Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №199 від 04.08.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30


#Невигадана історія

Пам'ять про тебе у моєму серці

У своїх молитвах Сашко завжди згадує матір. “Нехай Господь дасть їй благодать хоча б на тому світі. На цьому її життя було жахливе,” – щораз думає він...

Клавдія Іванівна, вийшовши на пенсію, часто бачить у снах своїх колишніх учнів. Вона знову “воює” з ними – своїми бешкетниками. І вкотре каже собі: “Я їх усіх любила. Особливо – “важких”. Ось і сьогодні їй наснився Сашко. Давно його не бачила. Як він живе, де – не знає. А так хотілося б дізнатися. Сашко – її біль...

Дитинство без радості

Мама Сашка - вродлива, статна жінка, працювала перукарем. Жінки намагалися потрапити тільки до неї, тож заробляла непогано. Все було б добре, якби... Один-два рази на місяць вона запивала. Цих днів Сашко боявся понад усе.

Дні й ночі тривало п’яне гульбище. Не приведи Боже, щоб Сашко трапив матері під п’яну руку. Вона била його нещадно за все: за “двійку”, за те, що забруднив одяг, а то й просто ні за що. А потім плакала п’яними слізьми, примовляючи: “Чого ми з тобою такі нещасні?”.

Одного разу, коли у школі був медогляд, і черга підійшла до Сашка, лікар жахнулася: все худорляве тіло хлопчика було в синцях. Присутня була і вчителька.

- Сашко, хто тебе так побив? - злякано запитала Клавдія Іванівна.

- Я сам ударився, - похмуро відповів хлопчик.

Звісно ж, дорослі зрозуміли все…

Клавдія Іванівна побувала вдома у Сашка. Потрапила туди, коли “гуляння” саме було в розпалі. Коли вона прийшла, Сашко сидів на кухні й робив уроки.

- Що ти накоїв, негіднику? – запитала мати в сина, ледь повертаючи язиком.

- Нічого, - відразу заспокоїла вчителька. - Я відвідую всіх своїх учнів, аби познайомитися з умовами їхнього життя. От і до вас зайшла.

- Нема чого сюди ходити, - грубо відповіла жінка...

Якось пізно ввечері, повертаючись додому з педради, Клавдія Іванівна побачила неподалік від школи Сашка. Похнюпившись, він сидів на своєму рюкзачку просто на землі.

- Чому не йдеш додому?

- Не можу. Сьогодні нова вчителька співів поставила мені “двійку”. Мати буде бити.

- Ходімо до мене. Повечеряємо. Познайомлю тебе з моїм сином. У мене й заночуєш. А матері зателефонуємо...

Після вечері вчителька відвела Сашка до дитячої кімнати: “Будеш спати на ліжку, а мій син на дивані. А тепер давай з тобою поговоримо”.

А я її люблю...

- Коли я був зовсім маленьким і ходив до садочку, всі дітки вихвалялись один перед одним: в одного батько – водій, у іншого – лікар, - почав свою розповідь Сашко. - Був навіть батько-льотчик. Прийшовши додому, я запитав у мами про свого батька. Вона відповіла, що татусь загинув у автокатастрофі.

Одного разу, під час занять, вихователька запропонувала дітям розповісти про своїх татусів. Дійшла черга й до мене. “Мій батько був водієм. Він загинув”, - сказав я.

“Не бреши! – вигукнув мій сусід Миколка. - В тебе ніколи не було батька. Моя баба казала, що ти – байстрюк”.

З кулаками накинувся на Миколку. А битись я вмів. Бився тому, що за себе постояти міг тільки я сам. Нас ледь розборонили...

Клавдія Іванівна уважно слухала хлопця.

- Сашко, може підеш вчитися до інтернату? Я тебе влаштую. Тобі там буде добре. Я буду тебе відвідувати.

- Ні, я від матері не піду. Коли вона твереза, жаліє мене, купує цукерки. Без мене вона помре: коли їй буває дуже кепсько, я викликаю “швидку”, лікарі її рятують. А без мене як буде? – запитав він якось зовсім не по-дитячому...

Кроки в доросле життя

Згодом Сашко перейшов у четвертий клас уже до інших учителів. Але Клавдія Іванівна не забула про нього. Дізнавалася, що вчиться він дуже слабо, поведінка також погана, - з одним поб’ється, з іншим – посперечається. Ріс, як затравлене звірятко. Та хіба могло бути по-іншому?.. Вчителі, які знали про його біду, “перетягували” Сашка з класу в клас.

Після дев’ятого класу пішов вчитися до ПТУ на слюсаря. Провчився півтора року, і раптом – біда. Під час суперечки з одногрупником побив хлопця так, що той опинився в лікарні. Батьки потерпілого звернулися до міліції. Так Сашко опинився в колонії...

Несподівана зустріч

Клавдія Іванівна вже була на пенсії, коли одного разу, йдучи центром міста, раптом почула:

- Доброго дня, дорога моя вчителько! я такий радий вас бачити! Ви не впізнаєте мене?

- Чому ж не впізнаю, Сашко! Я тебе ніколи й не забувала. Як я рада, що тебе зустріла! Ну, розповідай про себе. Ти так змужнів, такий гарний. Давай присядемо у скверику.

Сашко, хвилюючись, розповідав про своє життя.

- У колонії ночами, лежачи на нарах, я пригадував, як не раз ви казали нам, малим і нерозумним: “Дітки, ніколи не робіть зла, бо воно повернеться до вас. Не будьте жорстокими. Коли бачите, що хтось знущається чи то з кішки, чи собаки – знайте, що це погана людина. Треба бути милосердними”. Якби я тоді послухався вас… – Сашко замовк.

Клавдія Іванівна бачила, як йому важко пригадувати минуле. Згодом він продовжив:

- Три роки я пробув у колонії. За цей час мати декілька разів була в мене, привозила передачі. А згодом втратила роботу. Під час побачень завжди плакала і примовляла: “Які ж ми з тобою нещасні!”. Я бачив, що вона дуже змінилася: схуднула, змарніла. “Напевно, хворіє”, - думав я. Останній рік, що я був у колонії, вона не приїжджала і на листи не відповідала.

Звільнившись, я поїхав додому, де на мене чекав новий удар долі: виявилося, що минув уже рік, як померла мати. В нашій квартирі жили чужі люди. Вони розповіли, що мати була одинокою, нікому не потрібною... померла. Поховали її невідомо де, і невідомо хто. Куди податися? Ні грошей, ні родичів. Ноги ніби самі, привели мене до храму. Вже закінчилася вечірня служба. Я присів на східці. Вийшов священик, зачинив двері.

- Що ти тут робиш, синку? – звернувся він до мене.

- Нічого не роблю, просто присів – іти немає куди... - якось мимоволі вирвалося.

Зав’язалася розмова. Сам не знаю, як усе вийшло: розповів йому свою сумну історію. Священик уважно слухав.

- Сам не знаю, піду, напевно, на вокзал, – сказав я. - Там пересиджу ніч.

- Не підеш ти на вокзал, ходімо до мене. Переночуєш, а завтра щось придумаємо...

Так у моє життя увійшов отець Сергій. Мабуть, сам Господь вказав мені дорогу до нього. Наступного дня він запропонував:

- Недалеко від міста монахи відбудовують церкву і приміщення монастиря. Якщо ти не проти, я відвезу тебе до них. Попрацюй з ними, а там видно буде.

З того часу моє життя змінилося. Монахи у вільний від роботи час тлумачили мені Слово Боже, і поволі Божа благодать ніби сходила на мене. В цьому ж селі я познайомився з жінкою, яка сама виховувала доньку, – з чоловіком розійшлася давно. Ми покохали одне одного, а згодом одружилися. Зараз у нас троє діточок. Працюю трактористом у фермера. Все, здавалося б, добре. Лише одна думка не дає мені спокою – не було мене поруч із мамою в останні хвилини її життя. Я знайшов її могилу, часто буваю на цвинтарі. Сиджу біля її могили і подумки кажу їй: “Прости мене, матусю. Я тебе люблю і пам’ятаю...”.

04.08.2005Надія БІЛОУС


Переглядів: 141

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 918 від 20.06.2019p.
¤ 
Лобове зіткнення: двоє осіб загинули, ще двоє — травмовані

Лобове зіткнення: двоє осіб загинули, ще двоє — травмовані

На автодорозі «Київ-Чоп» поблизу села Колоденка, 18 червня близько сьомої години ранку сталася смертельна автопригода....

¤ 
У Рівненській музичній школі – чергове поповнення

У Рівненській музичній школі – чергове поповнення

інструментів з Німеччини...

¤ 
Гроші з-за кордону:

Гроші з-за кордону:

українські фермери видали перші міжнародні аграрні розписки

Те, що ще вчора здавалося неможливим, сьогодні стає доступним – завдяки аграрним розпискам українські фермери отримали доступ до кредитних ресурсів з-за кордону. Відповідну бізнес-модель розробили у Проекті IFC «Аграрні розписки в Україні», а з новим валютним законодавством, прийнятим НБУ в лютому 2019 року, такий формат співпраці став можливим на практиці. Наступний хід був за фермерами, і довго чекати не довелося: перші міжнародні розписки були видані на Чернігівщині та на Львівщині вже цього сезону....

¤ 
Історія успіху Віталія Ундіра: від хлопчини, який писав вірші, 
до першого заступника голови ОДА

Історія успіху Віталія Ундіра: від хлопчини, який писав вірші, до першого заступника голови ОДА

Успіх – це не випадковість, це сумлінна праця, відповідальність, готовність до радикальних змін та рішень. Успішними стають люди, націлені йти вперед, незважаючи на труднощі та опираючись на потужну підтримку рідних та близьких. Сьогоднішня історія про звичайного острожанина, який за кілька років сумлінної та совісної праці став першим заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації. Про те, що сформувало лідера та відмінного керівника Віталія Ундіра, читайте у матеріалі....

¤ 

Міський голова Рівного надіслав лист із заявкою до ФМС України

Листа із заявкою на проведення семи спідвейних перегонів рівня чемпіонатів Європи та світу надіслав до Федерації мотоспорту України міський голова Володимир Хомко:...

¤ 
Дмитро Комаров одружився: телеведучий розповів, як почалися його відносини з Олександрою Кучеренко

Дмитро Комаров одружився: телеведучий розповів, як почалися його відносини з Олександрою Кучеренко

Популярний український телеведучий тревел-шоу «Світ навиворіт» на каналі «1+1» Дмитро Комаров одружився. Телеведучий пов’язав себе узами шлюбу з партнеркою по «Танцях з зірками», володаркою титулу «Міс Україна 2016» Олександрою Кучеренко....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (12093)
2. Моє місто - найкраще [427] (5638)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5137)
4. Секс із мусульманином [271] (4525)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4410)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4071)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4058)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (3945)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3612)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2829)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2715)
12. Коли розпочинати садити городину [599] (2627)
13. Розклад руху автобусів [253] (2558)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2495)
15. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (2482)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Рівне вкотре приймає у себе дітей зі Сходу України (129)
2. Не минуло й 40 років: експертиза встановила, що Володимир Івасюк не здійснював самогубство (129)
3. Елена Рубінштейн - косметолог, яка навчила жінок бути красивими (129)
4. На Рівненщині ще одне місто обласного значення буде мати статус ОТГ (118)
5. Відривний хліб з ароматним маслом і сиром (117)
6. У Рівному відбудеться загальноміське свято випускників (115)
7. «Рух заради здоров’я» стартував у Острозі (115)
8. “Кардинал-Рівне” завершив сезон (115)
9. Голові обласної ради вручили посвідчення Почесного громадянина міста Березне (115)
10. ФК “Малинськ” не зумів утримати переможний рахунок (115)
11. «Агатівка» відкриває «Олімпійське літо» (115)
12. Ветеранів АТО Рівненщини запрошують на риболовлю (114)
13. Як вибрати якісний рушник (114)
14. «Рух заради здоров’я» в геріатричному пансіонаті (113)
15. На Рівненщині відзначатимуть 368-му річницю битви під Берестечком (112)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс