Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №805 від 13.04.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Так назвав тебе батько…

Вона любила квіти: різні-різні кольори… Їх пахощі, їх пелюстки і листочки, що усміхались до неї здаля своїми переливами-оксамитами. Такий оазис краси дарував дівчинці наснагу, настрій і уяву про щось прекрасне, потаємне, незабутнє. Чому вона так любила ці квітучі рослини? Мабуть тому, що сама звалась Квіткою. Чому мати так назвала її, залишалось загадкою для самої дівчини. А от  її мати про це знала набагато більше.

…Іванка з Мишком дружили ще з дитячих літ. Їх родини були великими друзями. Часто сходились разом святкувати, жартували, співали пісні. Мишкова мати не раз говорила, що Іванка буде її невісткою. Малі дітлахи ще того не розуміли. Але життя йшло вперед.

Шкільна пора… Іванка з Мишком добре вчилися. У класі, де було 26 учнів, тільки вони були відмінниками. Тому, після закінчення школи їм легше було вступити у педагогічний виш.

Юність, студентство… Що може бути кращим, ніж ця золота пора?

Молодість, краса, грація і щире почуття – любов. При зустрічах Михайло завжди робив Іванці компліменти. Мовляв, вона чиста, світла і ніжна, як квітка. Іванка соромилася цього, заливаючись рум’янцем.  Але, коли хлопець дарував їй квіти, раділа, як мала дитина. Для неї не було різниці чи вони куплені, чи польові. Вона горнулася до них, як до свіжої роси, як до цілющої води, як до теплих промінців сонечка. І тоді розквітало її серце і душа, оповиті ніжністю і любов’ю.

Якось Михайло, пригортаючи дівчину до себе, промовив: «Якщо, Іванцю, в нас буде донечка, назвемо її Квіткою. Гарне ім’я, правда?». Іванка зніяковіла: «Хіба так називають дітей? Це якось дивно буде». Але ця розмова залишилася їхньою таємницею.

Вони одружилися на п’ятому курсі, як і планували. Багато у них було спільних захоплень, вподобань, планів на майбутнє. Але Михайло раптово захворів, він танув на очах.

Коли йому стало зовсім зле, покликав до себе Іванку і сказав: «Ти пам’ятаєш моє прохання, дорогенька?  Я надіюся на тебе, бо мені вже недовго залишилося». Іванка заплакала: «Я все зроблю так, як ти хочеш… Я все зроблю, але ти живи…  Не покидай мене, нас… Я тебе прошу».

Хіба Михайло не хотів жити, радіти сонцю і щастю, ростити дітей? Але хвороба не дала йому цього шансу. Десь через тиждень після їхньої розмови Михайла не стало. А через кілька місяців з’явилася на світ донечка, Іванчина радість. «Як назвеш малу?», – питали сусіди. «Ще не знаю – як Бог підкаже», – відсторонювала від себе охочих щось дізнатися. А коли почули ім’я дівчинки, зашепотіли. «Квітка, Квітка… І де вона таке чудне ім’я взяла? Якесь не наше», – загомоніли одні, як бджоли у вулику.

«Є, є таке ім’я, – говорили інші. – А Квітка Цісик? Була така співачка, дуже гарно співала. Жаль, що її вже нема».  Іванці ті розмови були байдужі. Вона назвала донечку так, як просив її Михайло – Квіткою. І хай вона цвіте для неї на землі, а для нього в небесах незбагненною красою.

«Мамо, мамо! – одного дня прибігла з  вулиці доня. – Мене питають діти, чому я – Квітка?». Усміхнулася мати, обняла свою напівсиріт ку і зізналась дитині: «Так назвав тебе батько, який рано пішов із життя. Ти повинна, доню, пишатися цим ім’ям. Воно таке прекрасне, земне, як білий світ, який нас обіймає, в якому живемо. На жаль, без  нашого татка».

Квітка пригорнулася до матері і солона сльоза скотилася по її молоденькому личку: «Спасибі тобі, батьку», – тихо прошепотіла…

Вона любила квіти: різні-різні кольори… Їх пахощі, їх пелюстки і листочки, що усміхались до неї здаля своїми переливами-оксамитами. Такий оазис краси дарував дівчинці наснагу, настрій і уяву про щось прекрасне, потаємне, незабутнє. Чому вона так любила ці квітучі рослини? Мабуть тому, що сама звалась Квіткою. Чому мати так назвала її, залишалось загадкою для самої дівчини. А от  її мати про це знала набагато більше.

…Іванка з Мишком дружили ще з дитячих літ. Їх родини були великими друзями. Часто сходились разом святкувати, жартували, співали пісні. Мишкова мати не раз говорила, що Іванка буде її невісткою. Малі дітлахи ще того не розуміли. Але життя йшло вперед.

Шкільна пора… Іванка з Мишком добре вчилися. У класі, де було 26 учнів, тільки вони були відмінниками. Тому, після закінчення школи їм легше було вступити у педагогічний виш.

Юність, студентство… Що може бути кращим, ніж ця золота пора?

Молодість, краса, грація і щире почуття – любов. При зустрічах Михайло завжди робив Іванці компліменти. Мовляв, вона чиста, світла і ніжна, як квітка. Іванка соромилася цього, заливаючись рум’янцем.  Але, коли хлопець дарував їй квіти, раділа, як мала дитина. Для неї не було різниці чи вони куплені, чи польові. Вона горнулася до них, як до свіжої роси, як до цілющої води, як до теплих промінців сонечка. І тоді розквітало її серце і душа, оповиті ніжністю і любов’ю.

Якось Михайло, пригортаючи дівчину до себе, промовив: «Якщо, Іванцю, в нас буде донечка, назвемо її Квіткою. Гарне ім’я, правда?». Іванка зніяковіла: «Хіба так називають дітей? Це якось дивно буде». Але ця розмова залишилася їхньою таємницею.

Вони одружилися на п’ятому курсі, як і планували. Багато у них було спільних захоплень, вподобань, планів на майбутнє. Але Михайло раптово захворів, він танув на очах.

Коли йому стало зовсім зле, покликав до себе Іванку і сказав: «Ти пам’ятаєш моє прохання, дорогенька?  Я надіюся на тебе, бо мені вже недовго залишилося». Іванка заплакала: «Я все зроблю так, як ти хочеш… Я все зроблю, але ти живи…  Не покидай мене, нас… Я тебе прошу».

Хіба Михайло не хотів жити, радіти сонцю і щастю, ростити дітей? Але хвороба не дала йому цього шансу. Десь через тиждень після їхньої розмови Михайла не стало. А через кілька місяців з’явилася на світ донечка, Іванчина радість. «Як назвеш малу?», – питали сусіди. «Ще не знаю – як Бог підкаже», – відсторонювала від себе охочих щось дізнатися. А коли почули ім’я дівчинки, зашепотіли. «Квітка, Квітка… І де вона таке чудне ім’я взяла? Якесь не наше», – загомоніли одні, як бджоли у вулику.

«Є, є таке ім’я, – говорили інші. – А Квітка Цісик? Була така співачка, дуже гарно співала. Жаль, що її вже нема».  Іванці ті розмови були байдужі. Вона назвала донечку так, як просив її Михайло – Квіткою. І хай вона цвіте для неї на землі, а для нього в небесах незбагненною красою.

«Мамо, мамо! – одного дня прибігла з  вулиці доня. – Мене питають діти, чому я – Квітка?». Усміхнулася мати, обняла свою напівсиріт ку і зізналась дитині: «Так назвав тебе батько, який рано пішов із життя. Ти повинна, доню, пишатися цим ім’ям. Воно таке прекрасне, земне, як білий світ, який нас обіймає, в якому живемо. На жаль, без  нашого татка».

Квітка пригорнулася до матері і солона сльоза скотилася по її молоденькому личку: «Спасибі тобі, батьку», – тихо прошепотіла…

13.04.2017Оксана КИШКАНЮК.


Переглядів: 1202

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.
¤ 
Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

¤ 
Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21175)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17327)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14556)
• Допомога під час карантину [967] (14479)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14314)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14129)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14002)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13975)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13964)
• Живи до ста! [965] (13950)
• Бюджет і ми… [965] (13886)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13880)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13753)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13661)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13656)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13603)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13214)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13186)

ТОП-15 свіжого номера:

• У Рівному вперше люди з інвалідністю отримають безкоштовне оздоровлення (416)
• Які шкідливі речовини можуть містити вологі серветки? (66)
• Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід (66)
• Тонкощі заварювання кави (63)
• Побив в парку чоловіка телескопічною палицею (62)
• Небезпека вологих серветок (59)
• Пиріг «Чорний ліс» (58)
• Рідні брат та сестра з бабусею загинули у ДТП (58)
• Особливості вживання видів води (56)
• Часникові стрілки корисніші за часник (55)
• Чому варто їсти кабачки, особливо жінкам? (54)
• А ваш шампунь безпечний? (52)
• Про стан печінки «розповість» ваш вказівний палець (51)
• Нецукровий діабет (47)
• Водій напідпитку пропонував хабар поліцейським (39)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"