Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №844 від 18.01.2018p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Грудень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Січень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


#Ракурс святковий

19 січня - Водохреща або Йордан

19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

Обряд Водохреща та свячена йорданська вода

Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час, звичайно, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень перед Водохрещам колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев’яний церковний хрест і хоругви, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці, заладовані клейтухом. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.

Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи «водичкою-йорданичкою». Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Деякі священики навіть переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. І що цікаво незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Кажуть, що, може, срібло помагає, яке є на багатьох хрестах у священиків.

До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також усіх предметів, які використовуються під час богослужіння.

Йорданські традиції

Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат...

Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочить їх у свяченій воді і кропить все в хаті та в господарстві; потім бере ще крейду і пише хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п’ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб сі умила та красна була».

В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов’язаних з «Йорданню». Так, коли процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п’ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).

Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід.

В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреща — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».

На Слобожанщині є повір’я, що в день Водохреща буває така хвилина, коли вода перетворюється на вино. Розповідають: один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коні напувати; але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою в посудину і поїхав. Не від’їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина; але не довелось, бо в посудині була вже вода: вино знову перетворилось на воду.

Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде в сад і обв’язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби сь на той рік родили яблука такі добрі і м’які, як тісто». Цікаво, що в західній Англії в дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева в наступному році щедро родили.

На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися навкулачки — хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» — хрест, вирубаний на льоду.

На Полтавщині був колись звичай на Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою — «щоб здорові і слухняні були».

У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв’язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів — безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.

Як бачимо, «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом із християнством і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу.

О. Воропай «Звичаї нашого роду».

А опісля...

Наступного після Водохреща дня (20.01) люди справляли «посвятки» - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». З посвяток (20.01) вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята («бо вода не посвячена»). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

Після Йордану наступали кількатижневі м’ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м’ясниць наступає найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: «Великий піст усім притисне хвіст».

І ще кілька народних прикмет на Водохреща

o Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.

o Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

o На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

o Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

o Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

o Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

o Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

o Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

o Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

o Йде лапатий сніг - на врожай.

o Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

o На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

o Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

18.01.2018


Переглядів: 52

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 896 від 17.01.2019p.
¤ 
Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні

Перше золото у спортивному 2019 році. Його завоювали рівненські стрілки Дмитро Гонта та Оксана Ковальчук на зимовому чемпіонаті України зі стрільби кульової. Це перша перемога нашої команди на спортивній події у Львові...

¤ 
Студенти Гончаренка: хто вони?

Студенти Гончаренка: хто вони?

Виступ «Кардиналу-Рівне» у першій частині чемпіонату спричинив справжній фурор, адже мало хто очікував такого від команди, яку підсилили гравці з чемпіонату Києва. На всеукраїнській арені ці імена на початку сезону практично ніхто не знав, ба більше, навіть у столиці не всі представники футзальної тусовки мали уявлення про цих молодих хлопців. Ми ж спробуємо пролити вам трохи світла на те, який тернистий шлях пройшов квартет «студентів» Гончаренка і коли почав формуватися кістяк сучасного «Кардиналу-Рівне»....

¤ 
Від застудних хвороб вилікують спеції

Від застудних хвороб вилікують спеції

Пізня осінь - сезон застудних захворювань. Похмура дощова погода впливає не тільки на настрій, а й на імунні сили людини. Тому сьогодні говоритимемо про протизастудні й протигрипозні засоби, які завжди в нас під рукою....

¤ 
Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Рівненщина перша в Україні побачила Томос

Нинішній візит президента України Петра Порошенка на Рівненщину став подією історичною і важливою не тільки для нашої області, а й для усієї країни. Під час свого одноденного візиту президент зміг побувати в різних куточках області. Так, він спілкувався з пораненими бійцями та ветеранами у Клеванському госпіталі ветеранів та інвалідів війни. Виступив перед сотнями мешканців Здолбунова в місцевому клубі. В обласному музично-драматичному театрі мав зустріч з громадськими діячами, державними службовцями та представниками місцевого бізнесу....

¤ 
Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

Майже 2 тисячі працівників легалізовані у 2018 році на Рівненщині у результаті роботи інспекторів Управління Держпраці

У 2018 році інспектори праці Управління Держпраці у Рівненській області перевірили 648 суб’єктів господарювання, які використовують найману працю, з них:...

¤ Ефект дорожньої реформи
Північний об

У Державному агентстві автомобільних доріг України вже завершені роботи з підготовки проектної документації на будівництво Північного об’їзду міста Рівного. Усі роботи планують виконати до кінця 2021 року.

Північний об'їзд Рівного стає реальністю

Петро УДОВИЧЕНКО: «Це найкоротший шлях до збереження міських доріг, підвищення безпеки дорожнього руху й екологічної безпеки»

У 2014 році, після Революції гідності, перед українцями постало завдання побудувати успішну країну. Щоб його виконати, було розпочато чимало реформ у різних галузях. Відтоді минуло п'ять років, і зараз можна небезпідставно вважати, що результати багатьох перетворень далекі від бажаних. На успішність претендують тільки ті реформи, для проведення яких вдалося зібрати всі необхідні чинники: прогресивних людей, об'єднаних спільною метою та готових змінювати і змінюватися, ефективну систему взаємодії, сприятливу для галузевих реформ та чимало інших факторів....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (2616)
2. Секс із мусульманином [271] (2351)
3. Розшифровка аналізу крові: [841] (2312)
4. [0] (2207)
5. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (2039)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2025)
7. Як правильно приймати вітаміни? [749] (2012)
8. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1904)
9. Догляньте мене до смерті [278] (1903)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (1828)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (1409)
12. Розклад руху автобусів [253] (1394)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1377)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1301)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1294)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Доходи бюджетів області у 2018 році перевищили прогнозовані плани (44)
2. Ціни на ринку області у грудні 2018 року (44)
3. Як залучити на ділянку птахів, (42)
4. Послугами Рівненської обласної служби зайнятості у 2018 році скористалися 36 тисяч безробітних громадян (42)
5. Рівненщина має перше золото у новому спортивному сезоні (33)
6. Рівненщина – в числі перших областей, де запровадять телемедицину на селі (31)
7. «Основа» забезпечить економічне зростання (31)
8. Північний об'їзд Рівного стає реальністю (31)
9. Дев’ятикласники не здаватимуть ЗНО (29)
10. «Рівненщину туристичну» рекламують китайською мовою (29)
11. Загальний товарообіг Рівненської митниці в січні-грудні 2018 року склав понад 1,1 мільярда доларів США (29)
12. Сестра Віри Брежнєвої розлучилася з Олександром Цекало (29)
13. До міської ради Рівного завітала французька делегація (28)
14. Ольга Фреймут розкрила свій головний секрет краси (28)
15. Від застудних хвороб вилікують спеції (28)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс