- За чотири роки, - підкреслив головний інженер ТзОВ “Лінен Фореве” Володимир ОМЕЛЬЧУК, - інвестори вклали у відродження зупиненого текстильного гіганта понад три мільйони доларів. Було створено 850 нових робочих місць, проведено ремонт та відновлення технологічного устаткування, теплових та енергетичних комунікацій, технологічних процесів по виробництву пряжі та тканин. А головне - вдалося відродити трудовий колектив, повернути на виробництво справжніх професіоналів - начальника ткацького цеху Сергія Кушнірука, змінних майстрів Ганну Білякову і Галину Чепуру, прядильницю Людмилу Поліщук, ткалю Валентину Лучко та багатьох інших майстрів ткацької справи.
Перші погонні метри готової тканини зійшли з конвейєра в лютому 2004 року. Сьогодні щомісячний обсяг виробництва технічних тканин становить 180 тис. кв.м, побутових - 80 тис. кв.м. 54 артикули нараховує асортимент тканин. А це - брезентові парусини, тканини білі гладкофарбовані та жаккардові, скатерткові, рушникові, платтяні та сорочечні тканини, штучні вироби: півковдри, наволочки, рушнички, серветки, скатертини з серветками. Рівненські тканини користуються великим попитом на внутрішньому ринку і в різних куточках світу - в Америці, Польщі, Франції, країнах Балтії, Туреччині, Швеції…
- Але, незважаючи на весь позитив у діяльності підприємства, - зазначив у розмові з кореспондентом “Рівне-Ракурсу” директор ТзОВ “Лінен Фореве” Віктор ПРИСТУПА, - доля трудового колективу товариства та збереження його виробничого потенціалу залишаються у крихкому стані невизначеності, результатом якої є зменшення інвестиційних надходжень у розвиток фірми та зниження обсягів виробництва. Особливо прикро, що заручниками в цій ситуації стали 350 працівників підприємства: під загрозою скорочення вони втрачають останню надію на відродження льоновиробництва на Рівненщині.
У зв’язку з цим колектив ТзОВ “Лінен Фореве” звернувся до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, обласної та міської влади із проханням допомогти російським інвесторам, які зацікавлені в розвитку та вкладанні інвестицій у текстильну промисловість Рівненщини, в негайному отриманні дозволу на санацію єдиного в Україні підприємства з повним циклом виробництва - від завезення сировини до випуску готових тканин. Найближчим часом ділова спільнота краю зможе переконатися в реальності або голослівності задекларованого державою стратегічного курсу на активізацію всього ресурсного потенціалу регіонів як основи зміцнення їх ринкової конкурентності й економічної стабільності.