“Три сестри” в сучасності

Якби спектакль можна було описати одним словом, я б назвала його “оригінальний”. Особисто я в Рівному не бачила схожих.

Уся сценічна дія проходила під гаслом “Менше слів – більше емоцій”. А емоції актори виражали через танець.

Музика, рухи, слова – все було підібрано, щоб на сучасний лад передати дух п’єси Антона Чехова. Усі дійові особи і їхні костюми – сучасні. Незмінною була проблема, яка простежується у творі: зараз багато людей, які так само, як і головні герої п’єси, проживають своє життя не на власний розсуд, а так, як того вимагає суспільство.

... Дія розпочинається в будинку Прозорових. Минув рік, після смерті батька. У ясний день в залі накривають стіл, чекають гостей. Молодшій із сестер, Ірині, виповнюється двадцять років. Восени родина планує переїхати в Москву. Братові Андрію сестри пророкують велике майбутнє вченого. Ще одна із сестер, Ольга, хоче переїхати в Москву, щоб там створити власну сім’ю. Третя сестра, Марія, невдоволена життям, теж багато надій покладає на переїзд у велике місто. Але...всі вони загнані в “соціальну клітку”, з якої вилізти не так вже просто...

Чи знаходять герої своє щастя? На це питання й відповідає даний спектакль.

Звичайно, для непідготовленого читача, зрозуміти глибинну суть вистави непросто. Але можна. Потрібно самому думати, а, найперше – проживати кожен порух разом з акторами.

Скажу одверто: відчуття легкості після перегляду цього спектаклю не буде, навпаки, Вам він видасться дещо незрозумілим і ,навіть, дивним. Але цим він і цікавий.

Вистава йшла 2 години 15 хвилин (разом а антрактом), і впродовж усього цього часу актори не залишали сцени.

Режисер Ілля Мощицький так говорить про поставлений твір:

“Три сестри” – п’єса, героями якої є час і нескінченні питання про сенс людського життя. На початку XX століття вона була шоком для глядачів. Шоком залишається і в наш час. Адже в ній на противагу світу духовному подається світ матеріальний, на противагу міщанству – інтелігенція, на противагу людяності – жадоба влади. Прірва між людьми збільшується... Всі ми намагаємося бути щасливими, але що несе нам майбутнє – не знаємо. Ми ж своїм твором прагнемо дати відповіді на питання, поставлені колись Антоном Чеховим”.

Спектакль вартий уваги. Тож лікуйте власні душі – подивіться його.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: