“Шпроти по-рівненськи”, або за що я люблю маршрутки в час-пік

Кваплюся, біжу, щоб встигнути… але не вкладаюся в час. І так завжди – це закон підлості! Але ось бачу - на обрії з’являється маршрутка, така близька і водночас така недоступна. Та вона поїхала, а мене лишила іще, мабуть, з двома десятками людей, які прагнуть дістатися свого пункту призначення. Отже, як завжди, залишається тільки чекати наступної. Все добре… буде ще одна. І ось на горизонті з’являється Вона – моя єдина, незрівнянна і омріяна. Але… вона переповнена. Ні, не переповнена, а запакована - далі нікуди, моєму розчаруванню немає меж, хоч пішки йди… Але все, як зазвичай – у час-пік це нормальне явище природи. Дочекавшись повної зупинки транспортного засобу, я прагну все ж таки в нього “влізти”, саме влізти, а не зайти, бо про омріяне “сісти” я вже мовчу. Але трапляється диво - кілька осіб виходять з неї, якщо можна так сказати, їх, точніше, виносять. Пропихаюсь в маршрутку, за мною хвилею проштовхуються інші - спраглі до “комфортної” подорожі пасажири. Моє шосте чуття підказує - можна не триматися, тут і голці ніде впасти, та й “кріпитися” нема за що, хіба за повітря і то - зубами.

Намагаюся тримати свою сумку в полі зору - не хочу, щоб вона стала легкою здобиччю. Відчуваю, як у кишені нервово тремтить мобільний - боїться, аби його не вкрали. Відчуваю, що моє бажання отримати порцію гарного і безкоштовного масажу починає здійснюватись. Масаж такий-собі - не дуже, непрофесійний, але порція досить щедра - подвійна.

Хтось наступив на ногу, ай - боляче. Не так фізично, як морально - взуття до того часу було новим. Та нічого, я теж не янгол, стою на нозі якогось дядечка і мені стає зрозуміло, чому в нього такий блідий колір обличчя. Перепрошую, але ви ще змушені будете потерпіти до кінцевої, - адже змінити своє застигле положення я не в змозі.

Зупинка. Хтось намагається вибратися з цієї “камери тортур”. На місце пасажира, який опинився на волі, “запакувалося” дві маленькі, але дуже верескливі бабусі, яким терміново треба знати, “куди ж та клята молодь постійно їздить”, молодь, у свою чергу, починає думати так само, але про себе - старість треба поважати, і - виштовхати на наступній зупинці…

Ще кілька зупинок у першокласній позі, і стає трішки вільніше - добре, що вже можна подихати і забрати свою ногу з ноги блідого чоловіка. З його щасливого обличчя можна зробити висновок - людині значно полегшало.

Ось моя зупинка. Нарешті, я дочекалася цього моменту. Потужною хвилею, та ні, швидше, цунамі, мене зносить з маршрутки. Перевіряю, чи все на місці, чи немає ніяких пошкоджень. Ні, все гаразд – цього разу я щасливчик. Фізичних ушкоджень немає ніяких, але взуття, яке ще зранку було новим, потребує реанімації. Поглядом проводжаю маршрутку, і помічаю, як на задньому склі транспорту вимальовується кольорова мозаїка з облич пасажирів - картина-модерн. Згадую плюси й мінуси своєї “казкової” подорожі: безумовно, корисним був масаж, розігнали всі солі, де вони були і навіть там, де їх і бути не могло, а також пасажири мали змогу зайнятися груповими дихальними вправами: вдихнули - зайшло шість осіб, видихнули - вилетіло п’ятеро. Єдине, що погано у цих вправах - іноді доводиться так вдихати, що є реальна небезпека не видихнути.

І вся проблема навіть не в тому, що маршрутки не гумові, а в тому, що у час-пік необхідно було б пускати додатковий транспорт, але таке вирішення зіпсувало б нову пікантну страву - “шпроти по-рівненськи”.

04.09.2008

Алла БІДЮК

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1165 від 17.04.2024p.

Побив в парку чоловіка телескопічною палицею

П’ятого квітня близько 18 год до поліції повідомив 34-річний житель села Зірне, що в дендрологічному парку міста Березне, невідомий чоловік раптово почав нецензурно висловлюватися в його адресу, а потім – побив металевою палицею та втік....

=>>>=

Госпіталь та медуніверситет Рівненщини перейматимуть литовський досвід

КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» РОР та релокований ДЗ «Луганський державний медичний університет» уклали тристоронній договір про співпрацю із Литовським університетом медичних наук....

=>>>=

	№360 від 04.09.2008p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477