Рівнянка проти «Володаря лісу»,

Прикро, що шановна читачка сприйняла зміст статті (надрукованій у «РР» за 15 грудня 2005 року) виключно в чорному світлі. Насамперед, пані Дуднік обурило те, що життя домовиків, хлівовиків, духів, лісовиків та іншої нечистої сили на Поліссі сприймається, як буденне явище.

- У давні часи відьом та чаклунів на вогнищі спалювали! А тепер це - авторитетні люди, - не вгамовується читачка. - Мало того, що наживаються на людському горі, то ще й гублять людські душі!

Далі жінка пояснює: «Дехто каже, що одні з допомогою магії роблять зло, інші - «відробляють». Нібито є біла і чорна магія! Але, повірте, це одного поля ягоди! - продовжує пані Дуднік. - Це ніщо інше, як робота сатани!».

Прочитавши лист, кореспондент звернулася до відомого рівненського народознавця, автора книг про українські звичаї та язичництво Зореслава, який прокоментував вищеподане звернення читачки «РР»:

- У кожному поліському селі ще й досі є відьми, образ яких, на жаль, спотворений сьогодні, - говорить Зореслав. - Люди, які відають, тобто відуни, засуджуються тими, хто не розуміє, що розширене сприйняття світу - не діяння диявола, а потенційні людські можливості. За часів язичництва люди розширювали своє бачення світу шляхом тісного спілкування з природою. І, особливо, на Поліссі. Лісовики, домовики - не просто міфічні істоти. А всі ми, генетично, язичники. І я не вірю, що ваша дописувачка не любить Сонця, Ліс, Воду, - не відчуває, що в них теж є душа.

- А чому саме на Поліссі багато відьом, знахарів, ворожбитів, а не, скажімо, на півдні нашої країни?..

- Відомо, що за часів правління князя Володимира було запроваджене християнство. З тих пір язичницькі ідоли знищувалися, а волхви переслідувалися. Останні змушені були переховуватися. Існує припущення, що вони втікали на захід країни, тобто на Полісся. Оселилися і стали жити, як звичайні селяни. Проте ще й досі генами з роду в рід передаються їхні знахарські сили від батьків до дітей чи внуків.

Наприклад, у селі Морочне Зарічненського району ще й досі люди живуть за фазами Місяця, як колись жили волхви. Вони до сьогодні засівають городи, зачинають дітей, керуючись положенням небесного світила. У кожному будинку є обереги.

Я спілкувався зі священосужителем одного з поліських сіл, який свою домашню тваринку, у якої болів шлунок, водив не до ветеринарів, а до місцевої відунки. В селі ніхто не засуджував священнослужителя за те, що той скористався послугами знахарки.

- Зараз вся Європа повертається до етнічних релігій. До віри предків, - продовжує Зореслав. - Зокрема, йде реабілітація відунів - людей, які допомагають вдосконалити людську душу і потаємні можливості. В Англії, Ірландії, Румунії слово «відьма» викликає повагу, а от у нас, переважно, агресію.

А взяти хоча б Біблію. Апокрифи і ті мають язичницьке коріння! І я вважаю, що замість того, щоб посилювати вогонь ворожнечі між релігіями, краще вникнути в суть світогляду, зокрема язичницького, якому дістається у наш час чи не найбільший удар критики.