Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №790 від 22.12.2016p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Січень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29
Лютий 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29

Новини Рівне

#Невигадана історія

Усе по-чесному

Усе по-чесному

Любочка. Так звали її односельці і коханий. Люба була вдовою, виховувала доньку від свого першого чоловіка-п’янички, з яким розлучилася.

Люба і Віктор були сусідами. В кожного своя сім’я, свої радощі і печалі. По-сусідськи товаришували. В обох дитинство і юність були схожі. Обох виховували тільки мами. Любин батько пішов з сім’ї, коли їй було 3 роки. Де він вештався, ніхто не знає, отже аліментів не одержували. Мама сама виховала гарну і порядну дівчину.

Батько Віктора мав другу сім’ю, аліменти платив регулярно, але Віті цього було замало. Він хотів, щоб батько завжди був поруч. Щоб не тільки годував і одягав, а дарував любов і підтримку, батьківське тепло. Але тато не повернувся, і Віктор в житті досяг усього сам. Добре навчався, допомагав дідові в кузні, опанував токарну справу, зварку, добре знався на автомобілях. Закінчив с/г інститут і став інженером-механіком. Після навчання працював у досліднім господарстві, отримав будинок, зведений для фахівців. Люди поважали його за золоті руки, розум, привітність і щирість. Хотів і матір перевезти до себе, але вона не погодилася.

Хоч і задивлялися на молодика дівчата, та він відразу, тільки побачив, закохався в Анжеліку. Таке рідкісне, незвичайне ім’я їй личило. Мала щось від знаменитої героїні-красуні з французького фільму «Анжеліка і король». Була розлучена. Мала сина Дениса. Незабаром вони побралися. На весіллі його мати часто витирала сльози, що самоволі бігли й бігли з очей. «Мамо, ну чого ти? - турбувався він. - Все ж добре!» Мати тихо відповідала: «Так, синку, добре…» І сумно всміхалася (серце відчувало, що невістка не є тією жінкою, яка зробить її сина щасливим). А поки що все і справді було добре.

Віктор поспішав додому до дружини, жалів її, намагався переробити всю важку роботу сам. Любив возитися з хлопчиком і мріяв про доню. Прожили 5 років. Анжеліка і не збиралася народжувати. Віктор часто їздив у відрядження. Сумував за сім’єю. Привозив подарунки, ласощі, зароблені гроші всі до копієчки віддавав дружині. Ох, ці гроші! Не трималися вони чомусь у домі. Як вода проміж пальців спливали. Скільки не приносив, їх ніколи не вистачало, й Анжеліка часто позичала у сусідки Люби. Вони товаришували, але були зовсім різні. Люба була теж гарною, ніжною і милою. Повна протилежність різкій, розкутій і цинічній Анжеліці.

Люба згадує:

- Я сама вважаю себе винною. Треба було бачити, хто є коханий (перший чоловік), п’є він чи не п’є. Якщо п’є, то треба було від нього втікати, а не дітей народжувати. Скільки було радощів, коли народилася донечка Катруся! Та радість випарувалася, як тільки побачила у вікно пологового будинку п’яного чоловіка. Він стояв на колінах у брудному снігу. У мене відразу пропало молоко. А коли прийшов час забирати з пологового будинку, то попрохала маму, щоб вона не брала з собою пиятика. «Доню, хіба ти гірша за інших? Всіх приходять забирати чоловіки», - крізь сльози казала мати.

Приїхали мама, подруга і чоловік. А я не хотіла давати йому дитину, бо боялася, щоб не впустив.

Йому було вже 33 роки, а я зовсім молода, недосвідчена, хоча вже усвідомлювала, яке цеі горе, коли чоловік - алкоголік. Усе в хаті і на дворі робила сама, на нього не надіялася. Рада була, коли його вдома не було. Хіба це щастя? Скільки ховалася з дитиною потайки від усіх! Не хотіла, щоб люди знали, як я живу. Дитина спить, а я думаю, як мені бути далі…

Коли я захворіла, і мене поклали у лікарню, просила чоловіка не пити і бути з донечкою. Але горілка для нього була важливіша. На третій день посеред ночі чоловік стукає у вікно (лежала на першому поверсі). Визираю: внизу стоїть коляска з дитиною. А в мене одягу немає, тільки халат. Що робити? Жінки вдягли мене в декілька халатів, поставили стілець, і я вилізла на підвіконня. Було високо, хоч і перший поверх. Але робити нічого, і я стрибнула до дитини. Виявилося, чоловік поїхав на відкриття бару, а його кровиночка залишилася на вулиці. Змушена була відпроситися з лікарні і хвора пішла з коляскою додому пішки, а це 5 км.

Розлучитися не наважувалася. Коли тверезий бував, добрий, хороший, та й свекруха просила не кидати його, бо пропаде зовсім. Ми з нею надіялися, що він вилікується. Пити почав, коли закрили сирзавод, роботи не було. Таки вмовили лікуватися і нарешті закодували. Яка то була радість! Коли влаштувався на роботу, повертався додому тверезий. І все ж, яка іронія долі?! В спеку, розігрітий стрибнув у річку, і в нього зупинилося серце…

Мати настійливо кликала до себе. На той час вона вийшла заміж. Вітчим виявився порядною людиною. Було де жити, мала роботу. Працювала фельдшером.

І свекруха підтримувала. Кожен ранок відводила Катрусю в дитсадок, ввечері забирала. Поралася на городі, варила їсти, читала онучці казки, поки вона не засинала. А я лежала до ранку з розплющеними очима і все думала, жаліла за своїм, таким незграбним життям.

Усе ж потроху налагоджуватися почало, забулося погане, а лишилося лише світле і добре. На маленьку зарплату примудрялася господарювати, ще й матері щось висилала…

Віктору подобалося в затишній Любиній оселі, її смачні страви (вона запрошувала сусідів на свята, Дні народження донечки і свої). Анжеліка не любила готувати, обходилася ковбасою, консервами. Він прощав їй не зварений борщ і розгардіяш у домі, бо любив. Йому хотілося затишку в оселі, мати власну дитину. Та це були тільки марні мрії. Він намагався обігріти батьківським теплом Дениса, та хлопець підростав і ставав вередливим. Вимагав дорогих іграшок, обновок. Анжеліка заспокоювала його: «Батько купить!» І він купував. Якось збираючись у відрядження, не знайшов у схованці грошей. Запитав у дружини:

- А де ж гроші?

- Немає! - відмахнулася вона.

- Як? Я ж недавно приніс!

- Витратила. Віддала борги, чобітки он купила. Побіжу до Люби, позичу…

Побігла до Люби, позичила 200 гривень.

- Можу дати лише до суботи. Їду до Канева, сестра заміж виходить, запрошує на весілля.

- До суботи віддам.

У п’ятницю Люба, ніяковіючи, прийшла до сусідів.

- Ой! Віктору затримали аванс, - бідкалась сусідка. - Позич десь, або поїдеш на наступні вихідні…

- Не можу я. Я ж казала тобі, що у сестри весілля, вітчим мене зустрічатиме на станції. Та і в кого я позичу?

Анжеліка сміється:

- Де ж я тобі візьму? Попроси свекруху, хіба не дасть?..

Люба мало не плакала. А Віктор не знав, куди подіти очі від сорому. Анжеліка сказала зі сміхом:

- Грошей немає, а от Віктора можеш забирати. В господарстві знадобиться…

Від образи й приниження йому забракувало повітря.

- Ти що, з глузду з’їхала? - з осудом сказала їй Люба. - Мені потрібні мої гроші, а не твій Віктор.

Анжеліка реготала:

- Бери, не пожалкуєш!

Люба спалахнула гнівом:

- Не гніви Бога! Такого чоловіка ні на які гроші не поміняєш, такий долею посилається раз і назавжди!

Сусідка продовжувала весело:

- Чоловіка можна знайти, а от де взяти гроші посеред ночі?

У Люби вже сльози на очах виступили, слова десь поділися. Хіба зрозуміє її сусідка, в якої все є, та бракує лише совісті?! Боячись розплакатися, пішла до дверей.

- Почекай! - покликав Віктор. - Ось тільки речі візьму. Я швидко.

Люба таки розплакалася. Віктор ішов слідом за нею, а вона благала:

- Ти що, жартів не розумієш? Не сором мене! У мене і без вас клопоту вистачає…

А Віктор заспокоював:

- Не переживай, все буде гаразд. Тепер я твій, все по-чесному.

Подальшими подіями тішилася вся вулиця. Віктор йшов на роботу, або їхав у відрядження, Анжеліка била сусідці вікна й обзивала такими словами, що ні в якому словнику не знайдеш. Люба мусила перебратися до свекрухи, але Анжеліка знаходила її і там. Повертався Віктор, забирав її назад, міняв вікна, що були побиті, а Анжеліка знову їх била.

Люба перебралася жити у медпункт, Анжеліка і сюди прийшла. Скручувала з пальців дулі і тицяла Любі в обличчя. Кричала:

- Ти що, дурна зовсім? Він же на зло мені пішов до тебе! Потрібна ти йому! Подивись на себе в дзеркало! Він все рівно повернеться до мене.

Люба змушена була поїхати до батьків у Канів. Та через кілька днів туди ж приїхав і Віктор.

- Давно мріяв жити у Каневі, гарно тут у вас!

- Не переслідуй, - говорила Люба. - Не люблю я тебе.

- Нічого, зате ти мені люба. Звикнеш! А, може, й покохаєш…

Згодом вони повернулися назад у Городище, обоє працюють. Люба народила хлопчика і дівчинку. Віктор започаткував власну справу. Обоє щасливі. Віктор не натішиться Любою і дітками.

22.12.2016Катерина Шевченко


Переглядів: 328

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 951 від 15.02.2020p.
¤ 
На ХІІ відкритому турнірі з плавання спортсмени з Рівненщини вибороли «золото» та «срібло»

На ХІІ відкритому турнірі з плавання спортсмени з Рівненщини вибороли «золото» та «срібло»

Вихідними у місті Слов’янськ Донецької області відбувся ХІІ відкритий турнір з плавання серед дітей з інвалідністю (вади зору, слуху та ураження опорно-рухового апарату). Змагання відбувалися в рамках програми «Повір у себе»....

¤ 
Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті

Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті

Світлана Жульжик виграла змагання з бігу на 800 метрів і встановила рекорд на міжнародних змаганнях (2.07,51 хв)....

¤ 
Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки

Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки

Не встигли всі обговорити новину про те, що Мілла Йовович втретє стала мамою, як актриса опублікувала сумну інформацію....

¤ 
Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці

Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці

Образ Андрія одноманітний. Виняток становлять лише яскраві вбрання Вєрки Сердючки....

¤ 
Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів

Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів

У зимово-весняну пору, коли організму бракує вітамінів, на порятунок може прийти мікрозелень....

¤ 
На Сарненщині пошкодили понтонний міст

На Сарненщині пошкодили понтонний міст

Шостого лютого із вікна рейсового автобуса пасажирка побачила, як вантажний автомобіль їхав по понтонному мосту, що у селі Ремчиці. Жінка одразу зателефонувала до поліції....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (1593)
2. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1102)
3. Усюди коти й грибки [369] (891)
4. 8-10 червня у Радивилові відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” [295] (866)
5. Як модернізувати «Рівнеоблводоканал»? [774] (864)
6. Обманливі вихиляси стегнами [384] (857)
7. Melanotan 2 поможет восстановить мужскую силу [782] (850)
8. МФК “КАРДИНАЛ-РІВНЕ” - У ФІНАЛІ [613] (841)
9. “Ремб” робить усе, як треба, і навіть краще! [337] (837)
10. Комп’ютерних талантів у нас багато! Буде ще більше! [427] (827)
11. Колоновидні яблуні. [777] (813)
12. Вертикальна трансмісія [427] (806)
13. Реінкарнація берези

[257] (797)
14. »Дякуємо Вам за те, що ви існуєте!» [257] (793)
15. Огірки з м’ятою і базиліком [881] (790)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Зустріч з чемпіонами світу 1-st ISF WORLD COOL GAMES (226)
2. Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці (225)
3. “Кардинал-Рівне” програє у Києві і припиняє боротьбу за кубок (222)
4. Цікаві факти про відомі фільми (221)
5. Щоб посуд заблищав (220)
6. Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки (220)
7. Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті (218)
8. На Сарненщині пошкодили понтонний міст (218)
9. У Рівному відбувся перший етап дитячого Кубка Рівненщини з шахів (218)
10. Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів (217)
11. Були брат і сестра… (217)
12. У Рівному відбувся олімпій­ський годинний заплив (216)
13. Горілка у побуті. 20 незвичних способів використання (216)
14. У Рівному презентували проєкт розвитку міського простору Рівного з урахуванням людей з інвалідністю (214)
15. Сусідка його друга (211)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс