На що здатна владна жінка

Жінка-вогонь, жінка-енергія... Її побоюються, люблять, не люблять, але, безсумнівно, поважають, бо вкладати стільки зусиль у депутатську діяльність не кожен може.

Своїм владним, “вогняним” характером ця жінка змушує, за законами гравітації, рухати світ навколо себе. Ця риса їй допомагає в депутатському середовищі, де “безхребетним” не місце. І тому недивно, що так багато людей до неї звертається по допомогу у вирішенні комунальних, соціальних, житлових проблем, - як виборці з округу, так і з інших округів, Знають, якщо візьметься пані Редюк, - справа буде доведена до кінця.

Цікаво, що Тетяна Іванівна відводить для сну всього п’ять годин на добу, подібно Менделєєву та іншим діяльним людям.

- Життя таке коротке - хочеться встигнути зробити більше хороших справ. Хто ж, як не я? - говорить пані Редюк, - спростовуючи останню фразу, - це не симптоми параної чи “нарцисизму”, це максималізм, спрямований на дію.

Як тільки пані Редюк обрали депутатом міської ради, вона публічно повідомила виборцям свій домашній номер телефону, мовляв, телефонуйте, якщо виникне потреба. Люди й дзвонять! І вдень, і навіть уночі.

- Я просто дивуюся Вашій енергії. Встигаєте і в школі працювати, і в міській раді. А не хотілося б Вам скинути ношу депутатства: робота ж не оплачується. Недоторканість й ту зняли!

- За недоторканість скажу - давно її потрібно було зняти! Придумали ж таке! Перед законом всі рівні! А щодо депутатської ноші, то знаєте, вона просто необхідна мені. Така я людина - відчуваю потребу постійно діяти: вирішувати глобальні соціальні, державні питання. Від цього я отримую моральне задоволення. Депутатство, напевно, - моя місія на землі.

- Напевно, вчителюючи в школі, вимогливі до учнів. Чула, що краще за учнів Редюк “Кобзаря” в місті ніхто з молоді не знає...

- Я дійсно вимоглива до навчального процесу. На уроках української мови та літератури у мене завжди тихо. Намагаюся через літературу, вивчаючи життєвий шлях відомих українських мислителів, вплинути на молодь, зомбовану західними “бетменами”. Була справді рада, коли один із найшумніших класів після вивчення творів Сковороди наче видозмінився: тихі діти, які прагнуть бути схожими на великого мислителя, тактовні, ввічливі, з філософським мисленням... Приємно, коли ти подібним чином маєш сили впливати на молодь!

- А все-таки, чим займаєтеся, якщо трапляється вільна хвилинка?

- Люблю читати. Сьогодні перечитую роман Горського “Холодний яр”, люблю Чехова, лірику Рильського, виписую літературні журнали. Захоплююся фольклором. Коли моя старша донька виходила заміж, ми організували вечірку в стилі українського весілля: на молодих були вишивані сорочки, на гостях - теж. На столах стояли традиційні українські страви, грали українські музики. До речі, в Києві, де й одружувалася моя донька, зараз модно організовувати весілля за давніми українськими звичаями. До Рівного, на жаль, ця “мода” поки-що не дійшла.

- Коли і де з Вами можна зустрітися рівнянам?

- Прийом громадян веду в клубі “Ровесник” на вулиці Князя Романа, 1 (час прийому поки що не визначений) в 210 кабінеті приміщення міської влади, або, як я вже зазначала, телефонуйте за номером: 24-50-42. Бажано, у вечірню пору. Як депутат, допоможу, чим зможу.