Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №371 від 20.11.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Липень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31


#Нам пишуть

Вдалим вийшло “тихе полювання” - смачною буде сімейна вечеря.

Любов не має віку

Гортаючи старий записник, натрапив на рядки кількарічної давнини: “У Страклівському будинку для престарілих та інвалідів няня вийшла заміж за пацієнта. Навіть спільні діти у них з’явилися”. Відколи існує цей соціальний заклад, такий випадок - єдиний. Тим більше, що подружжя й досі живе у мирі й злагоді. Правду кажуть: чому бути, того не минути. Тому днями я завітав у приміське село, розшифрувавши інтригуючий запис у блокноті.

Колеги пишаються Марією

Час не дав легкої долі Марії та Василю Науменкам, проте вони не гнулися під його ударами. А допомогло їм у цьому велике почуття, що “спочатку розкривається, а пізніше - роздивляється”.

Того ж дня розмовляв із багатьма страклівцями. Відповідаючи на питання: “Як ставитеся до незвичайного шлюбу?”, кожні чотири з п’ятьох співрозмовників по-доброму дивувалися вчинку односельчанки. Нянечки з будинку-інтернату, якщо хочете, навіть пишалися, що працюють поряд із такою самовідданою жіночкою, відзначали її сумлінність, лагідність, материнську жертовність. У Науменків одна обдумано говорить, інший - уважно слухає, один надихає, інша - заробляє. Але обоє щиро кохають. Ото коли одна із товарок іронічно зауважила, мовляв, “там немає чим захоплюватись, давно розбіглися б, та людей соромно”, то всипали їй няньки прямим текстом по саму зав’язку:

- Чого кидаєш свої п’ять копійок, Олько, чого заздрісно кривиш губи? Якби у тебе зі Степаном так ладилось!

Пройшовсь довгенькою вулицею Широкою, що одним кінцем впирається у поле. Чув різне від стрічних: “Не було випадку, щоб Науменки скандалили. У цій сім’ї немає поділу на “твої діти” й “мої діти” - є “наші діти”, “Маються часом із квасом, а порою - з водою, та не скаржаться на життя”, “Це про ту питаєте, яка з дурдому на свою голову каліку взяла?”, “Маруся - молодець - кувала залізо, поки гаряче!”.

І дім добротний,

і доброта осіла

в нім

А ось і орієнтована “фігура” в кінці вулиці, відлічив від неї по ліву сторону третину обійстя. Нічим воно не різниться від сусідніх. Добротний дім, криниця, кілька фруктових дерев, квіти в палісаднику, надвірні будівлі на просторому дворищі. Щоправда, до порогу веде суцільна підмостка для інвалідної коляски (заміняє пандуси). Та в сінях – зо два десятки “різнокаліберних” взуванок, видно, мешкає тут чимало людей.

Через кілька хвилин невисока статна чорнява господиня знайомить з худорлявим русявим чоловіком, вкритим на ліжку ковдрою. Міцний потиск правиці, оцінюючий погляд жвавих очей з-під окулярів. Оце і є 58-річний глава сім’ї, пан Василь. Дійшли з ним згоди, що потрібно писати не лише про злих людей, але й про добрих. Бо в обох випадках історії чомусь вчать читачів. Деталі власноїі житейської одіссеї розшифровувати не став, сказав лишень, що родом із Макарівського району столичної області, після закінчення технікуму працював будівельником на Оженинському цукровому заводі. Дружина померла. П’ятнадцять років тому ампутували йому ногу. Додалися ще хвороби (пізніше черговий лікар будинку-інтернату назвав їх цілий “букет” у колишнього пацієнта), які й прикували до ліжка. Обставини склалися так, що опинився у соціальному закладі Дубна. Дивлячись годинами у вікно, гнав від себе сумні думки, бо знав, що тіло, хай і немічне, підкоряється волі, а її зусиллям можна вигнати з себе будь-яку недугу. Десь читав, ніби сильні духом не хворіють. І собі хотілося бути таким.

Та не все було так просто. Почав відмовляти хребет, не слухалася здорова нога, “допікали” болячки внутрішніх органів.

Потяглася сіра буденщина. Не раз мріяв про людину, котра б морально підтримала, зрозуміла, добрим словом розрадила.

На нового хворого санітарка Марія звернула увагу не відразу. Вирішила про себе: “Якийсь дивний дід” (а білобородому “дідові” ледь 43 рік пішов).

З часом “розвідав” обстановку його сусід по палаті Петро Анциферов. Говіркий, він напівжартома-напівсерйозно запрошував жіночку сідати, - мовляв, мається жених, теми для розмов “підкидав”. А 33-річна страклівчанка теж моральну травму пережила: помер чоловік Віктор, залишилася вдовою з шістьма дітьми на руках, найменшенькій щойно третій рік минув. Як ніхто, вона потребувала теплого слова, підтримки, мріяла про міцну опору в сім’ї - надійне чоловіче плече.

Зрозуміли,

що слід крокувати поруч

Не відразу відкрились серця людей, обділених долею. Та настав час, коли обоє зрозуміли, що не можуть нарізно, що одне одному потрібні, що слід крокувати поруч. Бо жити потрібно і дивному Василю, і зажуреній Марії. Як ховатимешся зі своєю бідою від людей, то й сонце не догодить. Правда, довгенько зважували, що “кинуть” у спільний котел. У жіночки - дитячий виводок, у якому четверо школяриків. Нічого собі “додаток” до спільного життя. У чоловіка - “букет” хвороб, безпорадність, малий буде толк від нього новоспеченій сім’ї. Та й як діти поставляться до вчинку матері. А тут ще й “доброзичливці” нашіптували пані Марії: “Навіщо тобі каліка, пізніше каятимешся, що долю з ним зв’язала. Не любить він тебе, йде на все готовеньке”.

Не обминали “увагою” й пана Василя: “Хочеш на себе відповідальність за чужих дітей звалити? А якщо підуть ще й свої…”

Але в нещасті доля завжди залишає дверцята для виходу. Зваживши всі “за” і “проти”, наші герої пішли на рішучий крок. Мати вдови, колишня словацька переселенка Сюзанна Варга, розсудила: “Слухай, доню, як тобі серце підказує. Ніхто не хоче бути одиноким навіть у раю. А нашому життю до раю - ой, як далеко!

Сам Василь Макарович по-філософськи оцінює одруження. Сталось, мовляв, так, як писав великий поет: “Вона мене за муки полюбила, я ж полюбив за співчуття до них”.

І поїхала майбутня дружина в РАЦС на маршрутці, а майбутній чоловік - на інвалідному візку. То було чотирнадцять років тому. Що сказати про них? Науменки відтоді переконалися, що тяжка повна торба, та ще тяжча - порожня. Зарплати дружина по десять місяців не отримувала, а тут ще й пенсію видавали частинами, бартером. А школярам Оксані, Наталі, Марусі, Мишку треба й одежину сяку-таку справити, і на книжки та учнівське приладдя копійчина потрібна. Виручав город, тримали свиней, курей, індиків. І всі працювали, бо хто візьме на себе чужий клопіт?

Були й значущі події за цей час. Провели газ до будинку. Справили гарні весілля Тетяні та Наталії, чотирьох внуків уже дочекалися. Коли тринадцять років тому пані Марія почула під час обстеження на УЗД, що народить двійню, мало до стелі не стрибала, бо добре знала: сім’я міцнішає спільними дітьми. Приємно, що чоловік і старші “притерлися”. Поки дружина була на роботі, пан Василь допомагав їм з уроками, ненав’язливими порадами. А тут ще й на світ Божий з’явилися очікувані (нічого таїти) Катруся та Віта. Отож, членів на сімейному судні побільшало. Є про кого турбуватись, дбати.

Вірність - коли дивитися в одному напрямку

Що таке життя? Це трохи радості (доля рідко буває тільки веселою), трохи любові й сподівань, трохи надій, а решта – скрипуче ярмо буденщини, особливо на селі, де півень замінює оперу й театр. Начитаний глава сім’ї погоджується, що письменник Михайло Стельмах мав рацію, пишучи так. Нечасто вдається пану Василю “вийти” на подвір’я чи поремонтувати щось із взуття (у молодості вчився на шевця). А копійка згодилася б: у сім’ї троє школярів, студентка Мирогощанського аграрного коледжу. На старших дітей гріх скаржитися. Михайло після школи на роботу влаштувався, Оксана щойно повернулася з Польщі, де була на заробітках. Головне, що діти визнали його батьком, радяться з ним, шанують.

Кожен у житті має свій покіс: один - у руках, а другий - у душі. А ще мусить прожити свою, а не чужу, долю. Нелегко інваліду, хотів би вагомий “покіс”, принаймні, вагоміший, робити для сім’ї. Та коли кожен день, відведений “згори”, сприймати, як щастя, то це і буде щастям. Пишається пан Науменко, що сім’ї потрібен. Долаючи свої хуртовини, чоловік переконавсь: не мала б його душа спокійного пристановища, якби не дружинина вірність. Не так вже й часто подружжя між собою згадує слова любові й поваги, та на ділі пізнало, що кохання й вірність не в тому, аби дивитись одне на одного, а в тому, коли дивитися в одному напрямку, виручати при потребі. Як далі проляже їх життєва стежина - залежить від самих страклівців. Здалося мені, що багато значить обронена паном Василем фраза: “Можемо гордитися храмом, зведеним на любові, в ім’я якої вірна дружина навіть у 48 літ готова подарувати чоловіку третю дитину”.

20.11.2008Василь ЯНОШІ, Дубенський район


Переглядів: 147

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 921 від 12.07.2019p.
¤ 
Рівнянки «мажорно» виступили на Чемпіонаті Європи

Рівнянки «мажорно» виступили на Чемпіонаті Європи

Збірна України з софтболу на мажорній ноті завершила свій виступ на чемпіонаті Європи зі софтболу, що проходив в Чехії та Польщі. За два останні ігрові дні наша команда здобула три перемоги поспіль....

¤ 
У трьох ДТП на Рівненщині одна особа загинула та двоє – в лікарні

У трьох ДТП на Рівненщині одна особа загинула та двоє – в лікарні

Дорожньо-транспортні пригоди сталися за добу у Млинівському, Дубровицькому та Рівненському районах....

¤ 

Сергій Свисталюк: «Наша обласна рада працює ефективно...»

Пройшло перше півріччя 2019 року і можна вже підбивати певні підсумки роботи наших органів місцевого самоврядування за цей період. Для того, аби з’ясувати, як пропрацювала цей час головна рада Рівненщини, автор попросив відповісти на питання першого заступника голови Рівненської обласної ради, депутата від Радикальної партії Олега Ляшка Сергія Свисталюка....

¤ 
Соціологія по 153 виборчому округу. Етап третій

Соціологія по 153 виборчому округу. Етап третій

Подаємо результати третього етапу соціологічного дослідження Центру європейської та атлантичної інтеграції щодо політичної орієнтації мешканців 153 виборчого округу в межах проекту “Соціологічний барометр населення України”. Опитування проводилося з 6 по 8 липня 2019 року. Питання були відкритими, анкета анонімна. Було опитано 800 респондентів в Острозькому, Гощанському, Корецькому, Рівненському районах та частині м. Рівне (трикутник Бармаки – вул. Фабрична – вул. Гагаріна). Допустима помилка даної вибірки від 0.5 до 3 відсотків (на жаль, різко зросла кількість відмов від анкетування, тому збільшилась можлива похибка)....

¤ 
Марко Левішин: «Олексій Муляренко постійно підтримує рівненський спорт та щиро вболіває за рівненський спідвей»

Марко Левішин: «Олексій Муляренко постійно підтримує рівненський спорт та щиро вболіває за рівненський спідвей»

Минулими вихідними, в суботу, 6 липня, в угорському Надьхалаші відразу ж два рівненських спортсмени Марко Левішин та Назар Ткачук взяли участь в півфіналі особистого чемпіонату Європи серед юніорів....

¤ 
У Клевані тхне фарбою. Що робити мешканцям?

У Клевані тхне фарбою. Що робити мешканцям?

У Клевані люди скаржаться на неприємний їдкий запах, причиною якого, імовірно, є місцеве підприємство з виробництва фарб....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (13249)
2. Моє місто - найкраще [427] (5791)
3. Як правильно приймати вітаміни? [749] (5421)
4. Секс із мусульманином [271] (4768)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (4658)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4269)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4236)
8. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4221)
9. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (3895)
10. Якщо у сні приснився вуж [219] (2954)
11. Як позбутися шпори на п’яті [850] (2918)
12. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (2872)
13. Коли розпочинати садити городину [599] (2745)
14. Розклад руху автобусів [253] (2705)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (2637)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Гроші вирішують все (128)
2. «Слуга Народу» та «Батьківщина» – найперспективніша коаліція, аби люди відчули зміни* (125)
3. Страхова медицина замість бездумних скорочень (109)
4. Священна корова демократії (107)
5. Дозволять продаж землі – буде громадянська війна (98)
6. Як рівняни святкували* Івана Купала на Ювілейному (96)
7. Зоя Казанжи: «Хочу, щоб «Голос» був у парламенті, але….» (95)
8. Топ-10 фактів про кандидата в народні депутати по 152-му виборчому окрузі Олексія Муляренка (95)
9. Яна Зінкевич: «За останні п?ять років українці показали, що ми можемо робити неможливе» (93)
10. «Голос» – це «Самопоміч-2» (92)
11. Олексій Муляренко: “Євромайдан — це поворотна подія в історії України, яка визначила наше майбутнє. Його не потрібно забувати”* (89)
12. Водій таксі побила рівнянку (88)
13. На Рівненщині знищили понад 5000 нарковмісних рослин (88)
14. Стрілянина біля розважального закладу Рівного (88)
15. Майже 800 рослин конопель вилучили на Рівненщині за добу (87)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс