Коли йдуть літа з ярмарку...

Четыре старика отправились поиграть в гольф.

- Н-да, похоже, что с годами эти холмы становятся все круче и круче...

- Да и расстояние от лунки до лунки больше, чем я их помню.

- А клюшки все тяжелее и тяжелее...

Наслушавшись их жалоб, четвертый старик наконец сказал:

- Да хватит вам ныть! Радуйтесь, что мы еще хотя бы с нужной стороны травы!

(Анекдот до теми)

- Сьогодні в Україні пенсіонером є кожен четвертий громадянин і, на жаль, незабаром до людей цієї категорії належатиме кожен другий українець. Звісно, прикро, що нація так швидко старіє. І Рівненщина тут геть не виняток. Нині й молодих людей мало є здоровими, а літні й поготів мають безліч недуг. Погіршення здоров’я наших дідусів та бабусь зумовлює високу потребу в різних видах надання медичної допомоги. Переважають хронічні патології, які в півтора разу вищі ніж у людей середнього віку. А пенсіонери як ніхто потребують амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги. Крім того, третині людей похилого віку потрібна допомога психіатра. Тому питання геронтології є дуже актуальним в нашій області. Літні люди хворіють більше й діагностувати їхні хвороби важче. Хоча для Західного регіону нашої країни властива більша тривалість життя, ніж для Сходу та Півдня.

Особливості перебігу хвороб людей літнього віку, їх лікування та профілактику й вивчає геріатрія.

Зазвичай старенькі мають по цілому букету хронічних хвороб, тож вилікувати усі неможливо. Зі свого кардіологічного досвіду знаю, що однією з найактуальніших проблем геронтології є судинні захворювання у людей похилого віку.

Основним нашим завданням є поліпшення життя, незважаючи на статичний вік. І це ой як непросто, адже штатні лікарі-геріатри є лишень у Здолбунівському та Дубровицькому районах, у решта такі фахівці - позаштатні. Людьми ж похилого віку займаються терапевти, подекуди сімейні лікарі, які й без того мають добряче наванатаження. Я вважаю, що потрібні зміни саме на державному рівні, коли пенсіонерам приділялася би належна увага з боку медицини в тому числі. До того ж, підходи до лікування людей похилого віку змінилися. До прикладу, якщо колись артеріальний тиск для людини 60-річного віку 150 на 90 мм рт. ст. вважався нормальним, то нині його рекомендується знижувати до загальноприйнятних показників. Адже це є пофілактикою тих самих серцево-судинних ускладнень, від яких найвища смертність серед стареньких.

- Почтальйон Пєчкін з мультика говорив: “Я, может, на пенсии только жить начинаю”, а наші люди не вміють насолоджуватися своїм пенсійним віком так, як люди на Заході. На це є причини, правда?

- Насправді відповідь на це запитання відома всім: недостатні пенсії для повноцінного життя, зубожіння літніх людей, що викликає знервованість та відчай. У Західній Європі діють бригади, до складу яких входить геріатр, сімейний лікар, медсестра, навчена обслуговувати стареньких, психотерапевт та соціальний працівник, який займається обслуговуванням соціально-побутових проблем. Лікарі відвідують пенсіонерів удома, призначаючи лікування, а медсестра виконує їх призначення. Правда ж гарний досвід? Невідомо коли в нас таке буде… Є такий термін “криза спустошеного гнізда” - коли діти виросли, мають свої сім’ї і літнім батькам нема кого опікувати. Однак пенсійний вік треба розглядати як позитив, а не трагедію. Нерідко трапляються й кризи, коли важко себе заспокоїти, обдурити, що молодість ще повернеться. Але не все так безнадійно, коли вікова криза є поштовхом до розвитку. Треба знайти цікаві способи проведення часу й жити, а не доживати: жінка на кухні, а чоловік на дивані біля телевізора.

Найкращий же спосіб зберегти молодість - не збиватися із визначених природою біоритмів, тобто намагатися все робити регулярно: вчасно їсти (і не так важливо що, як і коли), вчасно лягати спати, не гніватися без причини, бути добрим, одне слово - жити в гармонії зі світом. Усі ми рано чи пізно постаріємо, а тому вже зараз маємо приділяти якомога більше уваги, часу й терпіння старшим людям, близьким і чужим. Від того нам усім житиметься легше, краще, а старість не видаватиметься чимось обтяжливим та безрадісним.

Середня тривалість життя в Україні - одна з найнижчих у світі. Серед чоловіків вона становить 61 рік, а серед жінок - 73 роки. На Рівненщині мешкає близько 304 341 пенсіонерів, що складає приблизно 40 відсотків мешканців краю. На диспансерному обліку перебуває 201 116. Це самотні малозабезпечені люди, інваліди, учасники бойових дій. Найбільше людей похилого віку мешкає у Сарненському районі - 13.928 осіб.

Геронтологія - наука, яка на різних рівнях (клінічному, молекулярному, генетичному) вивчає питання старіння людського організму.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: