Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №762 від 09.06.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Невигадана історія

БАТЬКІВСТВО

БАТЬКІВСТВО

Такий похмурий день сьогодні. Дощ періщить з самого ранку, ніякого просвіту на небі. А хмари великі, важкі, чорні. Ще вчора було так тепло, а сьогодні похмуро, прохолодно, як у мене на душі. Може, нікуди й не йти? Та Наталя дзвонила вже двічі, прохала навіть прийти раніше, допомогти приготувати все до зустрічі.

Піду. Цього дня всі ми, однокашники, чекаємо щороку. Мабуть, такого класу, як у мене, ні в кого немає. Це я, звісно, перебільшую, але шкільні роки досі згадую з задоволенням. Хоча чого казати, прикрощів було від нас учителям чимало. Одного разу всі у вікно повистрибували, урок зірвали. Куди збиралися? Сьогодні навіть не пригадую. Пам’ятаю тільки неприємності, які чекали нас потім. Як ми винуватилися, виправлялися. Скільки бідна класна керівниця намучилася з нами. Та розумієш це тільки тепер. І хотілося закінчити школу швидше, і лячно було.

Скільки квітів, обіцянок було на випуску. Які мрії... Як приємно було почути від нашої класної: «Що минулося, те забулося. Але такого класу в мене ще не було. Усі ви — особистості».

Особистості... Обіцяли один одному багато, а головне — зустрічатися кожного року. Коли навчалися, то найчастіше збиралися в Наталки: їй було найближче до школи. Квартиру мала велику, а жила з матусею. Ганна Павлівна все життя працює в бібліотеці, тож удома — книжки, книжки, розповіді, розповіді. Не дивно, що після школи ми хотіли вчитися.

Майже всі вступили до ВНЗ. То в нас — і лікарі, й інженери. А ми з Наталкою вивчилися на бібліотечному. Наталя вже разом з мамою працює, а в мене доля склалася інакше.

На одному із студентських вечорів примітила мене гарна вишукана пані. Познайомилися. І запропонувала вона мені спробувати себе манекенницею. До будинку моделей ми з Наталкою прибігли майже на годину раніше. Чекали, хвилювалися. Та все минуло добре. То спочатку ходила «по лезу», а потім вивчилася шити. Нині з дівчатами маємо своє ательє, клієнтуру, залюбки працюємо. Що може бути краще від улюбленої творчої праці.

З Маратом познайомилися також в ательє. Проходив мимо і побачив мене.

— Красуне, не кажіть мені «ні». Все, що завгодно... «Ні» не приймаю.

Та хто б це сказав «ні» такому красеню. Чорнявий, смаглявий, очі, наче дві жарини. Почали зустрічатися. Зустрічі були не часті, бо працював багато і наполегливо.

З допомогою батьків купила невеличку квартиру. Жила цікаво, а чекала тільки Марата. Все було добре. Та як зрозуміла, що вагітна, то Марат... зник. Дзвонила на фірму: звільнився. Дзвонила додому: ніхто не відповідає. Нарешті додзвонилася: «Коли будеш?» Довго мовчав, ох, як довго. «Покохав. Вибач...»

Вибач... правду люди кажуть: «Нічого не можна згадувати». Пам’ятаю, на останній зустрічі я була така весела, щаслива. Така в мене була розкішна блакитна сукня. Всі казали мені багато приємних слів, а я думала: «Який сюрприз я вам зроблю наступного року! Прийду разом з Маратом, і ми всіх запросимо на весілля».

От і прийду сьогодні: в жодну сукню я вже не влізаю, очі червоні, сама сіра, то й костюм сірий вдягну. Сірий, як я, як мій настрій, як моє життя без Марата.

Прийшла. То й добре, що прийшла. Всі до мене уважні, лагідні, ніхто нічого не запитує. Проводжає мене, як завжди з цих зустрічей, Сашко. Мій вірний лицар Сашко, на якого я майже не звертала уваги в школі. А після школи вже годі й казати.

— Що з тобою, Лесю? Може, чимось зможу допомогти?

Не втрималася. Плакала, плакала. Сашко майже доніс мене додому. Вдома все розповіла. Дитина... без батька... сором... проблеми...

— То це щастя, Лесю! Дитину запишеш на мене. Я ж досі одинак, то подам заяву, що дитина моя.

Сашко був напідпитку, тому й не дуже прислухалася. Та через кілька днів він прийшов знову... Народилася в мене донька. Маленька смуглява Марточка. Сашко зареєстрував дитину на себе.

Час спливає. Донька підростає. Поки що не питає, чому татко не живе з нами. Дитина тягнеться до матері, батька. Я все частіше ловлю себе на думці, що чекаю, чекаю Сашка. А от бачимо ми його не так часто, як раніше. Сашко в нас став, як-то кажуть, «великою людиною»: відкрию газету — Сашко, по радіо — Сашко, по телебаченню — Сашко... Хай йому щастить, нашому доброму, порядному розумнику.

Якось увечері — дзвінок.

— Пані Лесю, я знайома Сашка. Він мені розповідав про вас багато гарного. Чи не могли б ми зустрітися. Це стосується Сашка.

Зустрілися. Така гарненька, струнка білявочка. Чимось на мене схожа. Чи здається? А білявочка до мене: «Пані Лесю, я знаю всю Сашкову історію. Але нині ми разом з ним. То це вже не тільки його життя, а й моє. Дитина ж не його, а в нас буде сім’я, свої діти. Ви повинні розуміти, яке становище він сьогодні займає, який в нього капітал».

Удруге зустрілися у адвоката. Білявочка щось похмура та знову одна.

— Де Сашко? — питаю.

— Пізніше прийде, — знітилася білявочка.

На прийомі все розповідає вона. Я мовчу. А що казати? Не дуже й прислухаюся, бо думка одна: «Мартуню, донечко, що буде далі?..» Мабуть, адвокат розповідає білявочці щось несподіване та неприємне для неї, бо вона починає репетувати... Аж тут з’явився Сашко. Вибачився перед адвокатом та мовчки вивів нас з офісу. На вулиці відійшов від мене з білявкою, я тільки почула: «Як ти могла, я заборонив тобі втручатися...»

А мені якось недобре, то й зайшла до кав’ярні. Не пам’ятаю, як довго там була, та коли вийшла – мене чекав... Сашко.

— Вибач. Це стороння людина... Вона пішла з мого життя.

— Сашко! Що ти наробив? Така гарна дівчина...

— Що зробив? Зробив те, що повинен був зробити. А... от не зробив те, що повинен був зробити вже давно...

Ірина Омельченко

09.06.2016


Переглядів: 1136

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1166 від 23.04.2024p.
¤ 
Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Цей первинний матеріал використовуватимуть для лікування травм спинного мозку. Про це на своєму Telegram повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш....

¤ 
У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

П’ять громад Рівненської області візьмуть участь у загальнонаціональному проєкті ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Це Гощанська, Рівненська, Костопільська, Радивилівська та Вараська....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21206)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17346)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14573)
• Допомога під час карантину [967] (14499)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14334)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14147)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14019)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13992)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13986)
• Живи до ста! [965] (13968)
• Бюджет і ми… [965] (13906)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13898)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13772)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13679)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13674)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13624)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13232)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13206)

ТОП-15 свіжого номера:

• Збільшено грант для Рівного від корпорації НЕФКО (173)
• Три простих напої для профілактики тромбозу (47)
• Як шкіра може розповісти вам про здоров’я серця? (47)
• Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані (46)
• Чому темніє в очах, коли ви встаєте з ліжка? (45)
• Прості способи знизити кров’яний тиск (45)
• Зіткнення автомобіля з велосипедом (45)
• У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей (45)
• П’яний водій збив пішохода (30)
• Переходив дорогу і потрапив під авто (30)
• Переправляв за кордон чоловіків з «інвалідністю» (29)
• У трьох закладах Рівненщини можна отримати безоплатну медичну допомогу при інфаркті (28)
• Постачали наркотики до колонії (28)
• У Березному в ДТП постраждав неповнолітній пішохід (28)
• У Вараському районі загинув мотоцикліст (28)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"