Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №773 від 25.08.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Невигадана історія

Її життєдайна сила

Її життєдайна сила

Чи доводилося вам бачити дерево, в якого восени зрубали всі гілки? Самотньо височить воно, а голий стовбур – немов докоряє: що ви, люди, зі мною зробили? Але навесні дерево зненацька оживає, стає молодим. Зелені паростки з ніби мертвого стовбура роблять його чарівним. Це життєдайні сили відродили його!

Люба виросла в сім’ї, в якій батьки, люди віруючі, виховували своїх дітей за християнськими заповітами. Це був час, коли молодь усіма правдами і неправдами міряла вирватися з села у місто – в інше життя. В батьків Люби стосовно міста були інші міркування – там, мовляв, розпуста, різні неподобства. Але вони вирішили: хоче Люба, найменша з їхніх трьох дітей, їхати будь-що до міста – нехай їде. Отак Люба у неповних шістнадцять років опинилася в місті, де в неї, окрім тітки, нікого знайомого не було. Чоловік тітки допоміг їй влаштуватися у гуртожиток одного із самих великих на той час підприємств. Стала Люба працювати у цьому ж гуртожитку прибиральницею. Згодом отримала паспорт. Робота була для неї необтяжливою – чи їй, сільській дівчині, звикати до фізичної праці? З часом прийшло і перше кохання. Василь робив слюсарем. Небагатослівний, з виду непомітний, він щиро покохав Любу. Своє кохання довів відданістю сім’ї, дітям, які в них народилися – син Костик і донька Христина – майже однолітки.

Чому доля буває іноді така неприхильна? Василь захворів. Довго лікарі не могли встановити діагноз. Він “згорів” за два місця. Залишилася Люба вдовою у двадцять один рік. Як підняти одній, без освіти, без матеріальної допомоги двох діточок? Повернутися в село? Але й там батьки нічим суттєво допомогти не могли. Люба влаштувалася на роботу до школи прибиральницею: графік роботи влаштував – вдень вдома, ввечері, коли закінчувалося навчання, прибирала класи, коридори. Важко прожити на мізерну зарплатню і пенсію на дітей. По ночах вишивала рушники – майстриня вона була неабияка: з дитинства мати привчила її до рукоділля. Рушники продавала – це був вагомий додаток до сімейного бюджету.

Час спливав у клопотах швидко. Діти підростали. З Костиком – проблем ніяких. У навчанні, як то кажуть, “зірок з неба не хапав”, але був слухняний і головний її помічник. А от Христина… “Звідки у порядних батьків бувають такі діти?” – не раз думала Люба. Після восьмого класу категорично відмовилася йти до школи. Цілі дні десь пропадала. На докори матері зухвало відповідала: “Я вже доросла. Живу – як хочу”. А в шістнадцять років сталося те, що мало статися - вона завагітніла, про це сповістила матір, коли вже приховати щось було неможливо. Народила хлопчика. Люба у тридцять шість років стала бабусею. Онука, якого назвали Василем на честь діда, вона любила, напевно, як і всі бабусі, більше, ніж своїх дітей. Коли Васильку було три місяці, Христина сказала матері, що поїде на заробітки до Польщі: мовляв, гроші для дитини треба заробляти. Заперечувати їх – Люба це добре знала – сенсу не було. Із “заробітків” через два роки Христина повернулася… з дитям – це була дівчинка, яку назвала Настею. І знову все відбулося точнісінько, як і в перший раз, - Христина, залишивши матері доньку, якій не було ще й року, подалася у “світ”. Один Господь знає, як важко було Любі з двома крихітками, які часто хворіли. Ви гадаєте, що Люба впала у відчай? Ні в якому разі! Ніхто ніколи не бачив її похмурою, непривітною. На худорлявому обличчі завжди було ніби написано: Я – щаслива людина! А посмішка рідко сходила з її вуст. Неймовірні труднощі – про це людям не треба знати.

Як живеш, Люба? – питали знайомі.

Добре, дуже добре.

Син вже відслужив у війську, а повернувшись, оженився і переїхав з дружиною у сусідню область. Від Христини листи приходили дуже рідко і всі з різних міст. Вона “мандрувала”, а діти, опікувані Любою, підростали.

Одного разу вона отримала телеграму: “Негайно виїжджайте. Ваша дочка у важкому стані”. Підпис – головний лікар полового будинку міста Коломиї. Залишивши онуків у старшої сестри, Люба, миттєво зібравшись, приїхала до невеликого закарпатського міста. Тут вона, майже втрачаючи свідомість, почула, “На жаль, вашу дочку ми врятувати не змогли: дуже важкі пологи. Дівчинку вона народила здорову. Якщо хочете – ми її можемо зразу ж відправити до Будинку дитини”. Люба категорично відмовилася.

Додому повертатися з труною і дитиною якій було усього…тиждень. Як все це пережити? З чого має бути серце матері, аби воно не розірвалося на шматочки від горя і відчаю? Люба вистояла. Про те, щоб дівчину, яку назвала в пам’ять про доньку Христинкою, віддати до притулку – й мови не було. Де двоє – там і троє.

Йшли роки. Люби вже називали – Любов Петрівна. Команда – як вона називала онуків – підростала. Одного разу зустрічаю її – йде вона, на руках несе Христину, а Василько і Настя йдуть, мов ті каченята, за нею. В руках у кожного сапка.

Куди це ви? Питаю.

Тат тут недалеко. Узяла обробляти гектар буряків. Будемо мати цукор. Бачите, які в мене гарні помічники.

І знову ця весела посмішка грає на вустах. А обличчя ще більше змарніло. Думаю і “Ох, як важко їй! Чи вистоїть?”

Якось влітку під час ремонту в школі Любов Петрівна застудилася. Заболіла на грип. Але хіба в неї є час хворіти? А хвороба виявилася підступною – тяжке, запущене запалення легенів і вирок – туберкульоз. Півроку – в тубдиспансері, два місяці в санаторії. Добре, що дітей узяла до себе сестра. А потім – дали пенсію за інвалідністю.

Пройшло, мабуть, років п’ять, як я не бачила Любов Петрівну. Одного разу на ринку, проходячи повз ряди, де продавали городину, фрукти, раптом почула, що хтось до мене звертається. Підняла очі від прилавку - бачу: Любов Петрівна. Оце так зустріч!

Я тепер живу недалеко від міста. – Вона назвала село. – Купила хату, квартиру свою продала. Що тепер робити в місті? На пеенсію не проживеш. А тут в мене – ціле господарство: кози, свині, кури. Маю п’ятдесят соток городу.

А як же пораєтеся з цим усім?

Хіба я одна? А моя команда? Василько вже до шостого класу перейшов. Він в мене – перший помічник. Дівчатка все вміють робити по дому і на городі. Подивіться, що ми вирощуємо. На прилавку акуратно розкладені великі помідори, цибуля, ранні яблука.

Оце часто-густо буваю тут на ринку, продаю. Маю гроші, хоча й невеликі, щоб купити дітям взутися і щось недороге з одежі. Живемо добре, аби тільки Бог дав здоров’я.

Я дивлюся на її напружені руки, вузлуваті пальці.

Важко вам, - кажу.

Важко? – Вона сміється.

І сміх її, такий молодий, дзвінкий, западає мені в серце.

- Не важко зовсім. Хоча здоров’я іноді підводить. То серце прихопить, то ноги заболять. Буває приляжу, а Христинка сяде біля мене, пригорне, просить: “Бабунечко, не закривай очки, а то я боюся, що ти помреш” ! –“Ну, що ти, - відповідаю, - хіба я маю право померти? А хто ж буде глядіти твоїх діточок, як ти вийдеш заміж?”

А сама подумки молюся: “Дай, Боже, мені ще пожити, аби поставити мою команду на ноги…”

25.08.2016Н. Білоус


Переглядів: 143

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 918 від 20.06.2019p.
¤ 
Лобове зіткнення: двоє осіб загинули, ще двоє — травмовані

Лобове зіткнення: двоє осіб загинули, ще двоє — травмовані

На автодорозі «Київ-Чоп» поблизу села Колоденка, 18 червня близько сьомої години ранку сталася смертельна автопригода....

¤ 
У Рівненській музичній школі – чергове поповнення

У Рівненській музичній школі – чергове поповнення

інструментів з Німеччини...

¤ 
Гроші з-за кордону:

Гроші з-за кордону:

українські фермери видали перші міжнародні аграрні розписки

Те, що ще вчора здавалося неможливим, сьогодні стає доступним – завдяки аграрним розпискам українські фермери отримали доступ до кредитних ресурсів з-за кордону. Відповідну бізнес-модель розробили у Проекті IFC «Аграрні розписки в Україні», а з новим валютним законодавством, прийнятим НБУ в лютому 2019 року, такий формат співпраці став можливим на практиці. Наступний хід був за фермерами, і довго чекати не довелося: перші міжнародні розписки були видані на Чернігівщині та на Львівщині вже цього сезону....

¤ 
Історія успіху Віталія Ундіра: від хлопчини, який писав вірші, 
до першого заступника голови ОДА

Історія успіху Віталія Ундіра: від хлопчини, який писав вірші, до першого заступника голови ОДА

Успіх – це не випадковість, це сумлінна праця, відповідальність, готовність до радикальних змін та рішень. Успішними стають люди, націлені йти вперед, незважаючи на труднощі та опираючись на потужну підтримку рідних та близьких. Сьогоднішня історія про звичайного острожанина, який за кілька років сумлінної та совісної праці став першим заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації. Про те, що сформувало лідера та відмінного керівника Віталія Ундіра, читайте у матеріалі....

¤ 

Міський голова Рівного надіслав лист із заявкою до ФМС України

Листа із заявкою на проведення семи спідвейних перегонів рівня чемпіонатів Європи та світу надіслав до Федерації мотоспорту України міський голова Володимир Хомко:...

¤ 
Дмитро Комаров одружився: телеведучий розповів, як почалися його відносини з Олександрою Кучеренко

Дмитро Комаров одружився: телеведучий розповів, як почалися його відносини з Олександрою Кучеренко

Популярний український телеведучий тревел-шоу «Світ навиворіт» на каналі «1+1» Дмитро Комаров одружився. Телеведучий пов’язав себе узами шлюбу з партнеркою по «Танцях з зірками», володаркою титулу «Міс Україна 2016» Олександрою Кучеренко....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (12093)
2. Моє місто - найкраще [427] (5638)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5137)
4. Секс із мусульманином [271] (4525)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4410)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4071)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4058)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3945)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3612)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2829)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2715)
12. Коли розпочинати садити городину [599] (2627)
13. Розклад руху автобусів [253] (2558)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2495)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2482)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Рівне вкотре приймає у себе дітей зі Сходу України (129)
2. Не минуло й 40 років: експертиза встановила, що Володимир Івасюк не здійснював самогубство (129)
3. Елена Рубінштейн - косметолог, яка навчила жінок бути красивими (129)
4. На Рівненщині ще одне місто обласного значення буде мати статус ОТГ (118)
5. Відривний хліб з ароматним маслом і сиром (117)
6. У Рівному відбудеться загальноміське свято випускників (115)
7. «Рух заради здоров’я» стартував у Острозі (115)
8. “Кардинал-Рівне” завершив сезон (115)
9. Голові обласної ради вручили посвідчення Почесного громадянина міста Березне (115)
10. ФК “Малинськ” не зумів утримати переможний рахунок (115)
11. «Агатівка» відкриває «Олімпійське літо» (115)
12. Ветеранів АТО Рівненщини запрошують на риболовлю (114)
13. Як вибрати якісний рушник (114)
14. «Рух заради здоров’я» в геріатричному пансіонаті (113)
15. На Рівненщині відзначатимуть 368-му річницю битви під Берестечком (112)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс