Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №783 від 03.11.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс знаменитостей

Канцлер заліза і крові

Канцлер заліза і крові

1 квітня 1815 року, народилася людина, якій було призначено об’єднати Німеччину і зламати систему «стримувань і противаг», розроблену у Відні. У маєтку Шенгаузен біля Магдебурга в Пруссії з’явився на світ Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк, одна з найяскравіших фігур у німецькій історії ХIХ століття.

«Залізний канцлер», глава уряду Пруссії, а потім єдиної Германської імперії протягом 28 років (1862—1890 рр.), політик, який за життя став легендою, лiдер, який дивним чином сполучав у собі рідкісне почуття реального і нахабний натиск, віру в нескінченні можливості політичної та військової сили і здатність блискуче, спритно маневрувати (а коли треба — і відступати), відвертий цинізм і вікові почуття дворянської честі, Бісмарк залишив після себе величезну і складну спадщину, і дотепер по-різному оцінювану.

Як видно вже з його повного імені, майбутній фактично одноособовий правитель Німеччини народився в старопрусській дворянській родині, що вела свій родовід ще від ХIII століття. Втім, батько нашого героя, Фердiнанд фон Бісмарк, залишив військову службу королю (предмет гордості всіх Бісмарків!) і мирно жив у своєму маєтку. Отто був четвертим із шести дітей. Почуття гордості за Пруссію, короля і свій рід було прищеплене йому ще в ранньому дитинстві. Але батьки ясно розуміли й інше: «древність роду» дуже важлива, але дітям необхідно дати гарну освіту.

Що стосується юнака, який став три десятиліття потому «залізним канцлером», то він був студентом кращих навчальних закладів Німеччини — спочатку Геттiнгенського, а потім Берлінського університетів. Про буйство та ексцентричний характер молодого Бісмарка і досі розповідають у Німеччині легенди. Запеклий дуелянт (програв iз 28 двобоїв на шпагах усього 1, отримавши шрам на щоці), картяр, випивоха і дамський догідник (розповідають романтичну історію про те, як він втік iз нареченою до Англії, але щастя обох було недовгим), який порушував усі мислимі заборони і якого супроводжував усюди страшний дог Аріель, Отто, що й казати, був фігурою яскравою. І все ж таки він знаходив час вчитися, особливо солідні знання він отримав з таких наук, як історія, право, географія, німецька філологія.

У червні 1836 р. Бісмарк закінчив Берлінський університет. Наступні п’ять років його життя були присвячені юридичній і чиновницькій службі в різних судових і дипломатичних установах. За власним зізнанням, ці роки назавжди вселили в нього відразу до нудотної кар’єри чиновника, але й дали йому той адміністративний досвід, що так пригодився згодом. Після смерті батька (1841 р.) молодий аристократ остаточно оселився у своєму маєтку і, оженившись кілька років потому, зажив спокійним життям забезпеченого поміщика.

Політиком його зробила революція 1848 року. У Німеччині, як і в інших країнах Європи (Франція, Австрія, Італія), вона зазнала поразки, так і не вирішивши нагальних задач: державна єдність країни, ліквідація абсолютної влади дрібних удільних князьків, запровадження конституції і скасування митних бар’єрів... В той період Бісмарк проявив себе як запеклий монархіст, не бажаючи і чути про лібералізм, конституцію. За це він і здобув прихильність двору і самого короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма IV. «У нагороду» молодий політик отримав у 1851 році престижну посаду представника Пруссії в Союзному сеймі — дорадчому органі всіх німецьких держав. 8 років потому, набувши чималого дипломатичного досвіду, Бісмарк їде в Петербург як посол Пруссії, а в 1861—1862 рр. він був прусським послом і в Парижі.

Безхарактерність, слабкість і тупий консерватизм короля Фрідріха- Вільгельма IV (до речі, щира відданість Бісмарка монарху як правителю «милістю божою» не перешкодила йому відгукнутися про короля лаконічно і нещадно: «Коли за нього міцно вхоплювалися, у руці залишалася лише жменя слизу») завели Пруссію в політико-економічний тупик. Убогий і боягузливий ландтаг (парламент) не міг і не хотів хоч якось обмежити владу короля і домогтися проведення вкрай необхідних країні реформ. Після того, як новий король Вільгельм I змушений був у вересні 1862 р. призначити главою уряду Бісмарка, саме «залізний канцлер» прийняв на себе відповідальність за проведення давно назрілих перетворень — пора слів явно закінчилася. І він здійснив ці реформи блискуче, давши класичний приклад однієї із найбільш грандіозних у ХIХ столітті «революцій зверху».

Свою політичну філософію Бісмарк, виступаючи в парламенті незабаром після призначення, стисло висловив у такий спосіб: «не промовами і постановами більшості вирішуються великі питання часу, а залізом і кров’ю». Своєрідне видовище являв собою новоспечений канцлер, проголосивши ці знамениті слова: могутня фігура політика і його гігантський ріст явно не поєднувалися з дуже тонким голосом. Але головне полягало не в цьому. У Бісмарка вже давно склалася досить впорядкована система поглядів на майбутню єдину Німеччину та її зовнішню і внутрішню політику.

«Єдина здорова основа великої держави — державний егоїзм без усілякої романтики», — цю думку Бісмарк поклав в основу політики свого кабінету. Ще в травні 1857 р. він писав прусському аристократу Леопольду фон Герлаху: «Ми не ведемо ніякої активної зовнішньої політики, а обмежуємося тим, що підбираємо камені, що падають у наш сад, і по можливості чистимо з себе бруд, який на нас летить». А тим часом «великі кризи створюють погоду, що сприяє нам, якщо ми використовуємо їх вміло і навіть безцеремонно» (з промови Бісмарка в ландтазі в травні 1863 р.).

Саме в такому стилі, провокуючи великі кризи, діяв «канцлер заліза і крові». Після перемоги у війні з Австрією (1866 р.) головною перешкодою на шляху до бажаної мети Бісмарка — створення єдиної й авторитарної Німецької імперії з Пруссією як її ядра — стала Франція, з імператором якої — Наполеоном III, у Бісмарка склалися (до часу!) непогані особисті стосунки. Канцлер вважав Наполеона досить розумною людиною, але одночасно інтуїтивно вiдчував його слабкий характер і самозакоханість. Відвідавши в 1862 р. імператора і його дуже впливову дружину, красуню імператрицю Євгенію, Бісмарк в’їдливо написав дружині: «Я бачив сьогодні двох чарівних жінок...». Взагалі, сентиментальним він не був ніколи, головне — напористий захист державних інтересів на основі тверезого балансу сил. Відчувши, що сил у Пруссії (що стала на той час домінуючою державою у всій Німеччині) достатньо, Бісмарк спровокував у липні 1870 війну з Францією (приводом послужила суперечка про спадкування іспанського престолу: Пруссія відстоювала кандидатуру Леопольда фон Гогенцоллерна, проти чого категорично заперечував Наполеон III).

Франко-прусська (а точніше, франко-нiмецька) війна завершилася ганебним розгромом армії Наполеона III і його капітуляцією в Седані. Є відома картина В. Кампгаузена, на якій відображений момент зустрічі Бісмарка з його поваленим супротивником: Бісмарк у парадній військовій формі сидить і мовчки (зверху вниз!) гордовито дивиться на свого співрозмовника. А Наполеон щось принижено пояснює, напевно, говорить, що він зовсім не хотів цієї війни... Моментом найвищого тріумфу Бісмарка-великогерманця стало проголошення в січні 1871 р. у Версалі під Парижем єдиної Німецької імперії, канцлером якої став, зрозуміло, він сам.

У біографії Бісмарка-дипломата є і така дуже важлива сторінка: у 1878 р., після завершення російсько- турецької війни, він від імені Германської iмперiї взявся відігравати роль «чесного посередника» (чи «сумлінного маклера», як він сам говорив) і «гарантувати міцний мир у Європі». Але в ході Берлінської конференції (червень—липень 1878 р.) лінія «залізного канцлера» ні в якому разі не була безсторонньою. У двобої з такими європейськими лідерами, як Дізраелі (прем’єр Британії), Андраші та Горчаков (глави австрійської та російської дипломатії), Бісмарк прагнув позбавити Росію значної частини плодів її перемог, на словах декларуючи свою об’єктивність і «рівновіддаленість» від Австрії та Росії. Повною мірою виявивши своє лицемірство (а крім того, на його боці була сила новоствореної імперії!), Бісмарк зумів багато чого домогтися: Австрія отримала Боснію і Герцеговину, Англія — Кіпр, а Росія — практично нічого. На Берлінському конгресі знову «в усій красі» проявилася одна особливість характеру канцлера: постійно демонструючи свою різкість, «щирість» і прямоту суджень, ця людина безумовно була великим майстром точного розрахунку. Гітлер, з яким фашистські історики іноді порівнювали Бісмарка, більше покладався на свою містичну інтуїцію (і ризикнув, як і Вільгельм II, почати війну на два фронти — ідіотизм в очах канцлера...).

Суперечливою була внутрішня політика Бісмарка. Користуючись безмежною довірою імператора Вільгельма I, глава кабінету проводив «політику національної єдності» на основі імперсько-монархічних цінностей, здійснював революцію у промисловостi (дуже успішно!). Йому не можна відмовити в здатності до широкого стратегічного мислення; відомий його вислів: «Велич Німеччини — у німецькому народному вчителі» (і це не тільки слова: з 1873 по 1883 роки асигнування на потреби шкіл потроїлися; урок сучасним політикам!). Але «не можна відмовити» тому ж Бісмарку й у цинічному презирстві до парламентаризму (ще в епоху Пруссії він писав про депутатів: «Нехай ці собаки гризуться за свою убогу кістку!»), у відкритій зневазі до свободи преси (лівому соціалісту В. Лібкнехту було запропоновано писати статті соціалістичного, навіть комуністичного змісту, але обов’язково при цьому підтримувати політику уряду) . Сучасник так писав про канцлера: «Пан Бісмарк бере людей там, де він їх знаходить. До якої партії належить людина — йому байдуже. Він навіть віддає перевагу ренегатам, оскiльки ренегат збезчестив себе і тому є слухняним знаряддям у руках хазяїна». Сказано суворо, але багато в чому справедливо.

Кінець політичної кар’єри Бісмарка був, на жаль, сумний. Авторитарний правитель Німеччини протягом більше чверті століття, він вже не мав такого впливу на нового, молодого і самовпевненого (останнього в династії Гогенцоллернів) імператора Вільгельма II, який був у нього за часів Вільгельма I. Амбіційний Вільгельм II хотів вести свою політику «з чистого листа». Бісмарк був перешкодою на його шляху. Давався взнаки і вік: канцлеру було вже 75 років. 20 березня 1890 р. глава уряду був змушений подати у відставку, причому обставлено все це було в досить образливій формі.+

Доля Бісмарка, який прожив після своєї вiдставки ще 8 років, хвилювала багатьох його сучасників. Видатний російський поет і дипломат Федір Тютчев на противагу переконанням «залізного канцлера» («оракула наших днів», як він його назвав) стверджував: єдність у вищому розумінні слова може бути досягнута не кров’ю і залізом, а любов’ю, братерством між людьми. Можна собі уявити, як посміявся б розумник Бісмарк, коли б він прочитав ці слова! Але, можливо, нове ХХI сторіччя покаже нам, що Тютчев не був таким вже й наївним?..

03.11.2016


Переглядів: 1046

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21183)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17329)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14558)
• Допомога під час карантину [967] (14481)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14319)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14132)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14007)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13978)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13969)
• Живи до ста! [965] (13952)
• Бюджет і ми… [965] (13888)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13881)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13755)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13665)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13660)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13606)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13216)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13189)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (489)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (72)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (68)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (66)
• Тонкощі заварювання кави (65)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (63)
• Небезпека вологих серветок (61)
• Часникові стрілки корисніші за часник (60)
• Особливості вживання видів води (60)
• Пиріг «Чорний ліс» (60)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (59)
• А ваш шампунь безпечний? (57)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (55)
• Нецукровий діабет (52)
• Водій напідпитку пропонував хабар поліцейським (47)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"