Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №529 від 01.12.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"




  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Січень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

Новини Рівне

#Ракурс подій

Референдум загублених надій

Референдум загублених надій

1 грудня, виповнюється рівно двадцять років найважливішому голосуванню в новітній історії України - референдуму, на якому громадяни повинні були визначитися, в якій країні їм жити - СРСР, чи в незалежній Україні. Ні до, ні після 1 грудня 1991 року нам, виборцям, не доводилося приймати настільки важливого рішення. На жаль, ця подія залишилась забутою громадськістю. Сьогодні можна багато говорити, що було б, аби більшість виборців двадцять років тому проголосувала проти незалежності, але факт є факт. Ми обрали незалежність. У підсумках голосування тоді вирішальну роль зіграли активісти національно-демократичних організацій, які працювали буквально день і ніч, аби переконати виборців. Цікаво, що робили вони це безкоштовно, тоді як сьогодні це видається дивним. Потім, коли незалежність держави стала фактом, переважна більшість з них не змогли, а може і не схотіли стати “господарями життя” в новій країні. Ми вирішили, що сьогодні у двадцяту річницю доленосного референдуму 1991 року дати деяким з них можливість поділитися своїми спогадами про ті, вже досить далекі часи.

Була віра, але страх не проходив

Бездарна і жорстка брежнівська епоха перебувала в апогеї, комуністи виспівували їй переможні гімни, а серед народу зростало глухе незадоволення комуністичною системою. Кращі сини українського народу мучилися у тюрмах, на каторгах, а високого нашого генія Василя Стуса та багатьох його побратимів, як нескорених борців проти облудної більшовицької ідеології, замордували у кадебістських темницях. Лише страшний чорнобильський вибух розбудив український народ від багаторічної сплячки.

Роль будителів на себе взяли письменники: Іван Драч, Дмитро Павличко, Олесь Гончар. У нашому краї на захист української мови виступив Євген Шморгун, якого підтримали працівники “Азоту” - Володимир Сорока, Василь Червоній, Віктор Данилов, Сергій Новак, Олександр Мельничук. Вони зініціювали перше зібрання на підтримку української мови. Ця група зібралася 29 вересня 1988 року в Палаці культури “Хімік”, на якому була і я.

Наша ініціативна група створила Товариство шанувальників української мови. Хоча згодом, коли ми почали активно діяти, збираючи підписи про надання українській мові статусу державної, нас і вигнали з “Хіміка”, проте зупинити нас було вже неможливо.

У лютому 1989 року відбувся установчий з’їзд ТУМу в Києві, на якому я мала честь бути. З особливим хвилюванням слухала проникливий голос великого письменника Олеся Гончара, учителів зі Сходу України, представників українського письменництва і культури.

Поки ми збирали підписи на підтримку української мови, залучали до нашого Товариства все нових людей, наші хлопці розгортали широку антикомуністичну діяльність. Зокрема, Олекса Новак, Микола Поровський, Василь Червоній, Іван Дем’янюк. Дуже активними були Тетяна Редюк, Микола Вельгус, Віктор Шкуратюк, Олексій Бородін, Юрій Велігурський, Юрій Вовк, Василь Василець, Іван Кур’янік, Сергій Новак, Мирослава Косарєва тощо.

А тим часом ми почули про ініціативу В’ячеслава Чорновола створити Народний Рух України за Перебудову, яка нас дуже втішила і перелякала комуністів. Коли вони вигнали нас з “Хіміка”, ми почали збиратися на квартирах Марії Голенко, Юрія Велігурського, Любомира Шеремети, а найчастіше - у мене, на вулиці Радянська, бо це було в центрі, а відтак - найзручніше для всіх.

9 березня - Шевченківське свято - ми відзначили відкритим походом з його портретом до Свято-Успенської церкви та вулицями Рівного. Після того славетного святкування Кобзаря наші лави поповнилися активними українцями: Борисом Степанишиним, Михайлом Борейко, Петром Кульчинським.

Десь у другій половині березня 1989 року на одній із зустрічей зібралося до 25 осіб. Це була історична зустріч, під час якої Олекса Новак, Василь Василець та Валентин Крикунець запропонували створити міську організацію НРУ за Перебудову.

Мені пощастило бути делегатом Установчої конференції НРУ в липні 1989 року у Рівному. Була учасником І, ІІ, ІІІ з’їздів НРУ у Києві. Бачила, як Леонід Кравчук зняв піджак, бо на ньому делегати прикріпили рухівський значок.

Море синьо-жовтих знамен, півмільйонна святкова українська громада, натхненний патріотичний спів, пристрасні промови - це було вражаюче. У такій піднесеній обстановці ми підійшли до 1 грудня 1991 року, коли мав відбутися референдум на підтвердження незалежності України.

Вперше думку про референдум я почула з вуст В’ячеслава Чорновола та Дмитра Павличка на форумі інтелігенції України 14-15 вересня 1991 року. Вже тоді пам’ятаю, як від страху стиснулося моє серце: а раптом народ не підтримає ідею незалежності України? Виступи О.Гончара, І.Юхновського, Д.Павличка вселяли надію, але страх не проходив.

1 грудня 1991 року - у день історичного референдуму - я була на виборчій дільниці спостерігачем від НРУ. І досі пам’ятаю радість від того, що більшість українців (і не українців!) проголосували за повну незалежність України.

Член ради “Просвіта” з 1988 року Євгенія ГЛАДУНОВА

Референдум - фундамент незалежності України

Коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосувала за незалежність України, радості рівненських рухівців не було меж. Усі ми відчували початок нової історії нашої України. З'явилася гарантія незворотності рішення Верховної Ради, яка в один день із органу влади - сателіта Радянського Союзу, постала вищим органом влади суверенної європейської держави.

І тут, як грім серед ясного неба, народний депутат України Ігор Юхновський пропонує провести загальноукраїнський референдум, що має підтвердити прагнення всього українського народу за створення незалежної держави.

Особисто я був дуже схвильований і стривожений за результати того референдуму і пропозиція Юхновського задалася мені провокацією проти України, принаймні, дуже ризикованим кроком. Такої ж думки дотримувалися мої друзі-рухівці. Адже лише три місяці пройшло після проголошення незалежності, і Україною керували комуністи, які мали у Верховній Раді більшість голосів. Здавалося, що всі зусилля рухівців та їх прихильників будуть зведені нанівець.

Але ми знали про сильні сторони українців. Україна залишалася найбільш економічно розвиненою республікою в Радянському Союзі. Великий сировинний потенціал давав всім народам, що тут проживали, перспективу заможного життя. Як голова Асоціації фермерів Рівненщини, я знав можливості продуктивності українських чорноземів і великий потяг українців до землі - перших початківців і технологів землеробства на нашій планеті…

У Народному Русі 1991 року були передові люди всіх національностей, особливо хотілося б відзначити роль росіян, яких я знав особисто і зміг би назвати десятки прізвищ лише у Рівному, активних у розбудові нашої спільної держави Україна. Цей факт сповнював нас, рухівців, вірою на успіх референдуму.

І тому вже після прийняття Верховною радою рішення про проведення 1 грудня 1991 року всенародного референдуму, ми, рухівці і просвітяни, почали заповзято до нього готуватися. Всі осередки Рівного, районних центрів, містечок та сіл Рівненщини розгорнули тотальну агітаційну роботу щодо переваг голосування громадян за українську державність. Хочу згадати одного з перших прихильників референдуму в області, науковця, кандидата фізико-математичних наук Олексу Новака, який захищав свою кандидатську в аспірантурі під керівництвом Ігоря Юхновського. На той час Олекса Федорович був найбільш підготовленим, досвідченим і активним керівником Руху. Він розвіяв всі наші сумніви щодо доцільності референдуму і закликав нас, ще молодих рухівців і просвітян, до активної і плідної праці.

Більше 90 відсотків голосів отримала держава Україна на референдумі. Тільки після цього я усвідомив геніальність мислення І.Юхновського, О.Новака та їх соратників. Результати референдуму були вражаючі. Більше ніхто і ніколи не засумнівався у виборі народу України.

Вважаю, що успіх загальноукраїнської справи був забезпечений тим фактом, що на час проголошення незалежності України і проведення референдуму в Україні діяла одна революційна, вона ж політична сила - громадсько-політична організація Народний Рух України за Перебудову. Складову назви “громадська” складали патріоти-просвітяни України.

І керували рухівськими організаціями не вожді, які на той час тільки вимальовувалися, а Проводи Рухів, як у Києві, так і на місцях. Рішення приймалися більшістю голосів членів Проводу, а потім Радою Руху.

Мені пощастило майже 20 років, з невеликою перервою, бути членом Проводу Народного Руху на Рівненщині і я знаю про що кажу. А тому моя дружня порада на сьогодні буде такою: “Всі партійки і вожді їх, об’єднуйтеся в одну Українську Партію, і успіх буде вам забезпечений. А ви, вожді, не сумуйте, бо станете членами Проводу успішної та керівної партії, яка без сумніву, дуже скоро перебере на себе всю владу в Україні”.

Член Проводу РОО НРУ з 1989 року, перший заступник голови обласної аграрної Палати України Микола ВЕЛЬГУС

1 грудня визначалася доля нації

Складно виокремити референдум 1 грудня 1991 року з тих громадсько-політичних перетворень, які проходили в період відновлення України як держави наприкінці минулого століття. З впевненістю зазначаю, що ніхто з нас, початківців-демократів, не сподівався на особисту вигоду, яка може наступити внаслідок політичної діяльності, а навпаки, ми відчували реальне існування небезпеки.

Під час підготовки до проведення референдуму 1 грудня, за підсумками якого визначалась доля нації, ми формували агітаційні групи, проводили просвітницькі акції, індивідуальні бесіди. Аргументи, які ми наводили у підтримку проголошення України як самостійної держави, сприймались, як правило, позитивно, на тлі тотального дефіциту на продукти харчування, повної відсутності паливно-мастильних матеріалів для техніки, енергоємного та екологічно шкідливого виробництва. Ми щиро були переконані, що у своїй державі буде справедливість, порядок і добробут. Дуже важливо зазначити, що на той час була боротьба ідеологічних партій проукраїнського спрямування: Народний Рух України, Республіканська та Демократична партії України, які чітко виступали з програмами розбудови України, як суверенної держави з багатопартійною системою. Комуністична партія України, по суті своїй лишалась філією Компартії Росії, як правонаступниці Радянського Союзу і відповідно заперечувала можливість розбудови держави Україна. Точилась запекла боротьба ідей, а паралельно проходили процеси формування олігархічно-кланових груп, які і створили іменні партії, захопили економічну та політичну владу з єдиною ідеологією - особистого збагачення.

Найдалекоглядніший аналітик не міг спрогнозувати те, що через 20 років ми будемо споживати неякісні або зовсім отруйні продукти харчування, вб’ємо сільське господарство, матимемо зруйновану промисловість, тотальну корупцію, класово-олігархічні іменні партії та біля сотні національно зорієнтованих, неадекватно амбітних отаманчиків, більше 40 мільйонів знедолених відвідувачів “секондхендівських” крамниць, що чекають появи месії.

У 1991 році ми дали шанс собі і всім громадянам України жити так, як живуть у Європі вільні люди. У це ми вклали свій час, інтелект, особистий матеріальний ресурс, ризикуючи життям і здоров’ям. Але, на жаль, використати свій історичний шанс у повному обсязі ми так і не змогли.

Один із засновників Демократичної партії України Микола ПАНАЩУК

01.12.2011


Переглядів: 330

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 947 від 17.01.2020p.
¤ 
Юний рівнянин відправився на III зимові Олімпійські ігри

Юний рівнянин відправився на III зимові Олімпійські ігри

Юнацькі змагання розпочалися 9 січня в швейцарській Лозанні....

¤ 
Хвороби мовою тиску та пульсу

Хвороби мовою тиску та пульсу

Щоб бути здоровим, слід не лише вести здоровий спосіб життя, а й контролювати свій стан, щоб за найменших збоїв вчасно запобігти розвитку недуги. Найпростіший метод діагностики, який здоровим людям потрібно робити час від часу, а тим, хто страждає від серцево-судинних проблем та гіпертонії, щодня, – це вимірювання тиску та пульсу тонометром....

¤ 
До посадки розсади готуйсь!

До посадки розсади готуйсь!

Хоч зима ще у розпалі, городній сезон уже стартує. Саме зараз час підготувати все необхідне для садіння розсади, від якості якої залежить майбутній врожай. Успішним досвідом вирощування розсади у своєму онлайн-щоденнику ділиться лучанка Людмила БАСОК. Їй дача не тільки дарує гарні врожаї, а й приносить задоволення....

¤ 
П’яний водій на смерть збив велосипедиста

П’яний водій на смерть збив велосипедиста

Смертельний наїзд стався на автодорозі села Каноничі, що на Володимиреччині, 11 січня близько 17:20....

¤ 
«Доступні ліки» поруч.

«Доступні ліки» поруч.

Як знайти аптеку онлайн?

В Україні запрацював онлайн-інструмент для пошуку аптек, які працюють за урядовою програмою «Доступні ліки». Сервіс показує всі аптеки держпрограми в радіусі 7 кілометрів від медичного закладу. Як працює карта, які переваги дає і які зміни очікують на держпрограму наступного року, дізнавались наші експерти....

¤ 
Микола Шустов просить у Зеленського ініціювати державну програму з лікування дитячого діабету

Микола Шустов просить у Зеленського ініціювати державну програму з лікування дитячого діабету

Голова Олександрійської ОТГ, що у Рівненському районі Микола Шустов став автором ініціативи, щодо розробки та затвердження Державної програми з лікування дитячого цукрового діабету «Солодкі діти»....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Усюди коти й грибки [369] (686)
2. 8-10 червня у Радивилові відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” [295] (680)
3. Як модернізувати «Рівнеоблводоканал»? [774] (676)
4. “Ремб” робить усе, як треба, і навіть краще! [337] (676)
5. Комп’ютерних талантів у нас багато! Буде ще більше! [427] (671)
6. Вертикальна трансмісія [427] (669)
7. МФК “КАРДИНАЛ-РІВНЕ” - У ФІНАЛІ [613] (669)
8. Реінкарнація берези

[257] (666)
9. Обманливі вихиляси стегнами [384] (666)
10. Колоновидні яблуні. [777] (666)
11. Велика сила кохання [257] (662)
12. »Дякуємо Вам за те, що ви існуєте!» [257] (661)
13. Огірки з м’ятою і базиліком [881] (652)
14. Італійські канікули разом з чоловіком: як Бейонсе відзначила свій 37-й день народження [878] (649)
15. Відіпрати кухонні рушники допоможе гірчиця [933] (646)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Дубенщині під колесами авто загинув пішохід (188)
2. Черговий «похід» у магазин закінчився кайданками (185)
3. 41 кілограм бурштину вилучили на Рівненщині (181)
4. Пасажирський потяг збив людину (180)
5. За сприяння центрів зайнятості Рівненщини у 2019 році працевлаштовано 36,6 тис. громадян (178)
6. Рівненські аудитори протягом минулого року забезпечили відшкодування втрат ресурсів на суму понад 12 мільйонів гривень (178)
7. Нетверезий порушник пропонував хабара патрульним (178)
8. На Березнівщині поліцейські вилучили незаконну деревину (177)
9. Посолити і не насолити. Або кожному інгредієнту – свої солоні правила (177)
10. 10 речей, які можуть знищити вашу розсаду (176)
11. На які базові показники при оподаткуванні впливатимуть нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум (174)
12. Мати – мачуха. Невигадана історія (174)
13. Пільговики Рівненщини можуть переходити на готівкову форму виплат у будь-який час (173)
14. Матеріальна допомога, земельні питання, будівництво шкіл і садочків: (171)
15. Щоб розсада не мала “чорної” ніжки (168)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс