Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №944 від 19.12.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Січень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29
Лютий 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29

Новини Рівне

#Ракурс житейський

«Якщо життя підкинуло лимон, приготуйте з нього лимонад»

«Якщо життя підкинуло лимон, приготуйте з нього лимонад»

На всі мої нарікання подруга Світлана відповідає цією фразою і продовжує: “А ще можна додати до лимона текіли і солі: текілою ми відсвяткуємо перемогу, а зараз обговоримо твій «лимон».

Світлана – мій ангел-охоронець зі шкільних років. Якщо проілюструвати наші стосунки, вийде комікс із кількох малюнків. На першому я ридаю на Світланиному плечі, на другому Світлана усміхається, як Джоконда, і каже: «Заспокойся. Якщо життя підкинуло лимон…» Світлана приготувала «лимонад» з мого провального вступу до медінституту, відвівши за руку в інший храм науки.

Утішала мене після кожного невдалого роману. Він був найкращим, щоразу повторювала я. А Світлана казала: «Хіба він найкращий? Та він руки об штани витирав! От наступний буде ідеальний!» Я їй вірила і через місяць ішла на побачення з новим кавалером. А потім життя знову підкидало лимон… Але коли подруга – майстер із приготування «лимонадів», хвилюватися немає причин.

Світлану ми віддали заміж, щойно склали третю сесію. Подруга приголомшила: «Ми з Вовчиком заяву подали». Про Вовчика було відомо лише те, що він добрий і високий. І він – «винуватець» Світланиного округлого животика, який з’явився після поїздки на батьківську дачу. Я була шокована: ще вчитися і вчитися, які можуть бути діти? «Думаю, буде дівчинка, навчання не кину, впораюся», – сказала Світлана. Усе так і було: дівчинка і жодної заваленої сесії.

Про те, як Світлана любила Вовчика, я дізналася після того, як він пішов. Одного дня він просто випарувався. «Володя не висипається, дитина кричить, його не люблять і не цінують!» – пояснила телефоном Вовина мама.

Я прийшла до Світлани з тортом, пляшкою вермуту і помаранчевим плюшевим ведмедиком для малої Янки. Пішов – і чорт із ним, намагалася я розрадити подругу. Теж мені, глава сім’ї! Ти встигала і вчитися, і підпрацьовувати, і за дитиною доглядати. А Вовчик тільки й знав, що нюні розпускати і матері скаржитися.

Світлана гладила плюшеві вуха ведмедя, дивилася у вікно і тихо мовила: «Дурна ти. У цьому і було моє щастя – ночами писати реферати, вдень ??готувати, прати, гуляти з Янкою… Мене не лякає море доручень, мені страшно, коли нема про кого піклуватися. Знаєш, що говорять мудреці? Пекло – те місце, де нікому допомагати і нікому служити». А потім вкотре повторила: «Впораюся».

Я пінилася, розповідаючи про свою підлу колегу і допомагаючи Світлані вивозити з під’їзду візок. «Які дурниці, – відказувала подруга, – хіба можна вважати це «лимоном»?»

Раптом за спиною почувся чоловічий голос. Літній чоловік простягав Світлані букетик хризантем: «Здрастуйте! От побачив вас – і день став сонячним! Як донечка?». «Ой, Іване Трохимовичу, як я рада вас бачити! – розцвіла Світлана і уткнула ніс у хризантеми. – Па-а-ахнуть! Ніби осінь, а все ще літо. Ми в магазин ідемо, може, вам що-небудь треба?». «Що ви, не хвилюйтеся, я сам сходжу. Серце сьогодні не болить», – відказав дідусь.

Я штовхала візок з дитиною і з подивом дивилася на Світлану. Та сяяла: «Це Іван Трохимович, сусід з дев’ятого поверху. Нещодавно тут оселився, після смерті дружини переїхав. Самотньо йому на новому місці. Іноді ввечері виходимо разом у двір, гуляємо з Яною. Дідусь вірші читає, а вона уважно слухає. Добрий він…»

Назустріч крокував незвичайний молодий чоловік. Русявий, блакитноокий, усміхнений. Незнайомець сильно накульгував на праву ногу. Він здалеку привітався. Говорив нечітко, ніби ковтаючи звуки. Очевидно, був не таким, як усі… Ніби навіки затримався у дитинстві. Світлана зацокотіла наче сорока: «Привіт, Сергійку! Добре, що ми тебе зустріли. Класна кепка, тобі личить. З нами гуляти підеш?» Хлопець від радості затанцював на місці, повторюючи «так, так».

Біля магазину подруга підштовхнула візок Сергійку, щоб пригледів за малою. А коли я здивовано, мовляв, ти кому дитину довірила, на неї глянула, подруга відповіла: «За весь час Сергій жодного разу не образив і не залишив без нагляду Яну. І водою напоїть, і шапочку поправить, і від вітру сховає. Поки ти не сказала, я й не думала, що він… неповноцінний. Він такий самий, як ми. Навіть кращий. Батьки відмахнулися від нього.

Кому він потрібен? А він живий, розумієш? І Іван Трохимович живий, і я жива! Ми – єдині, хто є одне в одного. Хворі, старі, каліки, покинуті… І якщо тобі, такій успішній, ми не подобаємося – котися на всі чотири сторони! Тільки й знаєш, що кар’єру будувати і через романи ридати… Не цінуєш, що маєш!.»

Більше я її не бачила. Прожогом вискочила з магазину, примчала додому і ще довго злилася на Світлану.

У двері подзвонили. На порозі стояла Світлана. Від нашої останньої розмови минуло півроку. Світлана була інакшою. Сірою. «Привіт. Біда у мене, – вперше почула від подруги такі слова. – Іван Трохимович не зніс другого інфаркту». Немов передчуваючи, за кілька днів до смерті він розмовляв зі Світланою: «Іти не страшно, – казав, – тільки дурні хочуть жити вічно. А навіщо? Роки – це хвороби, немічність, це самотність. Навіщо залишатися на цім світі, коли пішли всі, кого ти любив? Скажіть, Вона ж чекає на мене там? Скоріше б уже, я дуже сумую за Нею…»…У мене вдома, згорнувшись калачиком, спить Джоконда. Я їду в таксі нічним містом до Світлани додому. Там надійний Сергійко уклав Яну спати і, напевно, задрімав поруч на диванчику. Побуду з ними до ранку, заберу до себе. Ми зі Світланою зателефонуємо родичам Івана Трохимовича, запропонуємо допомогу… Дорогою заскочу в супермаркет, куплю чого-небудь на сніданок і обов’язково лимон, без нього чай не чай…

Часом життя підкидає лимони, з яких ніколи, жодним чином не зробити лимонад. Але вони надають особливого смаку подіям, повертають нам друзів. І нас самих, справжніх.

19.12.2019


Переглядів: 345

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 951 від 15.02.2020p.
¤ 
На ХІІ відкритому турнірі з плавання спортсмени з Рівненщини вибороли «золото» та «срібло»

На ХІІ відкритому турнірі з плавання спортсмени з Рівненщини вибороли «золото» та «срібло»

Вихідними у місті Слов’янськ Донецької області відбувся ХІІ відкритий турнір з плавання серед дітей з інвалідністю (вади зору, слуху та ураження опорно-рухового апарату). Змагання відбувалися в рамках програми «Повір у себе»....

¤ 
Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті

Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті

Світлана Жульжик виграла змагання з бігу на 800 метрів і встановила рекорд на міжнародних змаганнях (2.07,51 хв)....

¤ 
Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки

Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки

Не встигли всі обговорити новину про те, що Мілла Йовович втретє стала мамою, як актриса опублікувала сумну інформацію....

¤ 
Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці

Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці

Образ Андрія одноманітний. Виняток становлять лише яскраві вбрання Вєрки Сердючки....

¤ 
Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів

Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів

У зимово-весняну пору, коли організму бракує вітамінів, на порятунок може прийти мікрозелень....

¤ 
На Сарненщині пошкодили понтонний міст

На Сарненщині пошкодили понтонний міст

Шостого лютого із вікна рейсового автобуса пасажирка побачила, як вантажний автомобіль їхав по понтонному мосту, що у селі Ремчиці. Жінка одразу зателефонувала до поліції....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (1559)
2. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (1082)
3. Усюди коти й грибки [369] (885)
4. 8-10 червня у Радивилові відбудеться Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні “Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” [295] (856)
5. Як модернізувати «Рівнеоблводоканал»? [774] (855)
6. Обманливі вихиляси стегнами [384] (847)
7. Melanotan 2 поможет восстановить мужскую силу [782] (840)
8. МФК “КАРДИНАЛ-РІВНЕ” - У ФІНАЛІ [613] (837)
9. “Ремб” робить усе, як треба, і навіть краще! [337] (832)
10. Комп’ютерних талантів у нас багато! Буде ще більше! [427] (823)
11. Колоновидні яблуні. [777] (810)
12. Вертикальна трансмісія [427] (803)
13. Реінкарнація берези

[257] (793)
14. »Дякуємо Вам за те, що ви існуєте!» [257] (790)
15. Огірки з м’ятою і базиліком [881] (787)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Андрій Данилко пояснив, чому він постійно ходить в кепці (216)
2. “Кардинал-Рівне” програє у Києві і припиняє боротьбу за кубок (215)
3. Зустріч з чемпіонами світу 1-st ISF WORLD COOL GAMES (214)
4. Щоб посуд заблищав (213)
5. Цікаві факти про відомі фільми (211)
6. На Сарненщині пошкодили понтонний міст (210)
7. Горілка у побуті. 20 незвичних способів використання (208)
8. Не все гаразд: Мілла Йовович розповіла про хворобу новонародженої дочки (208)
9. У Рівному відбувся перший етап дитячого Кубка Рівненщини з шахів (207)
10. Рівненська легкоатлетка виборола золото на юніорському чемпіонаті (206)
11. Сусідка його друга (206)
12. У Рівному презентували проєкт розвитку міського простору Рівного з урахуванням людей з інвалідністю (206)
13. Як виростити мікрозелень в домашніх умовах за кілька днів (205)
14. У Рівному відбувся олімпій­ський годинний заплив (205)
15. Були брат і сестра… (205)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс