Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №474 від 11.11.2010p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Листопад 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Грудень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31


#Невигадана історія

У найми до пекла

У найми до пекла

Ірина, прокидаючись щоранку й поволі дістаючись до надокучливої думки про те, що далі вже нікуди, щоразу казала собі: все, досить, треба щось робити. Так більше не можна. Два сини - завтрашні студенти; хвора свекруха, котра залишилася жити з невісткою після смерті сина, Ірининого чоловіка; низька до смішного зарплата. І злидні. У кожному кутку, завжди назирці, як упевнений в собі хижак, злий та вічно голодний.

Діти, спілкуючись з ровесниками, вже могли порівняти, де краще, де гірше. Та найприкріше - пекли докорами Ірину майже щодня. Мовляв, інші ж можуть якось викручуватися, а ми? Ірина не знала, як витримати цей непомірний життєвий тягар.

- Ти хіба не можеш на роботу десь гайнути? - не то запитала, не то порадила якось одна з найближчих подруг, якій чоловік влаштував життя, - давай допоможу.

Правда, допомогла: і грошей в крутого дядька-відсотника позичила для Ірини, й документи оформили терміново.

Ірині найбільше дошкуляло, як будуть без неї діти. А ті, схоже, не дуже переймалися, заздалегідь облюбовуючи покупки за ще незароблені мамою гроші.

...Іспанія зустріла, як чужинку. А що ти, Ірино, хотіла? Роботу прямо з вагона? Гроші на тарілочці з голубим обідочком? Непросто це все. Навіть у квітучій, ситій, завжди задоволеній країні.

Ще з двома землячками ночували під мостом, де темними дощовими ночами точилися розмови про Батьківщину, куди так вабило і що наразі було нездійсненною мрією. Борги назад не пустять. Кожна з цих вродливих українських жінок залишила вдома свій біль. В однієї - помирала від важкої недуги єдина донька, а грошей на лікування не вистачало. Інша - хотіла на зорі свого життя збудувати міцні підвалини для щасливого майбуття. Ще одна... А хіба так важливо? Сюди їх усіх змусила приїхати безвихідь. Як і тисячі інших жінок з України, котрі втрачають, залишаючи сім’ї, дітей, без яких матерів хоронять. У погоні за матеріальним, багато заробітчанок прогаюють найважливіші речі. Однак усвідомлюється це занадто пізно. Тоді, коли лиха вже не відвернеш.

Ранок дав про себе знати світлою смужкою на небі, на чужому небі, де зорі однакові, й місяць із сонцем, та щось не так. Мабуть, по-іншому дивляться на земну суєту, з погордою. Удома - не так. Удома навіть дим солодший.

І знову йдуть жінки на остогидлий майдан у центрі розкішного міста, якому діла немає до наймичок з далекої сторони. На майдан, де ти стоїш під колючими поглядами іспанських сеньйорів, де тебе купують, як річ, де ти - вже не ти. Твоя душа, ген у піднебессі, спостерігає за білявою, голубоокою жінкою серед невгамовного велелюддя розкішного міста. І ти не можеш упізнати в тій постаті себе, бо принижена твоя людська сутність. Ти - раб. Чи є різниця який? Чи заручник злидоти там, у себе. Чи ціль для неоднозначних гарячих поглядів іспанських чоловіків. Об такий погляд Ірина й спіткнулася того ранку. А пізніше, коли день добігав кінця, біля майдану заскреготали гальма і з автомобіля - знову той погляд.

...Її найняли покоївкою два чоловіки - батько із сином. Врівноважена, вихована, багата сім’я. Дивувало тільки: чому такі зразкові й без дружин, матерів, дітей з онуками? Ірині до таких запитань було зась, а вона не дуже й переймалася. Старанно виконувала хатню роботу, і так, що комар носа не підточить. За це хазяї любили свою наймичку. Платили вчасно і немало, порівняно з Ірининими подругами, з котрими вона спілкувалася у вихідні дні.

День за днем, місяць за місяцем... Ірина заспокоїлася. Надсилала гроші дітям. А ті у телефонних розмовах не дуже цікавилися її справами. Головне, що робота добра, грошовита. Тримайся за неї.

Одне дивувало Ірину - куди зникають її господарі? Регулярно, на тиждень, а то й два, не боячись залишати на українську покоївку розкішний дім. Розпитати їх про це? Не могло бути й мови.

Минув рік. Молодий господар, ввічливий, інтелігентний, поволі зачарував українську жінку, якій (вона так вирішила) втрачати нічого. І нехитрі речі Ірини перебазувалися у спальню до сеньйора, а на дверях генерально прибраної кімнати для прислуги клацнув замок.

Ірина мало не відчула себе повною господинею у домі. Навіть, було, почала мову про те, щоб сина старшого забрати на навчання до Іспанії. Але її пан розсердився не на жарт, безмовно зник на два тижні, а повернувшись, заборонив їй говорити на такі теми.

Ірина знову почувалася наймичкою, приниженою й ображеною. Їй до безтями захотілося додому, у рідну квартиру на розі вулиці, що навесні потопала у зеленому вирі, до дітей, до-до-му. Вона твердо вирішила, що поїде.

Іспанський пан зустрів Іринине повідомлення про від’їзд насторожено. Переконував залишитися, а насамкінець мовив:

- Їдь. Але ти все одно повернешся. Без нас жити не зможеш...

Господи, невже вона вдома? Невже дочекалася? Скільки разів уявляла собі цей день, зустріч з рідними. Скільки разів хотілося вибігти вночі в чужий сад й на весь світ кричати від розлуки, від смутку, що переповняв серце! Рахувала дні, закреслюючи у календарі кожен прожитий. Уявляла очі дітей.

І ось вона вдома. Її зустріли з подивом. Не з радістю, ні. Її зустріли, як чужу. Забули? Вона не дуже їм потрібна? Свекрусі, котрій дошкуляла хвороба, було все одно. А сини здивувалися. Мовляв, таке місце залишити? Треба було ще попрацювати трохи.

Ірина проковтнула образу, відчувши, як паморочиться в голові. Думала, що нерви. Та слабкість повторилася на ранок, а під вечір жінка злягла зовсім.

- Піди, дитино, до лікаря, - стомлено мовила свекруха. - Може, серце підводити стало, то й подивляться.

Послухала, пішла. Порадили здати аналізи. Результат же - наступного дня. Старший син провів ніч у барі і тепер відси-пався. Правда, перед тим щосили хряпнув дверима у кухні й попередив, щоб його ніхто не турбував.

...Ірина знесилено відчинила двері лікарняного кабінету й мало не зомліла. У погляді лікаря - жах. Він і не думав підготувати її до повідомлення, бо, певно, сам був шокований відкриттям: у неї - СНІД.

Лише тепер все стало на свої місця. Чому зникали регулярно її іспанські пани? Лікуватися, значить. Чому платили більше? Заробила, отже. І його слова на прощання: “Ти не зможеш без нас жити”. Звісно, не зможе. Як же їй серед людей бути? Як з дітьми спілкуватися? Ні, тільки назад. Може, перед смертю для дітей ще щось заробить. Тільки туди, де вона була прислугою на всі випадки життя. Знову в найми, у найми до пекла.

11.11.2010


Переглядів: 42

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 890 від 06.12.2018p.
¤ 
Нетверезий водій збив пенсіонерку

Нетверезий водій збив пенсіонерку

Дорожньо-транспортна пригода сталася близько шостої години ранку другого грудня, у селі Молодіжне Дубенсько...

¤ 
Смертельна ДТП за участі автомобіля інкасації

Смертельна ДТП за участі автомобіля інкасації

Повідомлення про смертельну дорожньо-транспортну пригоду в селі Бармаки, надійшло до поліції другого грудня...

¤ 
Ігор Мічуда: «Місцеве самоврядування роблять люди…»

Ігор Мічуда: «Місцеве самоврядування роблять люди…»

Ми всі залежимо від влади. Це правда. Однак, саме поняття влади досить аморфне. Тому слід розрізняти виконавчу...

¤ 
Олег Ляшко вимагає повернути в аптеки безкоштовний інсулін

Олег Ляшко вимагає повернути в аптеки безкоштовний інсулін

«Інсулін – це моє життя, але купити його я не можу», – із такими словами та сльозами на очах до громадської пр...

¤ 
Сергій Рибачок: «Медичні конференції - один з важливих чинників нашої роботи»

Сергій Рибачок: «Медичні конференції - один з важливих чинників нашої роботи»

У середу, 5 грудня 2018 року, в приміщенні конференц-залу готелю «Мир» в рамках реалізації проекту Світового бан...

¤ 
У Рівному підвели підсумки спідвейного сезону та нагородили найкращих гонщиків

У Рівному підвели підсумки спідвейного сезону та нагородили найкращих гонщиків

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко переконаний, що спідвей є знаковим видом спорту не лише для Рівного...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (2174)
2. Секс із мусульманином [271] (1720)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (1565)
4. Догляньте мене до смерті [278] (1420)
5. [0] (1398)
6. Як правильно приймати вітаміни? [749] (1353)
7. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (1344)
8. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (1247)
9. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1229)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (1072)
11. Розклад руху автобусів [253] (1070)
12. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1041)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1039)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1004)
15. Три помсти княгині Ольги [820] (964)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як приготувати суші вдома (91)
2. «Кандидати на президентський пост - Тимошенко, Бойко і Порошенко, Зеленський йде вгору, Вакарчук вниз, до парламенту проходять шість партій», - західні соціологи (70)
3. В рамках проекту Світового банку на Рівненщині відремонтують ще 37 амбулаторій (66)
4. У Рівному відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО (62)
5. Сергій Рибачок: «Медичні конференції - один з важливих чинників нашої роботи» (52)
6. 10 секретів приготування ідеального бісквіту (50)
7. Нетверезий водій збив пенсіонерку (50)
8. Рівненська учениця стала кращою на конкурсі професійної майстерності (49)
9. Рабсила за півціни... (49)
10. Поліцейські розслідують підпал автомобіля (48)
11. Жителі Рівненщини отримали ордени і звання від Президента (47)
12. У Володимирці відкрили Навчально-практичний центр для електромонтажників (46)
13. Ігор Мічуда: «Місцеве самоврядування роблять люди…» (46)
14. У Рівному відзначили Міжнародний день людей з інвалідністю (46)
15. Аналітик Атлантичної Ради: Президентство Тимошенко - шанс для нового початку та прогресивного розвитку країни (45)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс