Віктор Медведчук: «Потрібно думати не про скасування газових угод, а про зміну відносин між Україною і Росією»

- У нашого опозиційного блоку «НЕ ТАК!» є своя точка зору з цього приводу. Вона пов'язана з тим, що сьогодні чомусь усі говорять про наслідки, а не про причини.

Ми звертали увагу на них ще в лютому-березні 2005 року. Ми говорили, що нова українська влада на чолі з Ющенком і Тимошенко не мала права на руйнівну політику щодо Російської Федерації. Вона не мала права і блокувати участь нашої держави в єдиному економічному просторі з Росією, Казахстаном і Білоруссю. До речі, міжнародні угоди, підписані в 2003-у, вже в 2004 році дали перший позитивний економічний ефект для України. Між іншим, нова влада не мала права втягувати Україну й у НАТО. Все разом це призвело до того, що сьогодні країна має відповідну реакцію свого найближчого сусіда, в тому числі й у питаннях забезпечення газом. Адже саме представники нової влади в лютому 2005 року заявили про те, що вони хотіли б переглянути бартерні відносини з приводу постачань газу й оплати його транспортування, замінивши його грошовою формою розрахунку.

Все почалося з так званої примітивної, абсурдної «принциповості» української влади, а закінчилося 4 січня 2006 року - природно, невигідними, програшними угодами по газу для населення країни та її економіки.

На превеликий жаль, це ще не фініш. Оскільки ціни, що були обнародувані урядом Єханурова, по-перше, мають сумнівні розміри, а по-друге, не мають гарантій стабільності на тривалий час, у тому числі й впродовж 2006 року. Ми вважаємо, що пряма відповідальність за це лежить на Ющенку і його команді, на новій владі. В даній ситуації потрібно думати не про скасування газових угод, а про зміну відносин (характеру, змісту й форм) між Україною і Росією. Якщо ті, що прийдуть у березні 2006 року, будуть працювати в цьому напрямку, ситуація може змінитися. Але не через скасування прийнятих угод, а через досягнення нових домовленостей.

Наведу приклад. У рамках ЄЕП після тривалих турів переговорів у серпні-вересні 2004 року була досягнута умова, яка була занесена до протоколу чотирьох сторін, котрі брали участь на вищому рівні (Росії, Казахстану, Білорусі й України). Суть її в тому, що ціни на енергоносії в рамках ЄЕП будуть єдиними. Нова влада, ігноруючи ці угоди, ігноруючи і блокуючи участь України в ЄЕП, пішла своїм шляхом. Яким, ми сьогодні знаємо. До чого дійшла, теж знаємо.

Ми (опозиційний блок «НЕ ТАК!») є тією політичною силою, що акцентує свою увагу на необхідності змінити формат взаємин і зміст відносин з Росією.

- Які умови були б вигідні для України?

- Навіщо нам сьогодні міркувати про умови? Адже хіба не вигідно було Україні одержувати газ з Росії по 50 доларів, а з Туркменістану по 32 долари (сьогодні багато хто не знає, що ми Туркменістану платили не грішми, а наполовину товарами) замість сьогоднішніх 40?

Чому ця ситуація змінилася? Хіба в цьому ми сьогодні можемо звинувачувати Туркменістан чи Росію? Ні. Ми сьогодні повинні назвати справжніх винуватців такого стану справ - нову владу на чолі з Ющенком.