальні і сильні. Вони завжди є прикладом наслідування для багатьох хлопчиків країни. Та що ховається за кам’яним вибором професії «військовий»? Якщо зазирнути за щоденну життєдіяльність військових, можна відкрити безліч інших сторін....

¤ 
Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Близько 03:30 дев’ятого вересня до поліції надійшло повідомлення, що на перехресті вулиць Дубенська-Міклера поблизу кладовища виявлене тіло невідомого чоловіка....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (18798)
2. Як правильно приймати вітаміни? [749] (6563)
3. Моє місто - найкраще [427] (6450)
4. Секс із мусульманином [271] (5547)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (5394)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4959)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4890)
8. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4878)
9. Як позбутися шпори на п’яті [850] (4866)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (4847)
11. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (3849)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (3365)
13. Якщо у сні приснився вуж [219] (3362)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (3118)
15. Розклад руху автобусів [253] (3076)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Дубенщина відсвяткувала фестиваль «З народної криниці» (303)
2. “ОДЕК” не виграв, але вийшов до фіналу кубку області (295)
3. Які аналізи та тести можна (294)
4. Першість Рівненщини 2019: результати матчів 15 туру (294)
5. На Рівненщині вшанували пам’ять депортованих українців (292)
6. З 17 вересня стартує голосування за проєкти громадського бюджету Рівного (290)
7. Держгеокадастр реалізував на електронних торгах майже 1,7 тисяч гектарів землі (290)
8. Шоколадно-горіхова паста (типу Nutella) (289)
9. Велосипедистка потрапила під колеса мікроавтобуса (289)
10. Нідерланди впроваджуватимуть відновлювані джерела енергії (289)
11. Під Рівним тривають масштабні збори оперативного резерву першої черги (289)
12. І творчістю хата багата (289)
13. Як акторка львівського походження винайшла Wі-Fі (287)
14. На що варто звернути увагу, купуючи канцелярське приладдя? (287)
15. Готуємо варенуху за стародавнім рецептом (286)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс