Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №916 від 07.06.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
Липень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Чиє щастя більше…

Чиє щастя більше…

Я давно не бачила Віри. Років п’ять, а, може, й більше. Знала, що у свій попередній приїзд гостювала вдома Віра недовго. Побула на весіллі у доньки й одразу майнула назад, за кордон, до Італії.

– Роботу маю добру, господарів теж – гарно платять, жаль втрачати. Гроші на весілля привезла, а далі самі розберуться.

Ми не були з Вірою особливими приятельками. Просто так, жили по сусідству. Та Віра охоче ділилася подробицями зі свого життя.

Тоді, на вулиці, ми перекинулися ще кількома фразами.

– Якщо відверто, сумно мені уже вдома, незвично. Тісно у нашій двокімнатній квартирі. Куди не поткнешся – стіни. Усе якесь чуже, сіре. А згадую Неаполь, ту повагу, яку маю там, в італійській родині, і душа радіє.

Чесно кажучи, я не дуже розуміла Віру. Для мене, надто домашньої, розлука з рідними на тиждень чи два уже видавалася вічністю.

– Коли я їхала до Італії, теж так думала. Та й покидала сім’ю не з добра. На роботі мене скоротили, донька школу закінчувала, грошей на інститут треба було. А Миросько? Хіба то чоловік, що не може нормально сім’ю забезпечити? Ще й виправдовується, мовляв, інші ще гірше живуть. Він, здається, тоді навіть втішився, що я їду. А його залишаю у спокої. Кожну копійку рахував, не мала права собі ні пристойних парфумів, ні помади купити.. Одягалася з гуманітарки, а тепер ось…

Віра крутнулася переді мною, мов дівчинка, на одній нозі. Я з приємністю відзначила, що вона справді змінилася. Помолоділа, модно одягнена. Струнка, підтягнута.

– Звичайно, спочатку в Італії доводилося мені важко. Поки вивчила мову, знайшла пристойну роботу. А в Україні хіба легко? Що є доброго? Ціни ростуть, мов на дріжджах…

Помовчала і додала:

– Господи, та там, у чужій країні, нас за людей мають. Не те, що тут, удома. Чи то в державі, чи у сім’ї. Як наймичка… Пери, вари, прибирай – і дякую ніхто не скаже, хоча, в принципі, я могла б уже і не їхати, залишитися вдома. Оксана, донька, працює, та й чоловік її непогано заробляє. І Миросько влаштувався на більш оплачувану роботу. Але…

Віра загадково всміхнулася:

– Тепер для себе пожити хочеться. Там, в Італії, я вперше побувала на морі. Син хазяїна возив мене. Подобаюся я йому, ти сама розумієш. Думаєш, я відчуваю гріх? Анітрішечки. Мій Миросько замолоду мало нагулявся? Правда, я лише здогадуюся про це. Але якщо “добрі” люди мені про це казали, то диму без вогню не буває. Та й, врешті, я не черниця. І взагалі, чого їм іще треба? Оксану вивчила, гроші на весілля привезла. А Мироськові ніц-но посилки передаю. Як не з одягом, то з продуктами. За що, як ти думаєш, він і меблі нові купив, і ремонт у квартирі зробив? Звісно ж, за мої гроші.

Віра говорила, ніби переконувала саму себе, що чинить усе правильно. Власне, моя думка її особливо й не цікавила: сусідка давно розставила крапки над “і”.

Може, я б і забула цю розмову. Але поміж сусідів усе на виду. Тож невдовзі стало відомо, що Оксана, Вірина донька, народила хвору дитину. Хлопчика ледве врятували. На маля чекали кілька операцій у столичній клініці. Від усіх цих переживань захворіла й Оксана. Миросько телефонував Вірі, просив, аби повернулася додому. Адже і доньці, і внукові потрібен догляд.

Віра не приїхала. Навіть тоді, коли Олежикові виповнилося три роки і лікарі винесли остаточний діагноз: хлопчик не буде ходити. Пригадую, як Миросько ніс внука на руках, поруч ішла заплакана донька.

– Ось погляньте на неї, заспокойте хоч ви, – просив сусідів. – Бо я вже втомився повторювати, що й лікарі помиляються. Буде наш Олежик ходити. Буде, – рубанув рукою повітря, немов підвів остаточну риску. – До речі, професор у Києві так і сказав: терпіння і час – основні ліки.

Щодня, ідучи на роботу, повертаючись додому, у вихідні я бачила Мироська з Олежиком у дворі. Посивілий чоловік пригортав до себе маленького хлопчика, возив у візку. Олежикові потрібне було свіже повітря.

А котрогось дня я зупинилася від несподіванки: Миросько вів онука за руку. Несміливо, ледве-ледве хлопчик переставляв ніжки.

Їхні прогулянки збільшувалися щодня – на крок, другий. А потім була доріжка довкіл дому. І Мироськове щасливе обличчя, коли Олежик відпустив його руку.

– Діду, я сам, дивися…

– Сам, сам, ти моє сонечко, – і плакав, і сміявся Миросько. І, мабуть, лише він знав, що значили ці дитячі кроки. Коли щодня, наперекір вердикту лікарів, купав хлопчика у лікарських травах, робив масаж кволих ручок і ніг. Навіть коли донька змирилася з діагнозом, він вірив: усе мусить бути добре.

А цієї весни, на Великдень, в гості приїхала Віра. Ще більш гарна, доглянута, вишукано одягнена. Навезла усіляких подарунків, особливо малому.

– А що, перший внук, – хвалилася у дворі. – Тож має бути у нього усе найкраще. Ось ще трошки і комп’ютер куплю. Хоч я і раніше гроші висилала. Не розумію тільки, чого Оксана сердиться на мене. Сказала про це, не встигла я ще навіть поріг переступити. Мовляв, замість грошей ти ліпше була б удома сама, мамо… Забула, що я і вивчила її, і весілля справила. А коли нагадала доньці про це, то знаєте, що почула у відповідь? Те, що вона могла й училище закінчити. А заміж і без гостей та гучної забави вийти. От тобі і дяка…

Віра ображено замовкла. За мить простягає руки до внука, що зручно вмостився у Мироська на грудях.

– Іди до бабці, Олежику, іди, мій золотенький. Бабця тобі цукерок купить й іграшку, яку захочеш. Ходи, нехай потішуся тобою, бо скоро знову в дорогу.

Та Вірині руки так і зависають у повітрі. Малий щільніше тулиться до Мироська, маленькими рученятами обнімає дідусеву шию.

У цю мить я не знаю, чиє щастя більше й справжніше: Вірине – тепле, сонячне, але під чужим небом, чи Мироськове – недоспане, тривожне, але рідне, своє, огорнуте дитячими руками.

07.06.2019


Переглядів: 91

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 971 від 02.07.2020p.
¤ 
Зіткнення двох мотоциклів: один із водіїв у реанімації

Зіткнення двох мотоциклів: один із водіїв у реанімації

Автопригода сталася 26 червня близько четвертої ранку поблизу села Повча Дубенського району....

¤ 
Завідувачку кафедри затримали на хабарі

Завідувачку кафедри затримали на хабарі

Реалізацію провели 30 червня працівники слідчого управління спільно із оперативниками управління стратегічних розслідувань за процесуального керівництва прокуратури Рівненської області....

¤ 
129 замість 490: Навіщо скорочувати кількість районів в областях?

129 замість 490: Навіщо скорочувати кількість районів в областях?

Цього року Україна підходить до наступного етапу децентралізації – утворення нових меж районів замість тих, що існують зараз. 12 червня уряд підтримав відповідний проєкт постанови Верховної Ради. Тепер остаточне рішення за парламентом. Відповідно до плану, кількість районів скоротиться майже у 4 рази – з 490 до 129. Як це вплине на мешканців та що буде зі старими районами, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
1 липня розпочалося повернення коштів за пробне ЗНО

1 липня розпочалося повернення коштів за пробне ЗНО

З 1 липня 2020 року МОН спільно з ПриватБанком розпочинають повертати учасникам пробного ЗНО кошти, сплачені раніше за участь у тестуванні. Що потрібно знати, щоб швидко отримати кошти?...





Найпопулярніші статті:

• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (1177)
• Живи до ста! [965] (1139)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (1133)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (1129)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (1128)
• Бюджет і ми… [965] (1127)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (1108)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (1105)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (1095)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (944)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (897)
• Допомога під час карантину [967] (890)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (885)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (882)
• Пиріг з зеленою цибулею [964] (868)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (866)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (866)
• Гостра бюджетна пандемія… [964] (862)

ТОП-15 свіжого номера:

• Що буде з пальним? (76)
• 1 липня розпочалося повернення коштів за пробне ЗНО (70)
• Завідувачку кафедри затримали на хабарі (70)
• 129 замість 490: Навіщо скорочувати кількість районів в областях? (69)
• Зіткнення двох мотоциклів: один із водіїв у реанімації (69)
• Кабачково-сирні вафлі (66)
• 5 трюків з мікрохвильовою, про які ви не знали (63)
• Як вибрати форму для випічки (58)
• Чому німіють руки і ноги (54)
• Названий четвертий постраждалий у ДТП з Михайлом Єфремовим (52)
• Цибульна лушпайка врятує огірки від хвороб (50)
• Як вирощувати та доглядати за лавандою (46)
• Що треба знати про вологі серветки (46)
• Як полегшити свербіж і набряки при укусах комах (45)
• Що робити при серцевому нападі (43)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс