Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №932 від 26.09.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"





  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Квітень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Не впасти в колодязь відчаю

Не впасти в колодязь відчаю

Вона працює в дитячому хоспісі. Вона працює з дорослими, в яких помирають діти. Це не робота, а кара. Потрібно вселити нове «навіщо» в головах мам і тат, які живуть на межі відчаю.

– Добридень, проходьте на кухню. Я зараз. Тільки нігті досушу…

– Нігті? Які нігті? – дивується психолог.

Вона працює в хоспісі. У дитячому хоспісі. Вона працює з дорослими, в яких помирають діти. Це не робота, а кара. Постійна боротьба зі смертельним відчаєм. Її клієнти не фарбують нігті. Не одягають яскраве. Не сміються. Не святкують. Вони носять чорні хустки. Дивляться в одну точку. Вони живуть в очікуванні чорного дня і роблять чорним кожен день очікування. Психолог потрібен для того, щоб прогнати з голови таких батьків думки про смерть. Про свою смерть. Тому що коли піде дитина, навіщо жити? Психолог повинен пояснити навіщо. Допомогти вигадати якесь нове «навіщо». Й оселити це нове «навіщо» в головах мам і тат, які живуть на межі відчаю.

– Які нігті? –перепитала психолог. – Ви мама Софійки? Ірина?

– Я мама. Ось ці нігті, – засміялася Ірина і показала манікюр.

Ірині 30 років. 2 роки тому її чотирирічній доньці поставили діагноз. Онкологія. 4 стадія. Діагноз, який визначив закінчення життєвого відрізка її дочки. Два роки. Два рази по 365 днів. «Плюс-мінус 720 днів», – порахувала Ірина і впала в колодязь відчаю.

У колодязі не було дна. Коли Ірина дивилася на дочку, вона весь час летіла вниз. Їй навіть снилося це падіння. Уві сні вона відчайдушно чіплялася за стінки колодязя, здираючи пальці до крові, ламаючи нігті, намагалася сповільнитися, зупинитися. Прокидалася від болю. Боліли пальці.

Звичайно, вони боролися. Ірина відчайдушно видряпувалася. Хапалася за будь-яку можливість. Традиційна медицина. Нетрадиційна. А раптом? «А раптом» закінчилося, коли метастази потрапили в кістковий мозок доньки. Ірина зрозуміла: ось тепер – все. Фінальний відрізок шляху. Скільки б там не було днів, вони вже без «а раптом».

Ірина усвідомила: вона більше не зможе нічого змінити. Вибору «жити чи вмерти» більше немає. Їй доведеться це прийняти. Вона миттєво замерзла.

Зачекайте, але вибір же є завжди! Навіть у засудженої на смерть людини, яку ведуть на розстріл, є вибір. Вибір – з яким настроєм туди йти. З люттю, з образою, з прощенням, з надією…

Ірина зрозуміла, що в цьому виборі її порятунок. І зігрілася. Вона вибирає жити «як ні в чому не бувало». Вона не стане культивувати хворобу і підпорядковувати їй все життя дочки. І своє життя теж. Вона не покладе на вівтар майбутньої смерті більше ні дня з відведених Господом на життя. Треба жити. А не чекати.

Так, лікарняна палата і щоденні ін’єкції отрути у вени дитини, можливо, продовжать її життя на кілька днів. Та чи життя це для п’ятирічної дівчинки? Ні. Це мука. Софійка весь час плакала в лікарні і просилася додому. Там ляльки, мультики, фрукти. А в лікарні – боротьба. Але результат боротьби вже визначено. Навіщо тоді? Ірина забрала доньку додому.

– Вона несповна розуму, – похмуро дивилися на Ірину інші матері, чиї діти залишалися в лікарняних палатах. – Вона здалася.

А Ірина в цей момент робила свій усвідомлений вибір. Вона перестала падати в колодязь. Зупинилася. Підняла голову. І побачила небо. І промені сонця, які дотяглися до неї в колодязі.

Ірина міцно стискала Софійчину долоню, коли вони йшли з лікарні.

– Ходімо додому, моя люба…

– Ми сюди більше не повернемося? –з надією питала дівчинка.

– Ні, більше не повернемося, – твердо відповіла Ірина.

– Як ти? – запитували оточуючі.

У цьому запитанні глибокий жах від усвідомлення безкрайності чужої біди і глибока радість від усвідомлення, що ця біда не зі мною.

– Я – чудово, – чесно зізнавалася Ірина. – Сьогодні на каруселі поїдемо. Софійка хоче. Морозива поїмо. По парку походимо.

Люди відводять очі. Таке має говорити мама здорової дитини. Цього не має говорити мама смертельно хворої дівчинки. Люди, які жодного дня не прожили в колодязі, люблять давати поради про те, як треба страждати. У них є хрестоматія відчаю, мокра від сліз. А в Ірини немає такої хрестоматії. У неї – альбом з білими аркушами. Кожен аркуш – це новий день. Сьогодні ми проживемо його наповну. З морозивом і каруселями. Розфарбуємо яскравими квітами і дитячим сміхом. А потім настане ніч, Софійка засне, а Ірина буде слухати її дихання. Це найкраща симфонія любові на світі. Спасибі, Господи, за ще один яскравий день. Завтра нас чекає новий чистий аркуш. У які б кольори його розфарбувати?

Жити, коли у тебе все добре,– це одна історія. А жити, коли у тебе все погано, – зовсім інша. Коли у тебе все добре, то можна думати про пельмені і нові шпалери у вітальню. А коли все погано, то всі думки перекриті шлагбаумом усвідомлення, що метастази вже перейшли в кістковий мозок дитини.

Ірина пройшла етап заперечення. І гніву. Й істерик. Вона вже там, на іншому березі. Тому вона живе, ніби все добре. Вона зламала шлагбаум і прибрала його з голови. Вона думає про пельмені і шпалери у вітальню…

– Ірино, ви думаєте про те, як будете жити… потім? –обережно питає психолог. Вона готова до відповіді про суїцидальні думки. І знає, що казати у відповідь.

– Потім? Ну, плану у мене немає, але я знаю, що я зроблю відразу після…

– Що?

– Я поїду на море. Буду багато плавати. І засмагати. І запливати за буйки.

– На море? Цікаво, – психолог розглядає Ірину, думає про силу цієї змученої випробуваннями, але незламаної жінки.

– А ви боїтеся чого-небудь? –запитує психолог.

– Я? – Ірина задумалася. – Напевно, вже ні. Я боюся Софійчиного болю. Але є морфій. А більше нічого…

Психолог збирається йти. Вона тут не потрібна. Вона не скаже цій мамі нічого нового. Скоріше навпаки. Ця жінка –сама мудрість і прийняття.

Двері ліфта закриваються, а Ірина ще хвилину розглядає небо через брудне вікно. Небо блакитне, яскраве, залите сонячним світлом. Таке ж буде на морі. Потім. А коли прийде пора, вона повернеться сюди. Повернеться, оновлена. І піде працювати в хоспіс. Психологом. Буде також ходити до тих, хто розучився усміхатися, і вчитиме. Вчитиме жити всупереч діагнозами. Вчитиме ламати шлагбауми. Вчитиме думати про море. Вчитиме бачити сонце в колодязі.

Вона буде показувати людям свої фотографії. На них – щастя двох людей. І немає хвороби. Це вони з Софійкою в парку. Це – катаються на конях. Це – на каруселях. Це – на гірці. Бачите, можна жити. Це можливо. І потрібно.

26.09.2019


Переглядів: 523

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 958 від 04.04.2020p.
¤ 
Поліцейські викрили крадіїв деревини

Поліцейські викрили крадіїв деревини

Дві крадіжки соснових колод із території Корецького лісництва виявили поліцейські Корецького відділення поліції....

¤ 
Роботи рівненських митців купують за кордон

Роботи рівненських митців купують за кордон

В наш час як ніколи хочеться чогось сонячного, яскравого та позитивного. Вміння знайти це у повсякденному житті і відрізняє по-справжньому творчих людей. Саме з таким митцем і звела мене доля цього року. Скажу відверто – це було дуже раптово – стрімко, райдужно і назавжди. Так я познайомилася з картинами відомої на Рівненщині художниці Оксани Міхеєвої....

¤ 
«Рівнегаз» придбав для Рівненської ЦМЛ необхідні побутові засоби

«Рівнегаз» придбав для Рівненської ЦМЛ необхідні побутові засоби

До інфекційного відділення Рівненської ЦМЛ завезли побутові товари та засоби гігієни, необхідні у повсякденній роботі медиків. Зокрема, це пральний порошок, паперові рушники, серветки, мило, лампочки, відра, швабри – придбані за кошти АТ «Рівнегаз». Завідуюча інфекційного відділення для дорослих Рівненської ЦМЛ Галина Максимчук висловила подяку за підтримку та оперативність у наданні допомоги....

¤ 
Лікар-полярник із Рівного у складі експедиції дістався Чилі

Лікар-полярник із Рівного у складі експедиції дістався Чилі

Лікар 25-ї Української Антарктичної Експедиції, анестезіолог з Рівного Ігор Дейнека 30 березня у складі делегації дістався берегів Чилі....

¤ 
Хвороби – це відбиток думок: психосоматика в дії

Хвороби – це відбиток думок: психосоматика в дії

Мудрі люди кажуть, що хвороби – це відбиття думок. Вчені підтверджують слова мудреців і стверджують, що наші хвороби – це психосоматика в дії. Якщо вас підводить здоров’я – треба шукати проблему в голові. У нашому організмі все пов’язано. Всі знають, що будь-які наші фізичні та фізіологічні дії результат складних нервових і хімічних процесів. Порушення будь-якої ланки в «ланцюжку» веде до захворювань....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (3063)
2. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (2409)
3. Як позбутися шпори на п’яті [850] (1946)
4. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (1521)
5. Лікування содою має свої особливості [858] (1476)
6. Melanotan 2 поможет восстановить мужскую силу [782] (1371)
7. Обманливі вихиляси стегнами [384] (1277)
8. Усюди коти й грибки [369] (1252)
9. Як правильно приймати вітаміни? [749] (1192)
10. 8-10 червня у Радивилові відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” [295] (1184)
11. МФК “КАРДИНАЛ-РІВНЕ” - У ФІНАЛІ [613] (1171)
12. Колоновидні яблуні. [777] (1158)
13. Як модернізувати «Рівнеоблводоканал»? [774] (1147)
14. Вертикальна трансмісія [427] (1111)
15. “Ремб” робить усе, як треба, і навіть краще! [337] (1101)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Післязавтра (146)
2. Мазь від артрозу (142)
3. Ромашки (137)
4. Два місяці у СІЗО за крадіжку (130)
5. Дуже ніжні котлетки (126)
6. І вже повік були разом… (125)
7. Таке знайоме какао (114)
8. Як діє «оцтова терапія» на волосся (113)
9. Краще за ботокс тільки крохмаль (108)
10. Реформа шкільного харчування. (107)
11. Доступные игровые автоматы на деньги и бесплатные демо-слоты клуба MonoSlot (86)
12. Прощавай коронавірус: князь Монако Альберт II вилікувався (74)
13. Самостійна продвижение сайту: безкоштовне seo від а до я (73)
14. Дорожники області дезінфікують зупинки вздовж міжнародних трас (71)
15. Віталій Коваль: незважаючи на коронавірус працюємо і далі! (71)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс