Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №461 від 12.08.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"




  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Січень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

Новини Рівне

#Невигадана історія

Покладатися лише на себе

Покладатися лише на себе

Марина йшла вулицею з підгузками та пакетом інших дитячих дрібниць. Чоловіки, задивляючись на її ніжки, мало не скручували голови, а жінки від заздрості косилися на її струнку талію, не розуміючи, як після пологів у неї могла лишитися така фігурка. Але Марина не зважала - вона сіла у автівку й рушила у пологовий будинок.

Учора зранку її подруга Людмила народила донечку, а вночі в неї зупинилося серце. Чоловік був у розпачі, боявся взяти донечку на руки і не міг змусити себе глянути на немовля.

Люда просила Марину стати хресною для її донечки, ніби серцем відчуваючи біду. І тепер Марина зрозуміла, що турботи про малечу ляжуть на її плечі.

…Свого часу Людмила поїхала у слід за коханим до іншої частини країни. Життя не складалося: її батьки були проти цього кохання. Дмитро, мешкав у двокімнатній квартирі з мамою, незадовго до вагітності дружини - втратив роботу.

Свекруха пропонувала перервати вагітність, почекати кращих часів. Дмитро мовчки погоджувався. І запал кохання почав розвіюватися. Даремно Люда чекала, що чоловік виявить рішучість і почне відстоювати їхню родину. Підтримала лише її подруга Марина, з якою Людмила познайомилася на виставці місцевого художника.

Марина жила в достатку. Бути сильною і бойовою її навчив чоловік Сергій за чотири роки сімейного життя. Він добре заробляв, мав власну фірму, тому Люда сподівалася, що в разі чого Марина не покине її дитинку. Вочевидь тепер цей час настав…

Марина взяла на себе все одразу: організувала похорони, купила дитячий візок, забрала дитя і завезла у квартиру Дмитра. Знала, що свекруха завжди була чимось невдоволена: квартира замала, невістка надто бідна, пульт від телевізору не у тому місці, але все ж наважилася на цей крок. Щоранку перед роботою Марина заїжджала до манюні, перевіряючи чи вона неголодна.

Одного разу вона побачила страшну картину: мокре дитя надривалося від плачу, кличучи рідну людину, а ніхто не озивався. Діма у навушниках дивився телевізор, а його мама зникла у невідомому напрямку. Марина наважилася на розмову.

- Вона ж твоя кровинка, Дімо. Зрозумій, можна змінити дружину, дівчину, роботу, а діти - це ж на все життя. У неї немає ріднішої за тебе людини, у ній тече твоя кров, у неї колір твоїх очей. Вона плід вашого з Людою кохання.

- Я не можу сам впоратися. Грошей не вистачає… і я не можу.

- Я ж і так все привожу.

- То що тобі тепер у ноги кланятися і цілувати. Легко бути розумною, коли це не твоє дитя.

- Я зроблю вигляд, що нічого не чула. Заїду завтра о цій же порі.

Минув тиждень, а у манюні все ще не було імені. Вона плакала, наче благаючи, щоб її любили. Тільки не бачила, кого можна попросити.

Майже опівночі подзвонив Дмитро.

- Ти можеш приїхати, вона кричить і я не знаю, як її заспокоїти.

- А мама?

- У мами піднявся тиск від її крику.

Марина приїхала. У коридорі стояла сумка зі складеними речами. Дівчинка була, посинілою від крику, на руках у тата. Дімине колихання скоріше нагадувало трясіння від удару електричним струмом.

- Візьми її до себе. Так буде краще для всіх. Я приходитиму, навідуватиму її, а сам я не можу…, - сказав молодий чоловік.

Марина не зчулася, як стояла за дверима з дитиною в одній руці і валізою в іншій.

На ранок дівчинка спала біля Марини. А жінка все думала. Сергій поспішав на роботу.

- Сподіваюся вона тут не надовго, - сказав чоловік, зачиняючи за собою двері.

Власних дітей у них не було. Вони говорили про них, але як про далеке майбутнє, а можливо і наступне життя.

- Твоя мама хотіла назвати тебе Алісою. Будеш Алісою? Ти ще не з’явилася, а вона вже тебе дуже любила. Твоя мама завжди буде з тобою.

Наступний тиждень перетворився на суцільний жах. Навіть у своєму найгіршому сні Марина не могла уявити, що з нею таке трапиться. Чоловік злився без причини, кричав. Його дратувало все до найменшої дрібниці. Недосолений омлет, невчасно зроблена кава, не ті шкарпетки - за все він докоряв Марині й суворо поглядав у бік Аліси.

- Так більше жити неможливо, - почала Марина. - Я розриваюся між тобою і дитиною.

- Ти права, неможливо. Для чого взагалі ти її принесла у наш дім. Вона нам чужа, ніхто. У нас будуть свої діти, Марино. Я не хочу мати у своєму домі чужу дитину.

- Серьожо, як ти можеш так говорити, я не впізнаю тебе.

- Ми молоді, здорові і здатні народити власних дітей.

- А з Алісою що робити?

- Це не мій клопіт, ти її принесла сюди, ти й вирішуй. Залиш десь біля пологового, занеси у дитячий будинок, врешті-решт у неї є батько - хай забирає.

- Я не вірю своїм вухам…

- Обирай - або це дитя, або наша сім’я. Сподіваюся ти зробиш правильний вибір.

Марина не могла вимовити ані слова. Вона й подумати не могла, що близька людина, її коханий чоловік, може бути таким жорстоким. А вранці рішуче сказала, що не може покинути Алісу. За кілька годин побачила у квартирі спаковані валізи з її речами.

- Ти зробила свій вибір. Можеш йти з нею куди завгодно. Я подаю на розлучення, зв’яжуся з тобою, коли будуть готові папери.

Лив дощ. Марина з дитиною на руках стояла під

накриттям супермаркету. У голові і досі все це не вкладалося. Вона зателефонувала Дмитру, з надією переночувати у нього хоча б одну ніч. Він був “поза зоною”. Аліса плакала…

Марина зняла однокімнатну квартиру, і вже через два місяці отримала розлучення. “Як легко кохання перетворюється на попіл”, - сказала Марина, підписуючи папери.

Марина вирішила сховати свої страждання у потаємний куток свого серця. Розум кричав, що час діяти, врешті дістати свій “чорний запас” заощаджень і вкласти їх у вигідну справу, щоб дитина жила у достатку. Роки, прожиті у шлюбі не стали марними. Використавши весь досвід, перейнятий у чоловіка та його зв’язки, Марина заснувала фірму.

Вона знову їздила на авто, тільки тепер купленому за власні кошти. Жила у двоповерховому будинку за містом. Марина зустрічалася з чоловіками, але уникала будь-якого натяку на серйозні стосунки. Вона нікого не впускала в їхнє з Алісою життя. Ще й досі їй боліли слова колишнього чоловіка і вона чимдуж прагнула незалежності, щоб ніхто не зміг диктувати їй свої умови.

Вони зустрілися з Сергієм на дні народження спільного знайомого. Він не зводив з Марини очей. Сергій так і жив у тій трикімнатній квартирі. Зник колишній шарм, бізнес почав занепадати. На п’яти наступали конкуренти і Марина була однією з них.

- Думаєш, стала успішною, можеш гидувати моїм товариством? - з п’яну причепився Сергій.

- Не маю жодного наміру з тобою розмовляти.

Якось ввечері хтось настирливо стукав у її двері. На порозі стояв Дмитро. За п’ять років, що Марина його не бачила, він сильно змарнів. На ньому був старий джинсовий костюм, наскрізь мокре взуття.

Діма жалівся на життя, адже так і не працевлаштувався. Його мама померла кілька років назад, а він, потрапивши в аферу, втратив квартиру. Просив позичити дві сотні гривень.

- А віддавати, коли збираєшся? - поцікавилася Марина.

- Тобі що шкода, хочеш, щоб Алісин батько з голоду здох через тебе?

Отримавши гроші, він пішов геть, навіть не побачившись з власною дитиною. Згодом Марина дізналася, що Діма захопився гральними автоматами, за безцінь продав квартиру. Він з’являвся ще кілька разів, а потім з місцевої газети Марина дізналася, що Діму вбили. Колеги по ремеслу, стверджували, що у нього були величезні борги. Висунули версію, що це справа рук когось з кредиторів.

…Спекотного літнього дня Марина з Аліскою йшли по кладовищу. Дівчинка несла живі квіти - сині волошки.

- Твої батьки тебе дуже любили, просто життя внесло свої корективи.

12.08.2010Наталія МАЛИНОВСЬКА


Переглядів: 274

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 948 від 26.01.2020p.
¤ 
Рівнянин посів дев’яте місце на Зимових юнацьких Олімпійських іграх

Рівнянин посів дев’яте місце на Зимових юнацьких Олімпійських іграх

Рівнянин Орест Коваленко посів дев’яте місце на Зимових юнацьких Олімпійських іграх у змаганнях з лижного фрістайлу у дисципліні слоупстайл....

¤ 
Іван НАДЄЇН: «Моя оцінка першої частини сезону – 7 балів за десятибальною шкалою»

Іван НАДЄЇН: «Моя оцінка першої частини сезону – 7 балів за десятибальною шкалою»

Президент НК «Верес» Іван Надєїн в інтерв’ю пресслужбі клубу розповів про підсумки 2019-го року і відповів на запитання, які хвилюють вболівальників:...

¤ 
«Я здійснив свою мрію»: Дмитро Комаров схуд на 10 кг

«Я здійснив свою мрію»: Дмитро Комаров схуд на 10 кг

Ведучий українського тревел-шоу «Світ навиворіт» Дмитро Комаров, який присвятив новий сезон проєкту Китаю, скинув 10 кілограм....

¤ 
Мотоцикліст наїхав на шлагбаум та загинув

Мотоцикліст наїхав на шлагбаум та загинув

Фатальна автопригода сталася 20 січня о 05:20 на вулиці Віли, що у Здолбунові....

¤ 
ЦРЛ Рівненщини перетворяться на лікарні інтенсивного лікування

ЦРЛ Рівненщини перетворяться на лікарні інтенсивного лікування

На Рівненщині відбудуться зміни у системі другого та третього рівня надання медичної допомоги. Таким чином продовжиться реформування охорони здоров’я у регіоні. В області створять один госпітальний округ та одну госпітальну раду....

¤ 
Відтепер будемо отримувати дві платіжки за газ і послуги з доставки

Відтепер будемо отримувати дві платіжки за газ і послуги з доставки

Саме такий порядок розрахунків ввела з першого січня 2020 року НКРЕКП. Про це на брифінгу, який відбувся 22 січня, розповів комерційний директор АТ «Рівнегаз» Віктор Осницький....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Усюди коти й грибки [369] (725)
2. 8-10 червня у Радивилові відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” [295] (712)
3. “Ремб” робить усе, як треба, і навіть краще! [337] (705)
4. Обманливі вихиляси стегнами [384] (703)
5. Як модернізувати «Рівнеоблводоканал»? [774] (703)
6. МФК “КАРДИНАЛ-РІВНЕ” - У ФІНАЛІ [613] (698)
7. Комп’ютерних талантів у нас багато! Буде ще більше! [427] (694)
8. Колоновидні яблуні. [777] (693)
9. Вертикальна трансмісія [427] (687)
10. Реінкарнація берези

[257] (685)
11. »Дякуємо Вам за те, що ви існуєте!» [257] (682)
12. Огірки з м’ятою і базиліком [881] (680)
13. Велика сила кохання [257] (679)
14. Італійські канікули разом з чоловіком: як Бейонсе відзначила свій 37-й день народження [878] (675)
15. Відіпрати кухонні рушники допоможе гірчиця [933] (668)

ТОП-15 свіжого номера:

1. 18-річна водійка легковика збила жінку (247)
2. Два грабежі та хуліганство за півгодини (245)
3. В сільській школі з’явився новий автобус (244)
4. В області шукають шляхи створення нових дошкільних закладів (243)
5. Поліцейські встановлюють обставини підпалу двох автомобілів (243)
6. Люблю тебе, мій чорно-білий грудню… (242)
7. Інша Коко Шанель (242)
8. Заклади профосвіти області готуються до проведення Днів відкритих дверей (242)
9. Чому виникають судоми, та що робити коли вже «схопило» (241)
10. Водій наїхав на припаркований атомобіль (241)
11. Чергові Центри з надання адмінпослуг запрацюють в області (240)
12. Які медичні послуги будуть безкоштовними вже з 1 квітня (237)
13. Упродовж 2019 року учасники АТО (ООС) та переселенці отримували послуги Рівненської обласної служби зайнятості (237)
14. Як Джесіці Сімпсон вдалося скинути 45 кг: дієтолог розкрила секрет схуднення співачки (236)
15. Подарунок (235)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс