Результати дослідження узагальнені в доповіді, представленій на конгресі “Людина і ліки”, що відбувся в Москві. Одна з найпоширеніших помилок - думка, що тривалість курсу лікування антибіотиками має становити 10-14 днів. Насправді, продовжувати курс антибактеріального лікування до повного зникнення симптомів хвороби не треба. Часто для досягнення ефекту цілком досить короткого курсу або навіть одноразового прийому ліків.
Друга помилка стосується потреби змінювати препарати кожні 5-7 днів для запобігання стійкості мікробів до ліків. Однак заміна ефективного препарату іншим не знижує, а навпаки, підвищує ризик. Якщо ж стан хворого у перші дві-три доби не поліпшується, ліки треба замінити негайно.
Застарілою вважають смоленські вчені й думку про токсичність та негативну дію антибіотиків на імунітет. Старі антибактеріальні препарати справді мали такі негативні властивості, нині ж ліки, що пригнічують імунітет, відбраковуються ще на стадії досліджень. Ба більше, при цьому деякі антибіотики, наприклад, макроліди, не тільки не пригнічують, а навіть стимулюють імунну систему.
У зв’язку з цим спеціалісти не рекомендують супроводжувати антимікробну терапію призначенням імуномодуляторів та протиалергійних препаратів, а протигрибкові засоби радять застосовувати тільки під час лікування хворих із ослабленим імунітетом - пацієнтів із ВІЛ або онкологічними захворюваннями.
Дуже перебільшене й уявлення про такий побічний ефект від антибіотиків, як дисбактеріоз. Найчастіше зміна складу кишкової мікрофлори, викликана антимікробними засобами, клінічно не виявляється, не потребує спеціальної корекції й минає сама.
Партнери