Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №765 від 30.06.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Вересень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Ракурс житейський

Чарівниця

Дарина принесла до оселі оберемок терпко-запашної осені. Поміж листя квітів і трав заплуталося бабине літо. Зробить з цього дивного трунку невеличні жмутики і розвісить на горищі. Там вже витає запах літа, приправленого жіночим смутком. А тепер Даринине горище пахнутиме ще й осінню.  

Чорнобривчики і полин, ромашка і чебрець, звіробій і спориш, кропива і материнка, горобина і калина… Комусь обов’язково знадобиться Даринине багатство, настояне на сонці, літі, дощах і вітрах. Навіть місцева медичка прибігає взимку за зіллям для свого непосидючого сина.     

Дарину в селі змолоду називали чарівницею. Як і її бабцю Палажку. Бабцю односельці поважали й бігли за ліком - для себе і для худібки. Палажчина хата завжди пахла літом і сонцем. А голос у бабці був тихий та лагідний, наче шурхіт осіннього листя. Здавалося, й він був помічний.

Бабця кликала малу Даринку з собою, як ішла збирати трави. Навчала, коли та як це треба робити. І завжди дякувала Господу за кропиви, полини, спориші, польові хвощі, які називала сосонками… 

- Причарує-приворожить наша Даринка хлопця-красеня, - перешіптувалися в селі. - Бо ж сама - наче картинка. А ще ті трави… 

- Кажуть, стара Палажка знає якесь чар-зілля…

Сільські парубки завжди знаходили причину, аби перечипитися хоча б на мить біля Дарининого обійстя. То шнурівка на черевику врапт розв’яжеться.То ще якась недоречність трапиться. Бігали й до бібліотеки, де працювала дівчина. Найкумеднішим було те, що дехто із залицяльників не прочитував жодної сторінки. Але не в книжках була суть…

Прислали у село молодого агронома. Тоді ще колгоспи були. Не стільки на вроду був багатий хлопець, як на добре серце. А який жартівник! Припав до душі і малому, і старому. Дівчата потай сподівалися: саме котрусь із них він сподобає. 

Літнього дня Дарина збирала трави в полі.

- Що це за чаклунка тут ходить? - почула зненацька.

- Ой! – стрепенулася від несподіванки.

Агроном мружився чи то від сонця, чи від сміху. 

- Я - не чаклунка. Просто збираю трави, аби засушити на зиму. 

- А люди кажуть, що чаклунка…

- А ви їм не вірте!

Долі забаглося, аби зустріч Дарини з Василем не була звичайною випадковістю. Тепер і він почав бігати до бібліотеки. 

Наступної осені відгуляли весілля. Дарина вибрала цей час, бо хотіла, щоб весілля пахло спілими яблуками, першим опалим листям, пожухлою травою. І все це було трішки приправлене смачним картопляними димом. Василь не вмів перечити своїй дивній красуні-обраниці.

- Дочекалася Дарина свого щастя, - раділи за молоду бібліотекарку в селі.

- І що вона в ньому знайшла? - перемовлялися дівчата на виданні, яких оминув увагою агроном.           

Три роки подружнього життя спливли, наче один щасливий день. Навесні, влітку та восени Василь повертався додому разом із зорями та росами. Дарина любила чекати чоловіка під яблунею, яку посадила колись бабця Палажка. Вона годувала чоловіка смачними вечерями і поїла чудодійними узварами, аби її Василько не відчував втоми. А він приносив їй маленькі букетики сонних польових квітів. У жнива - жмути стиглого колосся. Дарина розповідала про нові книжки і про те, що пишуть у газетах. А він радів, що вродили жита-пшениці. Часом нарікав на затяжні дощі або на засухи. Василь любив землю так само щиро і щедро, як свою Даринку.

Цього вечора чекання чоловіка здавалося вічністю. Розуміла, що жнива. Але ж вона має сказати Василеві щось дуже важливе. Скоро у них народиться дівчинка або хлопчик. Вона уявляла чоловікову радість. Він любив дітей. І тепер у них з’явиться маленьке крикливе сонечко. 

Біля хати різко загальмував колгоспний «уазик». 

- Дарино! Василь в лікарні! Їдемо!

Голос у водія голови колгоспу зривався від крику. А Дарина завмерла. Ні запитати щось, ні сказати...  

Хтось підпалив збожжя в полі, і поки доклигала пожежна з іншого села, Василь самотужки боровся з полум’ям. Вогонь переміг її чоловіка, обпалив… 

- Потерпи, Василю! - благала крізь сльози сільська медичка дорогою до лікарні, розуміючи, що він помирає.  

Дарина пам’ятає, як почула страшну звістку… А потім лікарка з добрими сумними очима гладила її розкішне волосся і просила бути сильною, бо душа маленького, ще ненародженого синочка-сонечка, відлетіла вслід за Василевою. Наче наздоганяла його, аби сказати те, чого не встигла Дарина.      

- Ще молода, гарна, розумна вийде заміж удруге, - переймалися Дарининою долею в селі.     

Їй пропонували заміжжя. Обіцяли шанувати. Але вона кохала свого Василька. А двом у серці тісно. 

Смуток не міг спити Дарининої вроди. Тільки вплів у її розкішну косу раннє бабине літо.

- Таки, чарівниця Дарина, - пускали чутки селом. - Кажуть, вмивається відварами з якихось трав, аби вроди не загубити. Її однолітки ось як скоро постаріли, хоча й не пережили такої біди.  

- І що з тієї краси? Вже п’ятий десяток літ розміняла. Живе сама. Завжди гонорувала місцевими хлопцями і чоловіками. 

...Дарина дов’язала останній жмутик зілля. Провела рукою по золотому колоссі, яке завжди стоїть у вазі біля Василевої фотографії. Витерла сльозу біленькою хустинкою, загорнула у неї свій смуток. 

Тихенько відчинилися двері. Катруся, внучка двоюрідної сестри, любила прибігати до Дарини, бо також, наслухавшись казок і пліток, вважала її чарівницею. І ніяк не могла зважитися, аби тітка Даруся показала ту дивну траву, яка зробить так, що Павлик з сусідньої вулиці захоче дружити з нею, а не з рудоволосою Люською.

30.06.2016Ольга Чорна


Переглядів: 7

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 878 від 15.09.2018p.
¤ 
Як зміцнити імунітет восени

Як зміцнити імунітет восени

Можна довго жалітись на погану погоду, холод та вічні застуди. А можна зміцнити власний імунітет і тоді осінь ...

¤ 
Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Про це говорять: Вєрка Сердючка виступила у Сочі

Днями, у російському Сочі відкрився фестиваль Нова хвиля 2018. На афтепаті заходу виступив український артист, ...

¤ 
На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

На Здолбунівщині чоловік напав з ножем на односельця

Слідчі затримали 38-річного мешканця села Миротин в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу У...

¤ 15 вересня – День фармацевта
Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Ростислав САБАДИШИН: «Професія фармацевта реклами не потребує»

Добрий роботодавець бачить випускника РДБМК людиною своєї команди – компетентною, надійною і відповідальною

В Україні фармацевтична галузь швидко розвивається, крокує вперед наука, перебудовується виробництво, якіст...

¤ 

На Рівненщині виплачуватимуть зекономлені взимку субсидії

Цьогоріч із заявами на монетизацію частини зекономлених газових субсидій вже звернулися понад 46 тисяч домог...

¤ 
Діагностувати інфаркт стає простіше

Діагностувати інфаркт стає простіше

Сучасні медичні практики дають змогу діагностувати інфаркт міокарда за лічені хвилини за допомогою спеціал...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (501)
2. Секс із мусульманином [271] (489)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (461)
4. Догляньте мене до смерті [278] (386)
5. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (344)
6. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (316)
7. Якщо у сні приснився вуж [219] (313)
8. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (311)
9. Розклад руху автобусів [253] (303)
10. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (283)
11. Медичний коледж у Рівному став медичною академією [872] (282)
12. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (280)
13. Як позбутися мушок у квартирі [875] (245)
14. Як правильно приймати вітаміни? [749] (236)
15. Ігор Мічуда: «Місту потрібні реформи» [875] (224)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Цікаві факти про Україну (76)
2. Не цурайся долі (66)
3. На сучасне свято потрібна тільки українська вишивка (65)
4. Широкоформатний друк на папері: які є можливості (65)
5. Китайський термометр (62)
6. Чим загрожує недолікована застуда чи ГРВІ (62)
7. На Рівненщині відбулось свято Спорту (59)
8. Як визначити, коли родимка стає небезпечною (58)
9. На Рівненщині шукають дітей, які не ходять до школи (56)
10. Олег ШАНДРУК: «На жаль, не змогли реалізувати свої моменти» (56)
11. Які радіатори краще для приватного будинку і квартири? (55)
12. Італійські канікули разом з чоловіком: як Бейонсе відзначила свій 37-й день народження (53)
13. Боксер Денис Беринчик розповів про смерть дитини (52)
14. Як легко усунути зубний наліт без відвідин стоматолога (45)
15. На Рівненщині три підприємства матимуть податкові пільги (44)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс