Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №791 від 29.12.2016p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


Надія захистить усіх, хто звернеться і хто в Бога вірить! Тел.:(095) 92-61-876, (096) 67-38-505

¤ Невигадана історія

Новорічна історія про любов

Новорічна історія про любов

Якщо ти чекаєш дива, воно прийде. А якщо не чекаєш, то і не сподівайся, скільки не загадуй, — говорила Лілі бабуся в далекому дитинстві.

— А як його чекати? — Питала тоді Ліля, готуючись негайно починати це робити, адже вона так хотіла, щоб всі її заповітні справдилися, і кошеня їй купили, і тато в неділю пішов з нею в парк.

— Ну ось ти на дачі що робиш, щоб їжачка з норки виманити, подивитися на нього? Блюдце йому з молоком ставиш? Ось і диву треба теж блюдце з молоком поставити, щоб воно швидше прийшло і зрозуміло, що його тут чекають і не проженуть. Тільки кожному чуду своє молоко потрібно, а вже яке — сама зрозуміти повинна. Ну, може, і я де підкажу, — і бабуся тихенько посміхалася чогось свого.

Ці слова бабусі Лілія потім не раз згадувала. Спочатку в середній школі, починаючи готуватися до дискотеці, на якій Ведмедик буде, не за день, як всі інші, а за місяць. Бігала разом з подружками в парку, худла і ділилася з ними цим рецептом: хочеш чуда — налий молока, підготуйся то є, і воно точно прийде. І ще потім, на інститутському курсі психології, вже осмислюючи і розуміючи, яку стратегію намагалася бабуся їй закласти, Ліля не раз згадувала її з любов’ю.

І віра в чудо залишалася з нею довго-довго. До тих пір, поки не зустрілися інші вчителі. І скільки не готувалася тоді Ліля до чуда, і як не чекала вона його, нічого так і не сталося, і навіть гірше — все трапилося зовсім навпаки.

Як у пісеньці — він пішов, і не обернувся, або якось там ще … А він навіть обернувся і назвав її чуділкой тому, що занадто багато про очікування і обов’язковий прихід дива розповідала.

Сказав взагалі, що нікому вона така не потрібна, і він мало не з жалю до її непристосованості і дурості з нею стільки часу! Коротше, той ще був товариш. Шкода, вона тоді цього не зрозуміла і розбилася. Вщент.

Так скінчилися 4, цілих 4 роки майже першою і самою сильною любові. Скінчилися разом з вірою. А на зміну прийшла тверда доросла впевненість, що:

душу не розкривати більш нікому, тому як нікому не потрібна вона — Душа.

світ зовсім не добрий, як казала бабуся. І чудес не буває, став хоч вершки з полуницею в очікуванні.

добра просто так, за велінням серця, нікому не робити, тому що у відповідь зжеруть, відчувши слабинку і чутливе серце.

І професію майбутню тоді Ліля змінила (кинула якраз після відходу улюбленого свій літературний), вибрала собі відповідну — фінанси і кредит. У тих колах, до речі, всі — банки, олігархи, акули ринку т д. лише підтверджували засвоєний Лілею урок.

Загалом, за рік півтора змінилася Ліля до невпізнання.

І життя змінилося. Прибутку росли. А разом з ними і лілін самотність і впевненість, що любов — це не для неї. Старих подруг, друзів-шанувальників Ліля розігнала-розгубила, а теперішній її погляд на світ та ходили про Лілін круту вдачу і рідкісну стервозність легенди не давали підійти новим.

Втім, Лілю це не особливо тепер і засмучувало. Вона все копалася у своїх зведеннях і графіках, знищувала конкурентів, і лише іноді зайво гучна луна, що було в стінах її великої квартири, неприємно різало вуха. І настрій, правда, все частіше було якесь сіреньке, все викликало роздратування. Ліля це на нервову відповідальну роботу звалювала.

А тут ще Новий рік підійшов так недоречно — цієї самої роботи купа, а у всіх в голові одне свято і вічні питання куди, в чому, з ким і що подарувати?

Начальник, мабуть, не менше підлеглих заклопотаний тим же, відпустив усіх на Різдвяні канікули аж 28 грудня. І тепер сиділа Лілька будинку і міркувала про те, що буде робити в наступному році з цим противним конкуруючим банком і куди вкладе свої преміальні. Сиділа з келихом шампанського, таки Новий рік. Роздуми на найцікавішому місці перервав дзвінок.

— Привіт, Лілька!

Це була Маша, остання подруга, ще з літературних часів. Маша викликала у Лілі суміш теплих почуттів і легкого нерозуміння і в чомусь навіть роздратування. Вже 5 років як закінчили інститут, а вона все бовтається, громадською діяльністю займається, якісь ранки для якихось малят організовує, і чомусь щаслива від цього.

— Ліля, слухай, я ногу зламала.

— Що? Нічого собі! Ти де? У лікарні? Що тобі потрібно?

— Та ні, вже вдома, спасибі, мене вже завалили апельсинами. Ліль, мені дуже, дуже треба, щоб ти мене виручила, ну крім тебе, ну нікому!

— А робити-то що?

Лілі було рішуче незрозуміло, в чому саме вона могла допомогти Маші.

— У мене, як завжди, купа ялинок. Крім мене нікому, сама розумієш, все снігуроньки бігають по платним замовленням, а у нас ялинки-то безкоштовні, для дитбудинківських. Ну не можна ж їх кидати? Всього деньок, а потім приїде моя напарниця, вона зараз в іншому місті.

Ліля навіть не відразу відповіла від обурення.

— Маш, немає, і не проси. Ну куди я піду? Нічого я цього не вмію і не хочу, сама знаєш моє ставлення до таких речей. Яка з мене снігуронька?!

Але противна, наполеглива, уперта Машка нічого не хотіла слухати і врешті-решт таки вблагала Лілю, натиснувши на почуття провини (а де ж допомога хворий подрузі?) І пообіцявши всіляку допомогу колеги — Діда Мороза.

І ось-30 грудня. Валив сніг, Ліля не розуміла, навіщо вона таки погодилася, адже можна було знайти варіанти, вона рішуче не любила всіх цих дідів і снегурок за викликом, вважаючи їх несерйозними. Навіщо підтримувати в людях ілюзії, хай і приємні? До того ж ходити треба було пішки — громадська організація Машки не припускала наявність автомобіля, а свій Лілька тільки що відвезла в сервіс.

Дід Мороз вже чекав її біля першого дитячого будинку. Він теж, до речі, відразу не сподобався Лілька. Занадто панібратськи себе повів. Відразу на ти, по плечу поплескав, сказав, що все знає і допоможе і т. д.

Втім, може, в середовищі дідів морозів так і прийнято? — З сарказмом подумала вона, і, з остаточно зіпсував настрій увійшла в дитячий будинок.

Через годину вона виходила звідти ж з посилився почуттям туги. При вигляді малюків, недовірливо косівшіхся на них і, в теж час так явно чекали чуда, Лілька стиснулася в грудку і все, на що вона була здатна, це мляво підтримувати репліки Саші — Діда Мороза, і роздавати подарунки. Майже теж саме було і в наступному будинку, виручило лише те, що їм активно допомагали виховательки, і свято пройшло добре. Але Лількіно бажання скоріше закінчити все це і не стикатися більше з чужим болем, якої не можеш допомогти, давило нестерпно. Вона й сама не могла толком зрозуміти, що з нею, але було дуже важко і хотілося додому і все забути.

Поки вони ловили попутку, щоб доїхати на третій і останній сьогодні свято в лікарню, де їх теж чекали дитбудинку малюки, Саша-Дід Мороз повернувся до Лілі спиною. Від колишнього балагурства не залишилося і сліду.

Коли під’їжджали, він процідив крізь зуби:

— Слухай, Маша мені говорила, що тобі важко буде, що ти ніколи раніше не робила, що в тебе свій світогляд, що ти не любиш альтруїзму ні в якому вигляді. Але, слухай, невже елементарно не можеш хоч трохи відволіктися від себе, дорогоцінної? Це ж діти, хворі, ну любові від тебе ніхто не просить, ну невже тобі хоч трохи їх не шкода? Ну хоч спробуй влаштувати свято, що у них є в житті?

Він знову відвернувся і, по відчуттях, мало не плюнув.

Ліля нічого і не відповіла, ну що було відповідати? Але дихати стало майже нічим. Майже. Зовсім нічим стало дихати, коли вони увійшли до відділення. Там лежали дітлахи з дитячих будинків. З тим, що називається проблемами опорно-рухового апарату. Багато з них були в інвалідних кріслах, деякі на милицях, а один хлопчина, весь в гіпсі, був утиканий якимись страшними на вигляд пристосуваннями.

Коли вони увійшли в палату, де зібралися всі діти, Саша одразу ж включився в гру. А Лілька все дивилася і дивилася на того хлопчиська на ліжку. Вона дивилася і бачила, скільки мужності в цьому малюку і скільки, незважаючи ні на що, радості і очікування дива.

Скоро, за сценарієм, Дід Мороз запропонував усім діточками написати бажання на наступний рік, адже в цей рік вони вже принесли подарунки, але тепер Діду Морозу та Снігуроньці потрібно знати, що принести на наступний рік. Всі малюки зосереджено заскрипіли ручками, і лише один малюк, той самий, лежав, відвернувшись. Його руки були в гіпсі, і писати він не міг. Саша було рушив до нього, але Ліля випередила.

Вона підійшла до ліжечка, тихенько запитала:

— Як тебе звуть?

— Серьожа.

— Серьожа, давай ти розповіси мені, що ти хочеш, а я сама передам це Дідові Морозу, шепну прямо на вушко.

Малюк просяяв.

— Прямо на вушко?

— Звичайно.

— Тоді передавай йому, що я дуже хочу, щоб сталося диво. Я хочу навчитися ходити і бігати, як всі. Іван Павлович каже, що в мене це може вийти, тільки я повинен в це дуже вірити і старатися, але я чув, як він казав іншого лікаря, що має статися чудо.

Ліля, Лілія Олексіївна, акула фінансових ринків, не вірячи в казки, слухала ці слова, і щось із нею відбувалося. І тоді Лілька, бабусина внучка Лілька, сказала Сергію, дивився на Снігуроньку:

— Якщо ти чекаєш дива, воно прийде, повір. Адже ти ж нас чекав? І ми прийшли. Знаєш, як звуть їжачків? Їжачки, вони ж полохливі, людей бояться. Але коли вони бачать блюдечко з молоком, вони виходять на світло, тому що розуміють — ці люди не зроблять їм погано. І диво до тебе прийде. Обов’язково. Тільки воно повинно зрозуміти, що ти його чекаєш і не проженеш. Тому кожен день клич його до себе. І воно прийде.

— Тепер я вірю.

Ліля побачила, як малюк посміхається.

— Ти ж чарівниця! Раз ти мені так сказала, так і буде. Буду кликати.

І тут в душі Лілька щось остаточно обірвалося, перекинулося і полетіло. Як ніби гребля прорвалася, і ринули з Лілька все, що вона так довго заперечувала і приховувала сама від себе — вся її любов, і ніжність, і веселощі і т. д. Все, що замерзло колись давним-давно, коли їй сказали , що дива не буває. І закотила Лілька на пару з Дідом Морозом таке свято, якого давно не бачили не тільки діти, а й лікарі. Весь вільний персонал збігся подивитися на це чудо — щирість і любов, принесені в дарунок людиною іншій людині. Просто так.

А ще ми можемо додати, що було це 30 грудня. А 31 грудня, ввечері, Лілька сиділа у себе вдома і готувалася до зустрічі Нового Року, на самоті, тому що Машка була на якийсь ялинці, а більше їй нікого бачити не хотілося. І було Лілі сумно, і знову вона сиділа з келихом шампанського і думала про конкурентів і цифрах. І про себе. І про те хлопчика. І знову її думки перервав дзвінок, на цей раз в двері.

За дверима був той самий Дід Мороз.

— Можна? На секундочку?

Лілька знизала плечима:

— Ну, якщо не противно знаходитися поряд з такою нелюдською особливою. Тільки навіщо? Що трапилося?

Саша зайшов, зупинився з порога і уважно подивився на Лілю.

— Розумієш, я сам дитбудинку. Що таке самотність і нікого поруч, розумію дуже добре. І ціную тому тільки людяність в людях, здатність віддавати не гроші, а серце. Знаю, як може бути важко. Сам ріс, пробивався, домагався. І завжди намагався таким же, як я був, у кого нікого немає, допомагати чимось. Коли підріс, почав в театральній студії займатися, став ялинки ставити, Дідом Морозом ходити. Потім став тим, ким став, з’явилася можливість і грошима допомагати, але от все одно, кожен рік не можу без цього. Ялинок, і свята в їхніх очах. Не все ж гроші-то вирішують.

Лілька мовчала, слухала.

— Тому, коли побачив, як ти спочатку там поводилася, подумав, ну от, Машка удружили, підсунула. Одну з цих дамочок, у яких замість серця калькулятор. Надивився я на таких, поки не добився посад, що сам собі можу персонал підбирати. На Машку розлютився, навіщо вона таке зробила? Не розуміла чи що, яка снігуронька потрібна? А потім, у лікарні, зрозумів, що не все просто. І згадав, що Маша говорила, щось там у тебе трапилось. Загалом, я побачив, напевно, яка ти насправді. Так що я прийшов вибачитися за свої слова і сказати, що …

Саша зам’явся, і вони обидва чомусь опустили очі.

— Сказати, що все у тебе буде добре. Ти тільки повір. У себе і … в чудо.

І тут у Лілька раптом, ні з того ні з сього, покотилися сльози. Та такі, що Саша навіть злякався. А далі він її втішав, а далі був Новий рік, який пройшов не так, як розраховувала і чекала Ліля. Але в нашому житті завжди є місце несподіваного дива.

Особливо якщо ми його чекаємо і, як Саша і Ліля, щороку ставимо під ялинку блюдце з молоком.

29.12.2016


Переглядів: 529

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 823 від 17.08.2017p.
¤ 

«Теплі кредити» повернулися

На Рівненщині банки відновили видачу «теплих кредитів» для населення та ОСББ....

¤ 

Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами

Аварійний автобус «Mercedes-Benz Sprinter» купили у Вараші для школярів, щоб возити їх на екскурсії, через платформу PROZORRO. На це міська рада виділила 1 мільйон 500 тисяч гривень. Переможцем торгів...

¤ 
Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

24-річний депутат Сарненської міської ради, який також є начальником штабу Громадського Формування «Льва» Євгеній Криницький стверджує, що його затримання «замовили» і що з підприємців гроші він не ви...

¤ 

Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку

Часто буває так, коли в квартирі чи будинку, де проживають батьки, прописані діти, які фактично там не проживають вже багато років....

¤ Теплотехніка XXІ століття
«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

Майже мільйонна армія користувачів високоякісного опалювального обладнання вдячна за тепло, комфорт і затишок ПрАТ «Агроресурс»

Тепло в будинку - це не тільки комфорт і затишок, але і нормальна життєдіяльність, здоров’я мешканців, хороші умови для самого житла. Опалення в останні роки стає все дорожчим, рахунки споживачі отрим...

¤ 
В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими поблизу Луцького кільця надійшло до поліції сьогодні, 11 серпня, близько 11 години....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (19375)
2. Розклад руху автобусів [253] (17985)
3. Моє місто - найкраще [427] (13868)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (9543)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (9493)
6. Догляньте мене до смерті [278] (9109)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (9001)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (7961)
9. Душ для всіх [432] (7031)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (6948)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (6689)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (6508)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (6495)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (6481)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (6439)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині взимку буде тепло… (269)
2. По стопах Алли Пугачової: 70-річну співачку Софію Ротару покликали заміж (267)
3. Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному (254)
4. На Рівненщині реабілітуватимуть річки (254)
5. За добу шахраї на Рівненщині «попрацювали» на 22 тисячі гривень (253)
6. У Рівному вдруге пройшов фестиваль травників та пасічників (252)
7. Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами (252)
8. На Рівненщині за І півріччя 2017 року «МРІЯ» виділила 167 тис. грн. на соціальні проекти та сплатила 1,3 млн грн. податків (251)
9. Ароматна історія парфумерії (250)
10. «Теплі кредити» повернулися (248)
11. Як вижити в літню спеку (248)
12. Добре, що поїли! (248)
13. Відбулося сімейне свято мікрорайону «Ювілейний» (248)
14. Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку (248)
15. Рівненщина отримала майже 6 мільйонів на відшкодування вартості ліків (246)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс