Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №204 від 08.09.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Невигадана історія

Зрозумій мене, доню...

Кажуть, що заміжжя схоже на лотерею: або виграєш, або програєш. А що, коли запізнишся придбати лотерейний квиток?..

Так сталося, що Ганна Павлівна заміж не вийшла. Коли траплялися молоді люди, які були не проти пов’язати з нею своє життя, вони або не подобалися їй, або ж батьки відмовляли її, вважаючи, що кандидати в чоловіки не гідні їхньої красуні й розумниці Ганнусі. Вона була в них єдина дитина – цим усе сказано. А потім батьки почали хворіти. Спершу пішла з життя мати, а через рік – батько. І залишилася Ганнуся одна у невеличкому приватному будинку. Працювала в обласній бібліотеці завідуючою читальним залом. Ввічлива, доброзичлива, розумна, вона викликала повагу як у колег, так і у читачів бібліотеки.

Роки спливають дуже швидко. Тридцять, тридцять п’ять... Ганна почала серйозно замислюватися про своє майбутнє. Що залишилася “старою дівою”, її не дуже турбувало, а ось те, що в майбутньому не буде жодної рідної душі – лякало. Треба народити дитину! Від кого? Від гарного чоловіка, якого, мабуть, любити й не збирається. Тож згодом вона завагітніла від чоловіка, який, на її розсуд, був гідним стати батьком її дитини. Вона попередила його: “Заміж за тебе я не збираюся. Просто хочу мати дитину”. Він не заперечував, адже мав сім’ю і двох дітей.

Так у тридцять сім років

Ганна стала мамою – народила дівчинку, яку назвала в пам’ять про свою маму – Марією. Незважаючи на матеріальні труднощі – довготривала відпустка по догляду за дитиною забрала у неї весь її невеликий заробіток бібліотекаря, - вона була безмежно щасливою. Ночами, коли Марійка засинала, Ганна вишивала рушники, серветки, сорочки. А по вихідних виносила всю цю красу на базар. Тепер це стало єдиним джерелом фінансів.

Марійка росла на радість мамі швидко і майже не хворіла. Коли їй виповнилося два рочки, Ганна віддала її в дитячий садочок.

Змалечку Марійка зрозуміла: все, що робить мама – це тільки для неї. Гарне вбрання, смачні цукерки, дорогі іграшки – все їй. Зрозумівши це, вона не раз вередувала: це хочу, а цього – ні. “Апетити” Марійки з роками зростали. Вродлива, самовпевнена – вона не мала друзів ні в садочку, ні, згодом, у школі. Ганна розуміла, що характер у доні не мед, але тішилася думкою: виросте – стане розумнішою. Вчилася Марійка непогано. Дуже любила хизуватися перед однокласниками і своїм вбранням, і доволі дорогими прикрасами. Та на все потрібні були гроші, і Ганна робила все, аби їх заробити. Вона вже давно почала вишивати ікони, картини. Двічі були її персональні виставки; кращі роботи потрапляли до музеїв столиці і близького зарубіжжя.

Марійка, здавалося, не помічала титанічних зусиль матері, аби задовольнити її чималі потреби. Слово “дякую” рідко злітало з її вуст. Натомість, якщо щось було не по ній, вона могла наговорити матері багато неприємних слів. Але Ганна, ніби нічого не помічаючи, все їй пробачала, - любов до доньки була безмежною.

До читального залу часто приходив високий сивочолий чоловік. З його формуляру Ганна знала, що він доцент, викладач одного з престижних вузів міста. На його прохання, по міжбібліотечному абонементу вона замовляла багато літератури, -він пояснив їй, що працює над докторською дисертацією.

Одного разу Петро Петро-

вич – так звали доцента – запропонував:

- Ганно Павлівно, ви так багато для мене робите, дозвольте запросити вас у неділю в кафе. Я за вами зайду.

- Ну, що ви. Це ж моя робота...

- Я вас дуже прошу, не відмовляйте мені.

У неділю Ганна летіла на роботу, ніби на крилах. Перед цим довго вивчала свій небагатий гардероб, приміряючи то одне, то друге. Вибрала світле гаптоване плаття, яке жодного разу не одягала.

- Куди ти так причепурилася? – з іронією запитала Марійка, пильно дивлячись на матір.

- Сьогодні день народження у співробітниці. Може, підемо в кафе, - відповіла, ніяковіючи від брехні.

Уперше Ганна образилася. Хіба вона не має права на крихітку щастя? Адже й так усе віддає доньці.

- У твої роки в таких нарядах не ходять, - якось недобре посміхаючись, промовила Марійка.

“У мої роки...” Так, справді, їй уже п’ятдесят п’ять, - скоро на пенсію.

- Доню, в сімнадцять років тобі важко зрозуміти, що вік жінки - не календарні роки, а стан її душі.

- Ну, і який у тебе стан? – з іронічною посмішкою запитала донька.

- Відмінний, - уперше дозволивши собі, сердито відповіла Ганна.

Петро Петрович прийшов з великим букетом троянд. “Звідки він дізнався, що жовтий колір – мій улюблений?..” У кафе вони довго розмовляли. Вона дізналася, що вже три роки, як померла його дружина. Син навчався у Німеччині; там і залишився, одружившись з німкенею. Раз на рік приїжджають до нього з маленькою онукою.

- Я почуваюся таким самотнім і старим, - зізнався він Ганні.

- Ну, що ви таке кажете. Який же ви старий! Напевно, студентки на вас задивляються.

- Не знаю, не помічав. Але дуже хотів, щоб одна жінка, яка мені давно подобається, звернула на мене увагу...

Їхні зустрічі стали все частішими. Марійка не могла не помітити змін у поведінці матері, її зовнішності. І хоча Ганна Павлівна й раніше завжди гарно виглядала, тепер це було більш помітно.

- Може, ти закохалася на старості років? – в’їдливо запитала Марійка.

- Може, й так, - відповіла вона, не бажаючи більше приховувати свої стосунки з Петром Петровичем. – Хочеш, я тебе познайомлю з людиною, яка мені стала дорогою?

- Мені все одно, - якось нервово відповіла Марійка...

Через півроку Ганна Павлівна і Петро Петрович побралися. Вирішили повінчатися у церкві. Весілля не робили, - просто запросили найближчих друзів. Марійка до столу не вийшла: сказала матері, що захворіла. Звісно ж, мати цьому не повірила. На душі було важко: рідна донька, якій віддала все життя, стала ніби ворогом.

Вирішили, що Петро Петрович продасть свою квартиру і буде жити в них, - гроші, і чималі, потрібні були на навчання Марійки у вузі. Коли Ганна Павлівна сповістила про це доньку, та спалахнула гнівом:

- От бачиш, не ти йому потрібна, а наша хата!

- Не смій так говорити, - вперше підвищила голос на Марійку. – Адже гроші потрібні саме для тебе.

- Не хочу я ваших грошей! Краще піду заробляти на панель...

Мати гірко заплакала.

- І взагалі, може, я заважатиму молодятам, - в’їдливо додала Марійка, - можу піти в гуртожиток...

Часто серед ночі Петро Петрович прокидається від тихого схлипування дружини.

- Що з тобою, Нюсю?

- Тяжко мені. Чому така несправедливість? Я їй віддала все – і така невдячність. Я молю Бога, аби вона хоч коли-небудь зрозуміла мене...

08.09.2005Надія БІЛОУС


Переглядів: 905

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 11.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21162)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17319)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14549)
• Допомога під час карантину [967] (14470)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14308)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14119)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13993)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13966)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13953)
• Живи до ста! [965] (13943)
• Бюджет і ми… [965] (13878)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13872)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13742)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13651)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13650)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13597)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13207)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13178)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (144)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (54)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (51)
• Небезпека вологих серветок (48)
• Тонкощі заварювання кави (48)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (48)
• Пиріг «Чорний ліс» (45)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (33)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (31)
• А ваш шампунь безпечний? (30)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (30)
• Часникові стрілки корисніші за часник (29)
• Нецукровий діабет (28)
• Особливості вживання видів води (28)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"