Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №482 від 05.01.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Вересень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Жовтень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


#Невигадана історія

Мати

Вітер свище за вікном, наганяючи сум і тривогу, снігова віхола замітає шлях.

- Чи приїде вечірня маршрутка у село? - майнула у матері неспокійна думка.

Нарешті чути потужний гул мотора, машина борсається під гору. Покинувши всі справи, старенька вийшла зі світлиці, стала у воротах. Пекучий вітер кидає пригоршні снігу, що тане на зморщених щоках жінки.

Авто зупинилося. З нього випурхнула онучка, наче Снігуронька, мчить до бабусі. Цілує обличчя, губи, тулиться до неї. Марія пригортає дитинча спрацьованими руками. Обом приємно, тепло на душі. Дочка попрямувала першою, чоловік - за нею, несе важку сумку. Зайшли в оселю. Стіл накритий білим обрусом, на ньому - щедра кутя. А ще - голубці, вареники, пампушки, в кімнаті витає запах смаженої риби, гриби нагадують про таїну лісу, холоне узвар, на плиті кипить борщ. На покутті поглядає увсебіч пухнастий дідух, а з печі б’є тепло домашнього затишку. Старенька хата наповнилася радісними голосами дорослих, щебетанням онуки, щезли туга й самотність.

- А чому немає Романа? - здивувалася мати.

- Не знаю, - знизала плечима Улянка. - Вуйко з нами не їхав.

Свята вечеря скликає всіх в отчий дім. Запалала яскраво свічка. Сім’я піднялася з-за столу. Чутно тиху молитву. Дорослі думають про вічність, онучка намагається збагнути таємницю мовчання старших, вдивляється в образ Матері Божої. Згодом бабуся набрала тарілочку запашної куті, поклала край столу.

- Це для дідуся, який відійшов від нас, - мовила з болем, опустивши сиву голову. На скатертину впала її важка сльоза.

Діти вдивляються в його обличчя на портреті, яке випромінювало доброту, силу та мужність. Для бабусі його фото було, наче ікона. Вечеря в перші хвилини навіювала сум, жаль за минулим. Дзвінкий голос онуки ніби розбудив усіх зі сну, розвіяв сум і тривогу.

- Мамо, торік ми колядували.

- І цього року також будемо, - злегка усміхнулася мати.

- Татусю, розпочинай, - мовила донька.

Лунає ніжна мелодія колядки, набираючи сили, бо її підтримала вся сім’я. Тремтить полум’я свічки, настає Господня благодать. Вечеря наближається до закінчення. Діти заснули, втомлені з дороги. Не спить лише старенька мати.

- А чому не приїхав Роман із сім’єю? - ця думка не давала спокою. - А може, щось сталося? Хоча... Мабуть, невістка захотіла, щоб цього разу вечеряли з її матір’ю. Приїдуть завтра.

Різдво... Яскравий ранок. Хурделиця помандрувала далеко у гори. Пухнасті смереки, ялинки, що залишилися після великого вирубування, в казковому сніговому вбранні поважно позирають на маленькі гірські хатини.

Під ногами перехожих скрипить сніг. Люди у святковому вбранні поспішають до храму. Триває богослужіння. Зимове сонце низько піднімається над горизонтом. Служба Божа закінчилася. Християни йдуть додому. Обідають...

Несподівана мелодія кольорових дзвіночків кличе дітвору надвір.

- Ідуть! Ідуть! - радісно вигукує малеча.

Біленько вбрані пастушки, земні царі, гордий Ірод... Блищить на сонці коса Смерті, Чорт і Жид ідуть з кошиком. Невдовзі розпочнеться дійство в кожній хаті, його чекають діти й дорослі.

Різдвяний день промайнув, наче мить. Сидить старенька біля вікна, визирає сина. На другий день свят з’явився Роман із дітьми на порозі.

- А де ж дружина? - занепокоїлася мати.

- Богданка... - він неохоче говорив про неї. - Богданка не хотіла їхати.

- Що сталося?

- Нічого.

- Як це - нічого? Я ж бачу...

- Я їду на роботу за кордон.

- А діти, а дружина?

- Дітям допоможу стати на ноги. Мамо, нам півроку не дають заробітної плати.

- А закон... що каже закон?

- Закон є, а грошей немає...

- А ким будеш у чужій країні? Ти ж інженер на такому великому підприємстві.

- Було підприємство, та загуло.

- Як це?

- А ось так: вивозили обладнання день і ніч на брухт...

- А хто вивозив?

- Про це знає, мабуть, лише директор. І ще декілька людей. Потім створили дочірнє підприємство, зменшилося виробництво продукції. Скоротили робітників. Згодом зник і директор. Тепер власник підприємства, кажуть, за межами України. Гине завод-гігант.

На прохідній вивіска: “Ритуальні послуги надають щоденно”. Дрімають розвалені корпуси, гуляють у них вітри, наганяючи сум і тривогу. Мовчать високі іржаві димарі. Отаким, мамо, стало тепер наше колись велике підприємство.

- А дружина працює?

- Працює, тому й дорікає мені тим, що грошей не приношу. Якось підслухав їхню з матір’ю розмову:

- А навіщо тобі той голодний селюк? Ти молода, гарна... ще зустрінеш того, хто тебе покохає...

- А діти, мамо?

- Якщо тебе кохатиме, то й дітей не образить...

Зайшов у кухню, поглянув на них...

- Такі справи відбуваються у моєму домі...

Для старенької Марії це був важкий удар. Вона безпорадно розвела руками.

- Приїжджай до мене. Я завжди тебе чекаю.

- А що робити в селі? Горілку разом з усіма пити?

Мати промовчала.

Покинув Роман матір, рідне село, дітей і дружину в місті, подався світ за очі. Мати чекала вісточки. Наче у воду канув. Настав Великдень. Сумно на подвір’ї Марії, не чути дитячих дзвінких голосів. Повіяли вітри-суховії. Сонячні промені тішать землю. Почалися весняно-польові роботи. Бракує працьовитих рук у селі. Сумують клаптики землі у горах. Удень не чути співу пташок. Проте вночі Марія чує, як виють вовки в яругах. Промайнула весна. Розпочалося спекотне літо. Несподівано з-за гір насуваються чорні хмари. Яскраві блискавки роздирають небо. Тиша... Раптом розпочалися рясні дощі, які перейшли у зливу. І не припиняються добу, другу, третю... Вода шумить у горах, клекоче, несе із собою в долини намул, каміння, страх. Прут вийшов із берегів. Повінь охоплює дедалі більшу кількість сіл, непроханим гостем вона вривається в хати гуцулів. З’явилася на порозі в Марії. Овечки, передчуваючи смертельну небезпеку, жалісно благають допомоги. А чим їм зарадити? Мати відчинила стайню, випустила худібку на волю. Вода вже сягнула ліжка. Насувається чорна ніч. Старенька приставила драбину, полізла на горище. За нею - котик, єдина розрада в цю важку хвилину. Марія молиться, як і сотні людей у горах, просить порятунку в Бога. Просить-муркоче біля неї котик. Такого ще не пам’ятала на своєму віку. Ось-ось - і гора накриє село. Неминуча загибель. Господня рука зупинила, відвернула смерть. Вода повільно спадає. Люди підібрали Марію.

Через декілька днів приїхала дочка із зятем.

- Забираємо матір до себе, - вигукнула дочка.

- Чи зможе вона в нас жити? - наче процідив крізь зуби. - Знаєш, Вікторіє, стара людина, як старе дерево: пересадиш - і хто знає, що трапиться.

- Що ти верзеш?

Хоча мати вже давно знала, що зять її недолюблює. Однак розмова в цю мить іще більше вразила втомлене серце.

- Поїдете, мамо?

- Та, може, колись і поїду, - ледь вимовила, стримуючи біль.

Дочка поїхала, поїхав і зять. Матір залили сльози, наче повінь. Впала на ліжко. Не стихає біль у серці, болить голова, не слухаються руки й ноги. Хоче підвестися, взяти ліки - не може. Якась невидима сила не пускає. Секунди болю стають нестерпними. Муркоче біля неї котик. Майнула думка про сина:

- Ромчику, може, ти мені допоможеш?

Самотній безпомічний голос погас. Марить.

Наче з туману, з’явилася мати і покійний чоловік Василь. Кличуть: “Іди до нас, іди..”

Ледве шепоче: “Йду вже, йду, лиш не зникайте...”

05.01.2011Орест ЧОРНІЙ


Переглядів: 22

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 882 від 12.10.2018p.
¤ 
Будівництво Північної об’їзної дороги навколо Рівного розпочнеться навесні 2019 року

Будівництво Північної об’їзної дороги навколо Рівного розпочнеться навесні 2019 року

Завершується підготовка проектної документації на будівництво Північної об’їзної дороги Рівного. Протяжні...

¤ 

На Рівненщині за бюджетні гроші реалізують 9 проектів громадських організацій

Клуб успішних жінок, школа волонтерів, курс фінансового успіху та протидія домашньому насильству – ці та інш...

¤ 
У містах і селах Рівненщини продовжують відновлювати розбиті дороги

У містах і селах Рівненщини продовжують відновлювати розбиті дороги

23 вулиці Рівненщини вже з оновленим дорожним покриттям. Ще у трьох десятках населених пунктах області трива...

¤ 
Житлові субсидії:

Житлові субсидії:

відповіді на актуальні запитання

1. Чи зберігається субсидія у працюючих пенсіонерів? Часто пенсіонерів вводять в оману, кажучи, що субсидію з...

¤ 
Осіння посадка плодових дерев та кущів.

Осіння посадка плодових дерев та кущів.

Що потрібно знати

Фахівці вважають, осінню посадку варто починати з моменту пожовтіння листя і закінчувати за 15-20 днів до наста...

¤ 
«Кардинал-Рівне» у шаленій битві перемагає «Ураган»!

«Кардинал-Рівне» у шаленій битві перемагає «Ураган»!

Чотири рази програючи по ходу матчу, «Кардинал-Рівне» здобуває перемогу у неймовірно видовищному домашньому...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (997)
2. Секс із мусульманином [271] (901)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (803)
4. Догляньте мене до смерті [278] (733)
5. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (613)
6. Як правильно приймати вітаміни? [749] (567)
7. Якщо у сні приснився вуж [219] (558)
8. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (554)
9. Розклад руху автобусів [253] (544)
10. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (539)
11. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (530)
12. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (529)
13. Завітна земельна ділянка [584] (528)
14. Три помсти княгині Ольги [820] (452)
15. Василь Сухомлинський:«Серце віддаю дітям…» [774] (433)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Оля Фреймут зізналася, чому приховувала роман з Владимиром Локотком (66)
2. Як видалити плями та усунути неприємний запах з матраца (56)
3. Віктор Павлік повідомив, скільки необхідно грошей на лікування сина (55)
4. На Рівненщині за бюджетні гроші реалізують 9 проектів громадських організацій (54)
5. Будівництво Північної об’їзної дороги навколо Рівного розпочнеться навесні 2019 року (54)
6. Олег ШАНДРУК: «Сьогодні не було іскри» (53)
7. Богдан Гапяк: «Найголовніше в моєму житті – Бог, Родина, Україна» (52)
8. «Голосування «опозиціонерки» Тимошенко і її фракції проти телеканалів - (51)
9. Якщо «заплакали» вікна... (50)
10. Способи зберігання цибулі (50)
11. Бензин + автогаз дорівнює… (49)
12. Житлові субсидії: (48)
13. «Верес» перериває безпрограшну серію (48)
14. Кілька, перевірених часом, способів зберігання часнику та цибулі (48)
15. У містах і селах Рівненщини продовжують відновлювати розбиті дороги (47)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс