Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №758 від 12.05.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Липень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


#Ракурс життєвий

“Не покидай мене, доцю...”,

або Холодний слід загубленої матері

Я їхала в чуже місто, до незнайомих мені людей, покидаючи все: трепетно-рідне й до дрібниць - своє. Їхала, щоб забутися, загубитися в суєті суєт. А ще - щоб не дивитись у знайомі вічі. Ні, не засудливі - запитливі.

Байдуже споглядала у вагонне вікно на швидкозбігаючі кадри навколишньої пишнотілої природи, та під ритмічне: “Чалах - чалах” у пам’яті пробуджувала монотонне: “Упо-о-кій душу, Господи, ра-би твоє-ї”...

Я знову бачила це...

В ненависній і тісній домовині лежала частина мого життя й серця, найсвятіше світло душі - мама. На її обличчі навіки застигнув болісний смуток, ніби скаржилася комусь вона на свою гірку долю.

Жовте, як віск, чоло було льодяним. Вузлуваті й тверді руки тулили до себе, немов оберіг, ікону Божої матері. Вона ще була тут, хоча її вже й не було. Залишилося лише багатостраждальне тіло з навіки згаслими добрими очима.

“Мамо! Де ти?! Що маю зробити, щоб повернути тебе до сонця, до людей, до життя?!” Я цілувала її, як тоді, в дитинстві, коли просила, втомлену від роботи, вишити сорочечку і сплести віночок, щоб виступити у дитячому садку. І вона, напівсонна, шила й вишивала цілу ніч, щоб її дитя не було гіршим від інших.

Жаліла її тепер, як і жаліла тоді, коли вона босоніж місила холодний глиняний заміс, щоб швидше збудувати власний дім.

Тулилася, як давно колись тулила свої холодні, аж колючі, ноженята.

Тільки тіло матері було не лагідним, а крижаним. Мати...

Вона була сильною і слабкою водночас. Пам’ятаю, як зі смутком споглядала на своє змарніле відображення. Іноді, схлипуючи, наспівувала:

Словом мене не пораниш,

Вірність свою збережу.

Хоч ти мене покидаєш,

Знай, що тебе я люблю...

А ми, немов ті цуценята, горнулися до неї і теж скавуліли... Батько залишив нас відразу після мого народження. І мати взяла на свої плечі ще й його обов’язки. Вона для нас була всім... Годувала... Доглядала... Виховувала...

В мої гіркі спогади зненацька увірвався хтось чужий, і вони, як сполохані пташки, розлетілись в усебіч.

- Жіночко! Ви що, глухі?! Приберіть свою сумку і дайте сісти людям!

Мої очі, які до цього дивились на все, ніби наскрізь, нарешті вперлися у великий живіт галасливої сусідки.

- Вибачте. Я задумалась.

У відповідь прозвучало лише чванливе “Хм”, і жінка із незалежним виразом на обличчі сміливо вмостилася поруч. Розмовляти не хотілося, і я знову втупилася у вікно. Там замережило білосніжними будівлями. У кожній господі вирувало своє життя, свої клопоти, проте, напевно, в жодній не було подібної болі і смутку, які тепер зчавили моє серце. Щеміла пробуджена совість і вкотре гнала незграбну хазяйку спокутувати свій тяжкий невиправданий гріх.

Я намагалася знайти серед людей своє відображення, щоб устигнути, хоч на краплинку, спокутати свою провину.

І знайшла те, що шукала. Тепер ось плетуся сходами новенької сільської школи, не знаючи напевне, з яким настроєм повертатимуся назад.

Чи зрозуміють? Чи замисляться? Чи не махнуть, як я колись, на все рукою, мовляв, що вже вдієш?...

Двері кабінету директора були масивні, немов попереджали про те, що їх господар - людина владна і з сильним характером.

Та, переступивши поріг, я пересвідчилась, що це не зовсім так. В мене з цікавістю вистрілила пара колючих чорних очей. Проте коротенька, рівно підстрижена смоляна стріха дещо пом’якшувала серйозний овал.

- Ви до мене? - шнурівки її брів нетерпляче підстрибнули вгору.

Я дивилася немов у дзеркало: ось вам і врода, ось і влада, а найголовнішого - нема. Такою була я два роки тому.

Як пояснити цій молодій жінці, що долі у нас схожі? Що народили нас одинакові матері? Виростили і пустили межи люди вихованими, але черствими, бо не давали вони нам бачити горя. Захищали. Брали все на свої плечі. Та не витримали і спіткнулись. І покотилися донизу, потрапивши в міцні кільця зеленого змія. А коли вже не мали сили боротися, залишили останню надію на людей. Але вони відвернулися. Спочатку сусіди, а потім і рідні, і діти...

“Звичайно, соромно бачити п’яну матір під плотом. Але тепер цей сором інший: не через матір - через свою байдужість...” - блискавкою промайнули думки.

- Вибачте, що потурбувала. Я привезла вам адресу жінки-екстрасенса, яка лікує алкогольну залежність. Люди добре відгукуються про її пацієнтів. Я не хочу вас образити, але ваша мама вже близько місяця живе на вокзалі. Її не впізнати, вона вже посиніла від горілки.

Моя співрозмовниця почервоніла і, опустивши голову, зітхнула.

- Хіба ж ми її не сварили, не совістили? Ніщо не допомагає.

- Беріть силою.

- А хто ви? Чому переймаєтесь чужим горем?

- Ми працювали разом, і вона завжди гордилася своїми дочками: одна в неї - медичка, а інша - директор школи. Та й не совістити я вас приїхала, а попередити. Щоб не гризло потім вас сумління, як гризе і не дає спокою мені моє. Бо тепер вже нікого рятувати. Моя мама померла від раку: запізнилися з операцією.

Якось, напідпитку, вона гірко плакала і просила мене: “Не кидай мене, доцю. Не їдь на ті заробітки. Доглядай город, і буде тобі що їсти. Мені самій так тяжко...”

Якби ж я знала, що через ті злощасні заробітки я лишуся найдорожчого. Її, тяжко хвору, вміло маскував підступний алкоголь. А, може, то я була сліпа й глуха, і за своїми маленькими проблемами не зуміла розгледіти маминої великої.

Я ніколи не забуду ті останні сльози, коли вона зрозуміла, що помре. Кожна та сльозинка - камінь на моїй душі...

Тепер я зустрічаюсь з нею лише уві сні.

Здається, що не сплю, а бачу, як бреду з нею в темряві і вона мені показує дорогу: “Дивися, доню, нам треба дійти о-он до тієї зірочки”

Я їду додому: до старенької хатини, до знайомих доріг, де бродили босі ноги. Їду з надією віднайти бодай захололий слід загубленої матері.

Ольга ФЕСЮК

12.05.2016


Переглядів: 353

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 922 від 18.07.2019p.
¤ 
«Верес» обіграв «Поділля» у Млинові

«Верес» обіграв «Поділля» у Млинові

На стадіоні «Колос» у Млинові «Верес» 13 липня обіграв хмельницьке «Поділля». У цьому матчі зіграли 9 потенційних новачків. У тому числі - Віталій Микитин та Юрій Іваночко, які нещодавно приєдналися до табору команди. Обоє вже виступали за рівнян у сезоні 2017-2018....

¤ 
На виборах українці зможуть проголосувати як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою

На виборах українці зможуть проголосувати як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою

ID-картка або паспорт-книжечка є підставою для отримання виборчого бюлетеня особами, яким на день виборів виповнилося 18 років та яких включено до списків виборців....

¤ 

Як стримати розростання небезпечного борщівника на Рівненщині?

В останні два роки на Рівненщині спостерігається тенденція до збільшення розповсюдження борщівника Сосновського....

¤ 
У Рівному відбувся Чемпіонат міста зі спідвею*

У Рівному відбувся Чемпіонат міста зі спідвею*

13 липня у Рівному відбувся Чемпіонат міста зі спідвею. На доріжці рівненського мототреку виступили гонщики у класах мотоциклів 125 см.куб. та 500 см.куб. Організатором змагань виступило КЗ “Рівненський міський спортивно- технічний клуб”....

¤ 
Аграрії Рівненщини жнивують

Аграрії Рівненщини жнивують

Нині збирають ранні зернові та зернобобові, які засіяні на 201 тисячі гектарах, повідомляють у департаменті агропромислового розвитку Рівненської ОДА....

¤ 
На березі річки Корчик влаштували народні гуляння

На березі річки Корчик влаштували народні гуляння

«Зелене Купало в літо упало» - саме під такою назвою влаштували тематичний фестиваль на Кореччині на березі річки Корчик....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (14014)
2. Моє місто - найкраще [427] (5858)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5525)
4. Секс із мусульманином [271] (4867)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4728)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4341)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4325)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4296)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3983)
10. Як позбутися шпори на п’яті [850] (3142)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (3000)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2925)
13. Коли розпочинати садити городину [599] (2796)
14. Розклад руху автобусів [253] (2747)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2692)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині влаштували середньовічний фестиваль під відкритим небом (94)
2. Андрій Полтава: Голосуйте на виборах по 153 округу за Віталія Ундіра, бо він справжній патріот* (86)
3. Британців обурила вартість ремонту в маєтку Меган Маркл і принца Гаррі (84)
4. Час будувати* (82)
5. ДТП за участю чотирьох авто: травмувалося шестеро осіб (82)
6. До авто кандидата в депутати прикріпили страйкбольну гранату (81)
7. Віталій Гайдукевич: У Віталія Ундіра багато цікавих та корисних для громади проектів* (80)
8. У Костополі в ДТП загинув велосипедист (80)
9. «Веселі старти» визначили своїх переможців (79)
10. Стало відомо, скільки витратила королівська родина за рік (79)
11. Водій із Житомирщини травмувався у ДТП на Рівненщині (79)
12. Кілька рецептів молочних шейків (78)
13. Чоловіка, у господарстві якого підірвалися діти, взяли під варту (78)
14. Віктор Кравцов та Іван Іванюк залишають “Кардинал-Рівне” (78)
15. Його правди бояться всі* (77)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс