Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №814 від 15.06.2017p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
Червень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30


¤ 

Коли ревнощі згасають…

Коли ревнощі згасають…

Коли в Сочі зійшли з поїзда і сіли в автобус, Уляна лиш те й робила, що оглядала такий незнайомий їй ландшафт… Ліворуч – гори, точніше, витесана з каменю стіна. Щомиті здавалося, що водій вріжеться в неї.

Тоді, рятуючись від дорожніх галюцинацій, вирішила спрямувати свій зір праворуч. Значно цікавіше: незвичні дерева, подекуди поміж ними вимощений камінням під’їзд до віддаленого будинку, теж кам’яного, вкритого, мабуть, черепицею. «Як у нас на Україні, – подумалося, – але ж будинки зовсім не такі: якісь безформні, з безліччю дивних прибудов…». Гіві, спостерігаючи здивований вираз обличчя Уляни, почав роз’яснювати їй специфіку життя грузинського народу, побуту, особливостей клімату. Заспокоїлась. Задрімала на його плечі.

Гіві обдумував, які слова підібрати для матері, батька, братів і сестер при знайомстві з Уляною. Адже вони зовсім не її хотіли бачити у своєму домі, жінку з двома майже дорослими дітьми, а струнку юну Тамару, що жила недалеко, по-сусідству. Дівчина закінчувала медичний виш у Тбілісі.

– О-о-о-й…- почувся глибокий стогін з уст сплячої Уляни. Враз вона рвучко випрямилася на сидінні: «То це був сон?!». О, як добре, що це був лише сон. Коли переповідала його Гіві, аж тремтіла. Їй снилася його родина. Всі у чорному. Вишикувавшись, озброївшись чим попало – віником, лопатою, кострубатими палицями – шипіли: «Геть звідси!». Зі страху поступала назад. Здавалося, ще крок – і вона полетить у прірву, що враз зазяяла позад неї. Як добре, що прокинулась.

Гіві заспокоював Уляну: «Ми будемо жити окремо. Мені дідусь заповів будинок. А до рідних ходитимемо в гості».

Так і сталося. Гіві охоче прийняли хірургом у штат районної лікарні, її – медсестрою. В гостях у батьків бували рідко. З його родини ніхто не переступив колись рідний їм поріг. Гіві це мучило. Просив Уляну ласкавіше ставитися до його сім’ї, аби її полюбили. «Полюбили… – гірко зітхала вона. – Мене ледве терплять…». Гіві роздвоювався між родинними гніздами, та краще не ставало. Уляні часто дзвонили її діти з Америки, що поїхали на навчання по студентському обміну, питали, як її і татове здоров’я, що нового вдома. «Мабуть, досі Роман не сказав їм нічого про мене, – думала, – і самій язик в роті прилипає, як збираюсь сказати донькам правду. Гірку правду…».

Пам’ятає, як тяжко виздоровлювала після недуги, як довго боролися за її життя колеги: лікарі, медсестри. І коли від болю впадала у відчай, довгими ночами бачила біля себе найчастіше його, Гіві. Він дбав про неї, як про рідну. Витирав солоний піт з чола. І одного разу, крізь легеньку дрімоту, відчула, як він  гладив її руки, потім припав до них з пристрасним поцілунком і зашепотів: «Ти обов’язково виздоровієш! Моя любов тобі допоможе…». Уляна вдала, що не чує цих слів, а може, справді їй примарилось…

Жінка йшла на поправку. Подруги казали: «Хто знає, що було б з тобою, якби не Гіві!». Вона сама відчувала велику вдячність за його турботу. Але до вдячності підсвідомо додавалось якесь нове почуття, радісне, довірливе, ніколи ще не пережите…

Не може Уляна забути тієї миті, коли увійшов чоловік і побачив їх з Гіві у палаті разом, пригорнутих один до одного у тихій ніжності. Розтрощені стільці, перевернена тумбочка – німі свідки Романової люті і сварки.

І хоч вдома намагалася якось загладити конфлікт, пояснити, що нічого серйозного у них з Гіві не було, чоловік не хотів нічого слухати, ані жити з Уляною в одній хаті. Вона подала на розлучення. Гіві теж розрахувався з місцевої лікарні і покликав її з собою, у свою сонячну Грузію. І  ось Уляна тут, серед незнайомих людей, хоча у звичній лікарняній обстановці. Та чи у звичній?

Одного разу в лікарні стався справжній скандал. Старші грузини однієї з палат запротестували: хотіли, щоб їх обслуговувала лише своя медсестра – грузинка. Як не намагався головний лікар владнати ситуацію, нічого не вийшло.

Тепер Уляна сиділа вдома, куховарила. Родина Гіві раділа: коли Тамара почне працювати в лікарні, Уляни там не буде. Можливо, її звільнили не без їх участі? Така думка все частіше свердлила мозок. Врешті не витримала. Коли Гіві прийшов додому після складної операції, в дверях знадвору стирчав ключ: «О, вже моя Уляна починає жити по-нашому, не зачиняється. Та все ж ключ знадвору не варто залишати».

Гіві ввійшов у дім. На столі лежала записка. Уляна від’їхала ще зранку…

…Їй так хотілося опинитися серед своїх колишніх колег, почути рідну мову, пройтися доріжками старезного парку… Але сором, сором їв очі – і вона влаштувалася недалеко в селі в медичній амбулаторії. За порадою подруги. У неї й жила.

Чутка про повернення дружини дійшла до Романа. Він ходив по кімнаті з кутка в куток, впираючись поглядом у речі, які разом купляли. Інколи гортав сімейний альбом, пригадуючи щасливі хвилини появи на світ їхніх Іванки й Лесі. «Як вона могла зрадити нас?» – пекуча думка пульсувала в голові. А він так її любив!.. Закохався з першого погляду. Тихими вечорами при перших зустрічах, надто несміливий, заздрив місяцю, що, здавалось, обціловував вродливе дівоче личко. Дуже довго, на його думку, тягнувся час, поки вони стали на рушничок щастя. Груди розпирало від гордості за красуню-наречену і вже дружину. І дітки у них, як лялечки.

Йому ставало не по собі, коли хто-небудь із чоловіків затримував погляд на Уляні. Так, ревнував, дуже ревнував! Розумів сам, що Уляні з ним було нелегко жити: з його вічними підозрами, докорами, сварками. Не хотів, аби дружина навіть з колегами професійне свято відзначала, чи з подружками десь на каву зайшла. Якби він знав, до чого доведуть його ревнощі! Хіба б так повівся з Уляною в той жахливий вечір? А без неї, зрозумів, життя – не життя. Її повернення давало йому надію. Він зміниться. Він усе їй пробачив, лише б вона…

Хода по кімнаті приглушувалася, приглушувався біль у серці чоловіка. Раптом кинувся: «Як же вона там, в чужій оселі, коли є своя?..». Не витерпів, поїхав, забрав додому. Не опиралась. Спочатку здебільшого мовчали. Потім спільні хатні інтереси, дзвінки дітей допомогли повернутись у ще не забуте минуле. Вже не треба було видумувати причин, чому батько не дає мамі слухавку, коли розмовляє з ними, а радить зателефонувати мамі самим, бо та «десь вийшла»…

Тим часом гаряча кров закоханого і гордого грузина дала себе знати. Він поверне її, що б там не було! Приїхав, переконував. Звав. Та не вдалося Гіві забрати Уляну назад у Грузію. Вона вирішила свою долю назавжди. Сім’ї не покине. І Гіві змирився. Залишив Уляну у спокої.

…Велика дорожня аварія, в якій були травмовані кілька чоловік, вимагала для їх порятунку більше рук, ніж їх було в районній лікарні. І Гіві, не роздумуючи, став за операційний стіл. А потім ще довго збирався повертатися назад, в Грузію. Чи то колектив лікарів був йому такий дорогий, чи то звик до наших вишневих садків, тихоплинної Гнізни, співучої мови, яку майже засвоїв… А може, палкий погляд чорних очей нової лікарки-красуні змусили його подумати й про своє сімейне гніздечко…

У житті – як на довгій ниві. І Гіві одного разу тяжко захворів. І біля нього треба було просиджувати ночі, в тому числі й медсестрі Уляні.

Хоч і дивно, але часто під час чергування на місці Уляни можна було побачити Романа. Чоловіки помирилися. Чорні ревнощі у душі Романа згасли. Тепер він розуміє: найважчим і найсильнішим, і водночас найпрекраснішим випробуванням у житті людини є – любов.

15.06.2017Олена РУТЕЦЬКА


Переглядів: 91

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 814 від 15.06.2017p.
¤ 
Патрульні впіймали шахрайку на гарячому

Патрульні впіймали шахрайку на гарячому

12 червня патрульним надійшов виклик — невідомі особи на Соборній в магазині, яка спеціалізується на побутовій техніці, оформляють на викрадені документи кредит....

¤ 
«Рівненські зустрічі»

«Рівненські зустрічі»

збирають найкращих українських ортопедів та травматологів

Рівненська медицина знаходиться в Україні на доволі високому рівні. Це підтверджує той факт, що вже багато років саме в Рівному проходять медичні конференції всеукраїнського масштабу....

¤ 
Лікування содою має свої особливості

Лікування содою має свої особливості

Розчин харчової соди у воді має кислотність (рН) 8,5. Коли ми нею полощемо рота, знімаються запальні процеси, поліпшується стан зубів та ясен, знищуються патогенні мікроби. Для цього на 200 мл води до...

¤ 
Десять випадкових винаходів людства

Десять випадкових винаходів людства

Не всі потрібні і корисні речі на світі були придумані або винайдені спеціально. Деякі творіння рук людських, які приносять користь, радість, та поліпшують або спрощують наше з вами життя, не були мет...

¤ 
Десять випадкових винаходів людства

Десять випадкових винаходів людства

Не всі потрібні і корисні речі на світі були придумані або винайдені спеціально. Деякі творіння рук людських, які приносять користь, радість, та поліпшують або спрощують наше з вами життя, не були мет...

¤ 
За два дні – 33 медалі

За два дні – 33 медалі

10 золотих, 10 срібних та 13 бронзових медалей!

33 нагороди здобули спортсмени з Рівненщини за два дні на Чемпіонаті України з легкої атлетики....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (17287)
2. Розклад руху автобусів [253] (16436)
3. Моє місто - найкраще [427] (12388)
4. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (8091)
5. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (8057)
6. Коли розпочинати садити городину [599] (7705)
7. Догляньте мене до смерті [278] (7423)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (6912)
9. Душ для всіх [432] (5885)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (5800)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (5612)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (5453)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (5436)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (5427)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (5337)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Десять випадкових винаходів людства (187)
2. Консультанти Світового банку працювали на бізнес-форумі у столиці (182)
3. Лікування содою має свої особливості (167)
4. За два дні – 33 медалі (157)
5. Десять випадкових винаходів людства (157)
6. Олег Ляшко: «Урядовий проект медичної реформи призведе до того, що сотні тисяч медиків опиняться без роботи, а мільйони українців - без медичної допомоги» (157)
7. Патрульні впіймали шахрайку на гарячому (155)
8. «Рівненські зустрічі» (151)
9. Голова Рівненської ОДА втричі збільшив виплати донорам (142)
10. Олександр Нестерук: (139)
11. Важливо врятувати недограбоване майно Радіозаводу – Олексій Муляренко (137)
12. На Рівненщині створюють комісію, що надаватиме добровольцям статус учасників АТО (137)
13. Ляшко: “Пенсіонерки не повинні бігати по всьому місту і шукати безкоштовні ліки” (136)
14. Чи бути Корецькій міській громаді? (135)
15. Ляшко відвідав особливу родину у Рівному (133)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Яндекс цитирования Украина онлайн
Український портАл Google+ Рейтинг@Mail.ru Наш сайт в каталоге manyweb.ru
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс