Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №762 від 09.06.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Липень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


#Ракурс незвичайного

Принцип Фаберже

Принцип Фаберже

Знаменитий підприємець, ювелір, художник-дизайнер і реставратор, який перетворив невелику майстерню батька в найбільше ювелірне підприємство Російської імперії і одне з найбільших в усьому світі. У 1902 р в залах палацу барона фон Дервіза на Англійській набережній Санкт-Петербурга відбулася перша виставка знаменитого російського ювеліра Карла Фаберже. Вона проходила під заступництвом Її Величності Государині Імператриці Олександри Федорівни і за участю багатьох членів імператорської сім’ї та представників вищої знаті столиці. Для розміщення дорогоцінних ювелірних творів Імператорський Ермітаж надав красиві пірамідальні вітрини у вигляді позолочених грифонів.

Ці вітрини і зараз можна побачити в залах Ермітажу. У них виставлені великодні яйця, що належали царській родини, кам’яні квіти, фігурки та інші витончені дрібнички з великокнязівських колекцій, із зібрань княгинь Юсупової, Долгорукової, Куракіної, графинь Воронцової-Дашкової, Шереметєвої, Орлової-Давидової. Минуло понад сто років. За ці роки відбулися десятки виставок Карла Фаберже в різних країнах світу, але ні одна з них не була такою ж представницькою за складом власників і тих, на замовлення яких робилися безцінні експонати.

Те шанобливе ставлення, яке ім’я Фаберже досі викликає у всьому світі, пов’язане з революцією в ювелірній справі, яку Карл зробив відразу після того, як прийняв від свого батька ювелірну майстерню. Молодий ювелір проголосив принцип, відповідно до якого цінність вироби визначалася не багатством використаних матеріалів, а мистецькою вишуканістю моделі і майстерністю виконання. Час довів справедливість девізу, яким Фаберже керувався протягом усього свого життя: «Якщо вся цінність дорогих речей полягає лише в безлічі діамантів або перлів, то вони мене мало цікавлять». Художній дар Фаберже сучасники порівнювали з генієм Бенвенуто Челліні.

Але організаторський талант цієї людини викликає не менше здивування. За конструкторські знахідки і технічну віртуозність його величали «Лівша Петербурга», а за неповторний стиль - «співаком витончених мрій». Сам же майстер іменував себе досить скромно і з гідністю - «Постачальник Найвищого двору». Карл до 26 років придбав блискучі знання ювелірної справи в усій її глибині і історичної широті і зміг з повною підставою взяти в свої руки справу батька. А неабиякий талант молодого людини, підкріплений ґрунтовними знаннями, став основою майбутнього успіху. Сприйнятливий до всього нового, він точно вловив модні віяння в мистецтві кінця XIX в. Поки провідні ювеліри Європи віддавали данину смакам і стилям минулих епох - ренесансу, рококо та ампіру, - Фаберже молодший почав сміливо експериментувати в новому художньому напрямку - модерні. Тяга до технічних нововведень змушувала майстра невтомно вивчати всі відомі в ювелірній справі прийоми, постійно відвідувати музеї і бібліотеки, не пропускати жодної художньої виставки і всюди знайомитися з обдарованою ювелірами.

Його відрізняло рідкісне вміння не тільки відшукувати чудових фахівців і переконувати їх переїжджати в Петербург, а й створювати умови для плідної роботи. Фаберже об’єднав численні майстерні батька, де працювало на той час близько 500 робітників. На чолі кожної майстерні був поставлений талановитий керівник: М. Е. Перхин, Ю. А. Раппопорт, Е. А. Коллін, А. Ф. Холлмінг і ін. За умовами контракту, ці майстри працювали тільки на Фаберже і мали право самі набирати і навчати персонал. Карл вважав, що необхідно довіряти висококласним майстрам, даючи їм права підписувати свої власні твори. Основний принцип роботи в майстернях Фаберже був простий - кожен виріб має бути виготовлено в одній майстерні одним майстром. Майстри самостійно приймали всі рішення, починаючи від розробки дизайну і закінчуючи остаточною обробкою свого ювелірного твору. Тим самим виріб «Фаберже» було не безіменною продукцією Будинку, а роботою автора, ім’ям якого вона була підписана. В цьому і полягав секрет феноменального успіху «Фаберже».

У 1882 р на Всеросійській художньо-промисловій виставці в Москві вироби фірми привернули Олександра III і його дружини Марії Федорівни. Карл отримав заступництво царської сім’ї та звання «Ювеліра Його Імператорської Величності і ювеліра Імператорського Ермітажу». У тому ж році в фірмі почав працювати брат Карла Агафон, що став незабаром і головним художником. Образотворче чуття Агафона Фаберже багато в чому сприяло успіху фірми.

На нюрнберзької «Виставці образотворчих мистецтв» в 1885 р фірма отримала міжнародне визнання, а копії скіфських скарбів удостоїлися золотої медалі. Керуючи великим, ретельно підібраним штатом першокласних ювелірів, Карл входив в усі найдрібніші деталі роботи. У його московському магазині була влаштована теплиця, в якій вирощувалися найрізноманітніші рослини, що служили моделями для мініатюр з каменю. З розширенням виробництва і зростанням замовлень були виділені самостійні майстерні золотих, емалевих, срібних виробів, камнерезная майстерня і майстерня з виготовлення знаків, жетонів і орденів. Традиція дарувати на Великдень спеціально виготовлені і прикрашені яйця з’явилася в XVI ст., коли французькому королю Франциску I було піднесено дерев’яне різьблене яйце із зображенням Страстей Господніх. Позолочені і розмальовані яйця стали традиційними подарунками при королівських дворах.

У Росії перше таке яйце з дорогоцінних матеріалів було замовлено Фаберже в 1885 р. Олександром для подарунка своїй дружині, імператриці Марії Федорівни. Надалі майстри фірми робили ці подарункові сувеніри щорічно. Умови виготовлення були такими: яйцеподібна форма, сюрприз всередині, про який ніхто не повинен знати, навіть імператор, і неможливість повторень. Тільки для вінценосної сім’ї Романових Фаберже створив 50 царських крашанок - справжніх шедеврів ювелірного мистецтва. Усередині кожного яйця був відтворений епізод з життя царської сім’ї. Коли яйце відкривалося, звучала прекрасна музика, відтворена мініатюрним механізмом. Найбільш відомий виріб в цьому жанрі - яйце, присвячене 300-річчю дому Романових. Воно прикрашене вісімнадцятьма мініатюрними портретами представників династії в алмазних рамках. Вгорі і внизу на яйці укріплені плоскі діаманти, крізь які видно дати «1613» і «1913». Всередині яйця обертається глобус, на якому поміщене золоте накладне зображення північної півкулі: на одному - кольоровим золотом позначена територія Росії в межах 1613, на іншому - в межах 1913 р. Поверхня яйця в просторі між слайдами прикрашена карбованими геральдичними царськими вінцями і коронами. Підставкою служить лита срібна позолочена фігура гербового орла, укріплена на круглій підставці з пурпурину, що імітує державний щит.

Карл в кожному новому виробі намагався перевершити попереднє оригінальностю, дотепністю задуму, якістю виконання. У майстернях Фаберже всі речі виконувалися тільки в одному екземплярі, а якщо замовник наполягав на повторенні, то вносилися зміни таким чином, щоб кожен виріб залишалося оригінальним. Предмети, що не відповідають високим критеріям фірми, безжально знищувалися або продавалися без клейма. Піком слави Дому Фаберже стала Всесвітня виставка 1900 р У Парижі. Карл Фаберже був одним з членів журі, а його вироби експонувалися в окремому залі. Після цієї виставки він отримав звання «Майстра Паризької гільдії ювелірів» та орден Почесного легіону. Паризька гільдія майстрів золотого справи нагородила його званням метра. Старший син Карла, Євген, там же отримав пальмову гілку - знак офіцера Академії витончених мистецтв, а багато фахівців фірми були відзначені золотими і срібними медалями. У тому ж році сім’я Фаберже і його фірма переїхали в новий будинок. Перед цим, під час повної перебудови будівлі, був заново оброблений фасад, для чого вперше в історії міста використовували червоний граніт з Карелії.

У 1902 р в Петербурзі з величезним успіхом пройшла благодійна виставка виробів Фаберже. На ній вперше предмети, виготовлені на замовлення титулованих осіб, були представлені широкому загалу. Один зал був повністю відведений під вироби фірми, що належали Імператорському двору.

Напередодні 1914 року в майстернях Фаберже працювало близько 600 осіб. Перша світова війна скоротила виробництво, але фірма пристосувала свої майстерні до потреб воєнного часу. Спочатку в них робили судки, тарілки, кружки, тютюнниці, а після отримання військового замовлення стали випускати ударні і дистанційні трубки, гранати, частини приладів. Там же випускалися брошки з золота і діамантів зі знаком Червоного Хреста. Військове відомство неодноразово ставило вироби фірми Фаберже в приклад за точність і ретельність виготовлення. При цьому Фаберже не переставав виконувати замовлення і для царської сім’ї.

До 1914 р фірма Фаберже створила близько 100 тис. предметів. У цей час поряд зі старими майстрами в ній вже працювали чотири сини Карла. Всі вони навчалися в Петербурзі і були здатними художниками. Сини керували відділеннями фірми: Євген і Агафон в Петербурзі, Олександр - в Москві, а Микола - в Лондоні. Перша світова війна завдала сильного удару добробуту фірми, а революція 1917 р. знищила її зовсім. Відділення фірми закрилися в 1918 р, магазин в Москві працював до лютого 1919 р. У 1918 р за допомогою Британського посольства Карл Фаберже поїхав з родиною з Петрограда до Швейцарії (в Росії залишився тільки Агафон Карлович). За кордоном, позбавлений можливості займатися улюбленою справою, він болісно страждав від бездіяльності. Навколишні в цей період часто чули від нього: «Таке життя - це вже не життя, коли я не можу працювати і приносити користь. Так жити немає сенсу».

У Лозанні 24 вересня 1920 р великого майстра не стало. Трохи пізніше його прах був перевезений до Франції і похований в Каннах.У паризькій еміграції Євген та Олександр Фаберже відкрили невелике підприємство «Фаберже і К°», яке торгувало старими виробами фірми, а також займалося виготовленням і проектуванням нових. Воно було закрите в 1960 р, коли помер останній з членів сім’ї, Євген Фаберже. І хоча магазин фірми існує до цих пір, тепер у нього інші власники. Агафон Карлович, великий знавець каменю, вже після революції разом з академіком Ферсманом був членом комісії, що описувала Алмазний фонд СРСР. У грудні 1927 р він з сім’єю пішов до Фінляндії по льоду Фінської затоки. Його син Олег жив і недавно помер в Гельсінкі, ювелірною справою не займався. Молодший з братів Фаберже, Микола, ще в 1906 р відкрив філію фірми в Лондоні. І хоча в 1917 р. йому довелося закрити магазин, з англійської столиці він не поїхав. Тут народився його син Тео, який згодом продовжив справу діда і батька.

Тео, єдиний з нині живих нащадків династії Фаберже, який працює не тільки з дорогоцінними каменями, але також займається різьбою по дереву і слонової кістки. За всю історію Дому Фаберже було виготовлено понад 150 тисяч ювелірних виробів. Після революції радянський уряд продав в Великобританію і США значну частину унікальної колекції. З 56 пасхальних яєць вісім були знищені, і лише десять зберігаються сьогодні в Палаті зброї в Москві. Решта розпорошені по приватних колекціях в різних країнах.

09.06.2016


Переглядів: 30

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 870 від 21.07.2018p.
¤ 
Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики

Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики

Днями в м. Дніпро завершився чемпіонат України з легкої атлетики серед ветеранів. Місцем проведення стартів був стадіон «Трудові резерви». Однією з найважливіших цілей цих змагань було визначення найк...

¤ 
У Рівному горів торговий кіоск

У Рівному горів торговий кіоск

Про пожежу на вулиці Соборна обласного центру, до поліції повідомила двірник 17 липня, близько п’ятої ранку....

¤ 
Четверту сімейну молочну ферму відкрили на Рівненщині

Четверту сімейну молочну ферму відкрили на Рівненщині

Четверту сімейну молочну ферму «Пролісок» відкрили у селі Рачин на Дубенщині. У господарство закупили 10 племінних корів чорно-рябої молочної породи....

¤ 
У Рівненському серцево-судинному центрі прооперували більше півтисячі пацієнтів

У Рівненському серцево-судинному центрі прооперували більше півтисячі пацієнтів

Більше півтисячі операцій, за неповні чотири місяці, провели в Рівненському серцево-судинному центрі, що відкрився в межах реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у л...

¤ 
Казкова історія

Казкова історія

Наше життя все частіше нагадує казку - чим далі, тим страшніше. Принаймні автовласникам так точно доводиться все частіше згадувати ті далекі часи, коли не треба було кожен ранок із тривогою вдивлятися...






Найпопулярніші 15 статей:

1. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (691)
2. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (670)
3. Догляньте мене до смерті [278] (643)
4. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (634)
5. Секс із мусульманином [271] (569)
6. Моє місто - найкраще [427] (533)
7. Розклад руху автобусів [253] (523)
8. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (472)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (463)
10. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (418)
11. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (343)
12. Стогін покотився яром [862] (334)
13. Гірше звіра… [861] (316)
14. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (290)
15. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (282)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як правильно поєднувати продукти (49)
2. Привіт, веселі дев‘яності… (48)
3. Запіканка з кабачків (47)
4. «Олімпійське літо» завітало в Радивилівський район (47)
5. Такого про пиво ви ще не знали (47)
6. На Рівненщині сотня дітей одночасно боролася за спортивні нагороди (45)
7. «Ніколи не назву вас мамою…» (45)
8. Вдалий виступ рівненських ветеранів на чемпіонаті України з легкої атлетики (44)
9. Право на дитину або подарунки для Діка (44)
10. “ОДЕК” ТА ФК “Малинськ” зіграли на користь “Маяка” (42)
11. Тибетські таємниці атлантів (41)
12. Чебрець усуває алкогольну залежність (40)
13. У місті Рівному почастішали випадки підпалу контейнерів для твердих побутових відходів (39)
14. На Рівненщини вилучили нарковмісні рослин та канабіс (32)
15. У ДТП постраждала неповнолітня водійка скутера (31)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс