Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №764 від 23.06.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Вересень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Ракурс житейський

Це просилося до хати щастя...

Це просилося до хати щастя...

Валентина зрідка отримувала від чоловіка скупі повідомлення: «Привіт! Здоровий. Працюю. Вітання усім. Цілую. Олександр». Інколи на великі свята чоловік приїжджав додому. Привозив гроші, подарунки. І знову квапився залишити рідні стіни. 

Олександр кілька років мав статус заробітчанина. Попрацював не в одній чужій країні. А тепер – у Росії. Саме звідти Валентина отримала від чоловіка останнє послання, яке перекроїло її життя: «Привіт! Ти повинна мене зрозуміти. Я – тут. Ти – там. Синові буду допомагати. Додому не повернуся. Я зустрів іншу жінку. Не осуджуй». 

Заціпеніння, сльози, біль… «Ти повинна мене зрозуміти… ти повинна…». А хто повинен зрозуміти її? Подруги радили йти до ворожки. Сусідка пропонувала їхати в Росію і з’ясувати стосунки. 

- Я навчуся жити без нього, - відповідала. 

З віддаленого району до лікарні потрапила родичка Валентини. Попросили, аби деколи навідувалася до неї. Бувало, сиділа біля недужої уночі. Сашко, син, удома був сам. Хоча малий, проте Валентина довіряла тепер єдиному чоловікові у її житті. Десятилітній хлопчина на диво спокійно зустрів материне повідомлення, що батько залишив їх. 

- Мамо, у тебе є я, - сказав. 

Як боляче було їй слухати ці дорослі слова!

Олександр обіцяних грошей для Сашка не висилав. Жити ставало сутужніше. Зарплати – як кіт наплакав. Черевики стали Сашкові замалі. І вони муляли Валентині душу. Скоро день народження сина. Маленький ювілей. Десять років. Хотілося б подарувати щось таке… Сашко заслуговує. 

У пригоді стала порада родички. «Валю, буває, що у лікарні немає кому уночі з хворою посидіти. Робота, діти… Запитала б, може найняли б тебе за якусь плату». Спершу вагалася. Тоді подумала: «А чому б і ні?». Родичка й допомогла знайти приробіток. Нічна опіка знадобилася її сусідці по палаті.

- Добрий вечір, - привіталася до своєї підопічної. – Як ви себе почуваєте?

Вона у відповідь ледь помітно посміхнулася і тихенько сказала: 

- Я – Тетяна, Таня. Не турбуйтеся. Відпочивайте. Я скоро нікого не буду турбувати. 

- Не кажіть так. Ви ще дуже молода. 

- Мені тридцять три. Вік Христа. Я його не переживу. 

- Вам потрібно спати, Таню. Мені також тридцять третій. Все буде гаразд.

Майже два тижні Валентина чергувала ночами біля Тетяни. Вона відчувала симпатію і жаль до цієї чужої жінки. Здавалося, Тетяна соромиться своєї недуги. Нікого не хоче турбувати. Терпить. І розуміє, що час веде жорстокий відлік її життя, можливо, уже дням. 

Тетяну виписали. Молода медсестра байдуже кинула Валентині: «Вдома вмирати легше. Ваше чергування закінчилося».

- Ви не могли б приходити до нас додому, щоб доглядати Таню? – запитав у Валентини чоловік хворої. – Я вам віддячу. Ми живемо лише удвох. Я так не зумію. Це все, що я можу зробити для Тані.

- Не знаю. У мене син. Він ще малий. І робота.

- Подумайте, будь ласка.

Валентині було шкода Тетяни, її чоловіка, Сашка, себе… 

Близько місяця вона опікувалася Танею. Володимир Кирилович, чоловік, справді щедро оплатив працю. 

Цієї останньої ночі Тані відпустило. 

- Мені легше, легше… - шепотіла. 

Валентина хотіла розбудити Володимира Кириловича.

- Не треба, - зупинила Таня.

Валентина задрімала. Їй приснилася Тетяна. У білому вбранні. Усміхнена. Щаслива. Але врапт почала віддалятися. І… розчинилася у повітрі. 

- Таню, Таню! Ви мене чуєте?

Душа залишила змучене тіло молодої жінки. Чоловік стояв навколішки біля покійної. Валентина вийшла у прохолоду темної ночі…

Вона не змогла повернутися до свого підробітку. 

… Весняного вечора Валентина поспішала додому. Швидше б до тепла. Чобітки геть промокли. Раптом всю її обдало крижаною водою. Не вистачило сили, щоб, як годиться, послати водія до біса. Просто заплакала. Її кривдник зупинився. 

- Пробачте. Здається, я вас десь бачив. Коли в нашому місті будуть ліхтарі світити і залатають діри на дорогах? 

Валентина упізнала Володимира Кириловича. 

- Я – Валя. Пригадуєте?

- Я підвезу вас додому. Застудитесь. 

Володимир Кирилович розпитував про роботу, про сина. 

- Ми вже приїхали. Вибачте, але на чай вас запрошувати не буду. У мене син. Він…

- Він може не зрозуміти. 

Через кілька днів біля під’їзду будинку Валентину зупинив знайомий чоловічий голос. 

- Доброго вечора. Пізно повертаєтесь додому. 

- Що ви тут робите, Володимире Кириловичу?

- Хотів би напроситися до вас на чай. 

- У мене…

- У вас – син. Познайомте нас. Можливо, порозуміємось.

Сашкові гість сподобався. Вони говорили про машини, фільми, у яких багато стрілялок і ризикових хлопців. 

- Ви прийдете ще до нас у гості? – запитав Сашко.

- Якщо твоя мама дозволить, - відповів Володимир Кирилович.

Обоє глянули на Валентину. А вона лише знизала плечима. Розуміла: у них різні статки, різний статус. А як згадає Олександра…

Володимир Кирилович став навідуватися до їх оселі. Більше спілкувався з гостем син. Валентині ж було ніяково, боязко…

- Мамо, тато до нас не повернеться. 

- Я й не чекаю його.

- А ми з Володимиром Кириловичем усе обговорили. 

- Що?

- Ти дуже не рішуча. 

- Облиш…

- Ми любимо тебе. Я і Володимир Кирилович. Він сам тобі скаже. А я не дотримав слова. «Продав» Володимира Кириловича. Мамо, я нічого тобі не говорив. Добре?

Валентина стояла біля відчиненого вікна. Осінь цього року видалася теплою. Вечори були схожими на літні. Вона любила погідне осіннє небо. І трішки сумне, щемливе осіннє тепло. У двері подзвонили. Це просилося до хати її щастя…

Ольга Чорна

23.06.2016


Переглядів: 12

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 878 від 15.09.2018p.
¤ 
Як зміцнити імунітет восени

Як зміцнити імунітет восени

Можна довго жалітись на погану погоду, холод та вічні застуди. А можна зміцнити власний імунітет і тоді осінь ...

¤ 
Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Днями, у російському Сочі відкрився фестиваль Нова хвиля 2018. На афтепаті заходу виступив український артист, ...

¤ 
На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

Слідчі затримали 38-річного мешканця села Миротин в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу У...

¤ 15 вересня – День фармацевта
Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Добрий роботодавець бачить випускника РДБМК людиною своєї команди – компетентною, надійною і відповідальною

В Україні фармацевтична галузь швидко розвивається, крокує вперед наука, перебудовується виробництво, якіст...

¤ 

На Рівненщині виплачуватимуть зекономлені взимку субсидії

Цьогоріч із заявами на монетизацію частини зекономлених газових субсидій вже звернулися понад 46 тисяч домог...

¤ 
Діагностувати інфаркт стає простіше

Діагностувати інфаркт стає простіше

Сучасні медичні практики дають змогу діагностувати інфаркт міокарда за лічені хвилини за допомогою спеціал...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (501)
2. Секс із мусульманином [271] (490)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (461)
4. Догляньте мене до смерті [278] (386)
5. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (344)
6. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (316)
7. Якщо у сні приснився вуж [219] (313)
8. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (311)
9. Розклад руху автобусів [253] (303)
10. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (283)
11. Медичний коледж у Рівному став медичною академією [872] (282)
12. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (280)
13. Як позбутися мушок у квартирі [875] (245)
14. Як правильно приймати вітаміни? [749] (236)
15. Ігор Мічуда: «Місту потрібні реформи» [875] (224)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Цікаві факти про Україну (76)
2. Не цурайся долі (66)
3. На сучасне свято потрібна тільки українська вишивка (65)
4. Широкоформатний друк на папері: які є можливості (65)
5. Китайський термометр (62)
6. Чим загрожує недолікована застуда чи ГРВІ (62)
7. На Рівненщині відбулось свято Спорту (59)
8. Як визначити, коли родимка стає небезпечною (58)
9. На Рівненщині шукають дітей, які не ходять до школи (57)
10. Олег ШАНДРУК: «На жаль, не змогли реалізувати свої моменти» (57)
11. Які радіатори краще для приватного будинку і квартири? (55)
12. Італійські канікули разом з чоловіком: як Бейонсе відзначила свій 37-й день народження (54)
13. Боксер Денис Беринчик розповів про смерть дитини (52)
14. Як легко усунути зубний наліт без відвідин стоматолога (45)
15. Классификация двойных межкомнатных дверей (44)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс