Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №219 від 22.12.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Березень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31


#А от зі мною була історія...

Якщо у сні приснився вуж

Я ніколи не вірила в сни. Але те, що мені одного разу наснилося, перевернуло все моє життя. Відтоді я вірю у сни, особливо у ті, що сняться у ніч з четверга на п'ятницю. Вони обов'язково збуваються.

Літо тільки починалося. Ми з подругою придбали путівки і подалися відпочивати на Східну Україну. Будинок відпочинку знаходився у лісі, на березі великого озера, зарослого очеретом і білосніжними лілеями. Ми поселились у кімнаті вдвох. Три дні, окрім їдальні, ми нікуди не виходили, - вирішили відіспатися від роботи, яку ми змушені були виконати, аби нам дали відпустку.

На третій день, якраз у четвер, я бачила дивний сон. Наче моє ліжко стояло біля великого вікна, яке сягало від підлоги до стелі - і по ньому до мене в постіль сповзав великий зелений вуж. Я прокинулася у жахливому стані. Моє серце калатало, як церковні дзвони. Я злякано дивилася на вікно, яке справді починалось від підлоги і до стелі, та, на щастя, вужа я там не примітила. Свій страшний сон я розповіла подрузі. Вона відразу взялася тлумачити: «Вуж - це муж. Тут на тебе чекає твій суджений». Я намагалася не вірити у Нінині слова, проте якась пересторога мене переслідувала цілий день.

Ввечері ми пішли на дискотеку. До літнього майданчика, де метушилися музиканти, налаштовуючи свої інструменти, почали сходитись відпочиваючі. Згодом полилася мелодія з кінофільму «Хрещений батько» - моя улюблена.

Мою увагу привернув хлопець, що крутився біля музикантів, - високий, світло-русявий, але обличчя його я розгледіти не могла, бо відстань була велика. Я помітила його не через те, що він мені сподобався, а тому, що був, як дві краплі води, схожий на мого двоюрідного брата. У голові промайнула думка: «Де Схід, а де Захід, а люди такі подібні...». Не встигла я подумати, як юнак із швидкістю кульової блискавки опинився поруч. Він запрошував мене до танцю. Я відштовхувала його - не хотіла йти, бо ні одна пара ще не танцювала. Раптом він підхопив мене на руки і виніс на середину майданчика. Ми попливли у хмільному танці. Познайомились. Андрій зізнався, що відразу мене запримітив.

Усі дні ми проводили разом. Він дарував мені водяні лілеї, ми катались на човні - і мріяли про майбутнє. Андрій освідчився у коханні. Та настав час розлуки. Я поверталася додому. Ми попрощались, але коханий запевнив, що ця зустріч не остання. Майже кожного тижня я отримувала від нього листи, а через місяць він приїхав. Цілий тиждень гостював у мене.

Після цієї зустрічі ми розлу-

чилися на два роки. Андрія призвали в армію - і з Росії на Україну полетіли солдатські листи... А коли до закінчення служби залишалось два місяці, зв'язок обірвався...

Того року Різдво було морозним, випало багато снігу. Я поверталася додому з роботи. Думала про одне - швидше до теплої грубки. Зайшла в будинок і, роздягаючись, попрямувала до своєї кімнати. Моєму здивуванню не було меж, коли, прочинивши двері, побачила... Андрія. Він сидів на ліжку, а на столі стояв великий кошик живих червоних троянд, на яких ще не встиг розтанути різдвяний сніг.

- Це для тебе, - промовив він, ніяковіючи, і простягнув кошик з трояндами.

Я затамувала подих - і від радості, і від здивування. Моєму щастю не було меж.

- Я приїхав до тебе назавжди, розлук у нас більше не буде, - промовив він тремтячим голосом.

»Невже це моя доля, - промайнуло в голові. - Невже сон, що наснився мені у будинку відпочинку, здійснився?..»

У травні ми відгуляли весілля. І нарешті «вуж» став моїм мужем. Почалися сімейні будні. Незабаром я помітила, що з чоловіком щось відбувається: він почав випивати, гуляти, кинув роботу. Наш шлюб був під загрозою. Через два місяці після весілля чоловік, спакувавши речі, подався на Східну Україну. Я залишилася сама, хоч я не уявляла свого життя без нього. Але час гоїв мої душевні рани.

Літо змінила осінь. Одного дня задзвонив телефон. У трубці почувся чоловічий голос: «Вийди, я чекаю в парку». Я навіть не могла збагнути, чий це голос. Парк був через дорогу, і я, затамувавши подих, попрямувала алеєю рубінових горобин. На лавочці сидів мій чоловік. Я не вірила своїм очам - Андрій повернувся.

Все почалося заново. Андрій клявся у вірності та коханні на все життя. Я пробачила йому і повірила. А невдовзі зрозуміла, що чекаю дитину. Чоловік радів, що незабаром стане батьком. Але щастя тривало недовго. Андрій взявся за старе: друзі, випивка... Я не могла більше терпіти таке «щастя». Наші шляхи розійшлися, цього разу назавжди.

Я народила доньку, уже без

чоловіка. За вікном прокидався червневий світанок, запалюючи свічки кремезних каштанів, що заглядали у вікна пологових палат. За стінами чулися радісні чоловічі голоси. Палату наповнювали аромати троянд, що їх приносили медсестри щасливим мамам від щасливих батьків. А я лежала, повернувшись до стін і ковтаючи сльози свого «солоного» щастя, пригортала до грудей свою крихітку. Вона насолоджувалась сном і не підозрювала, що батьківське тепло її ніколи не зігріє.

Вікторія росла гарненькою і розумною. Коли доньці виповнилось п'ять років, я помітила, що їй не вистачає батьківської ласки і тепла. А коли я приходила з роботи додому, вона вибігала на поріг і питала: «Мамо, ти знайшла мені татка?». На очі набігали сльози, і я відповідала: «Не знайшла, але обов'язково знайду, як хтось загубить».

Зараз їй батько уже не потрібний. Вона виросла без його допомоги і підтримки. Закінчила школу із золотою медаллю, університет із відзнакою, працює на педагогічній ниві, закінчує магістратуру. Батька знає тільки по фотографії. І навіть не вірить у те, що їхні шляхи перетнуться.

Я вдячна Богові за те, що послав мені таку доньку. Це моє щастя, моя радість, це все моє життя. І я завжди кажу, що сон - це життя, а життя - це сон. Вірте у сни...

22.12.2005З.ЧИРАВА, м.Березне


Переглядів: 1939

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 905 від 21.03.2019p.
¤ 
Рівняни стали чемпіонами України з Ґо

Рівняни стали чемпіонами України з Ґо

Рівненщину на командному чемпіонаті України з Ґо представляли дві команди – «Рівне 1» та «Рівне 2». До складу обох команд увійшли вихованці Школи інтелектуальних видів спорту Рівненського міського Палацу дітей та молоді...

¤ 
Яким буде ювілейний спідвейний сезон 2019 у Рівному?

Яким буде ювілейний спідвейний сезон 2019 у Рівному?

Сім чемпіонатів, створення скульптури спідвеїсту та встановлення відреставрованого мотоциклу в парку – ювілейний спортивний сезон Рівненського спідвею пройде масштабно....

¤ 
Жінка зарізала новонароджену доньку

Жінка зарізала новонароджену доньку

17 березня близько 17 години надійшло повідомлення лікарів швидкої медичної допомоги, що на вулиці Вербова обласного центру вони констатували смерть дитини віком близько місяця....

¤ 
Володимир Омелян: «Моє гасло - геть від дурнів та поганих доріг!»

Володимир Омелян: «Моє гасло - геть від дурнів та поганих доріг!»

Міністр інфраструктури Володимир Омелян в нинішньому Кабінеті Міністрів України, напевно, є найбільш медіа активним урядовцем. Тому, коли пан Омелян минулого тижня відвідав Рівне, автор вирішив поспілкуватися з урядовцем і задати пану міністру кілька питань....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (5886)
2. Моє місто - найкраще [427] (4077)
3. Секс із мусульманином [271] (3320)
4. Як правильно приймати вітаміни? [749] (3288)
5. Рiвне-Ракурс Популярна громадсько-політична обласна газета. Тираж 16 000 екз. на тиждень Передплатний індекс 23429 [0] (3219)
6. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (3067)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (2934)
8. Догляньте мене до смерті [278] (2894)
9. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (2873)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (2657)
11. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (1998)
12. Якщо у сні приснився вуж [219] (1939)
13. Розклад руху автобусів [253] (1888)
14. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (1830)
15. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (1813)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Зниклу жительку службова собака знайшла за лічені секунди (67)
2. У 2019 році в області запрацює ще 11 інклюзивно-ресурсних центрів (55)
3. Парадокс нашого часу (55)
4. Трубочки з кремом (54)
5. «Вибори – не привід для антидержавного глуму!» (54)
6. Пивовари Рівненщини сплатили до бюджету понад 100 тисяч гривень (54)
7. Дубенчанина затримали за збут наркотиків (54)
8. «Сімейні перегони» (54)
9. На Гощанщині діти взяли участь у «Розминці від чемпіона» (54)
10. У Рівному учасники АТО (ООС) здобувають офіцерські звання (53)
11. * «Жоден із кандидатів у Президенти не зможе зробити для нашої країни більше, ніж Петро Порошенко», - Ада Роговцева у Рівному (53)
12. Тимошенко - Коломойський: поцілунки, «обнімашки» (53)
13. Для компенсації «теплих кредитів» спрямували 6 мільйонів гривень (52)
14. З березових бруньок приготуйте лікувальні настоянки та мазі (52)
15. Леся Нікітюк потрапила під крапельницю: що сталося (52)


свою . вот . вот например . военный ящик стоимость http://yashiki.g-elit.ru дерево ящик



 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс