Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №423 від 26.11.2009p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Актальні ціни на бензин, дизель.
Олас - якісне пальне.

  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
Вересень 2019p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30


#Невигадана історія

Угрюмиха

Угрюмиха

“Надійко, донечко, не можна бути такою похмурою… Он, подивись у вікно, яке сонечко…”, - збираючи дітей до садочка, мати не переставала дивуватися тому, наскільки різними, не схожими одне на одного, є її двійнята. Андрійко - веселий, говіркий, допитливий і у всьому тямущий, любить дитяче товариство і верховодить у ньому. Де не опиниться, діти навколо нього зграйками збираються: чи-то у дворі, чи-то у садочку. І вихователька в садочку його хвалить, каже, що будуть з нього люди. А от Надійка…

Начебто одних батьків діти, а подивишся, - віри не ймеш. Всі вже звикли, що Надійка у якомусь закутку сидить сама, ні з ким гратися не хоче. Підходили було до неї діти. Дружелюбно простягали іграшки, пропонували дру-жити і разом гратися. Що на це Надійка? Іграшки брала, а бавитися не йшла. Згодом дівчатка зі скаргами до виховательки підходили, що Надійка їхні ляльки не віддає… Намагалася попрацювати з проблемною дитиною і вихователька. Не могла збагнути, як можуть рідні брат і сестра, до того ж, двійнята, бути такими різними. Шукала причини і не знаходила. “Може, вам до психолога з Надійкою сходити?”, - радила матері. Та не допомогло. Начебто дитина нормальна. Такий вже характер. Чим тут зарадиш? “У кого во-на така?” - думала мати. Намагалася доньці різні казки читати. От тільки чи слухає те читання Надійка? Ніби тут, і начебто - не тут, а десь у своєму світі. Намагалася залучати щось по-господарству зробити. Та поки Надя надумає, поки розвернеться, то вже Андрійко за неї материне доручення виконає.

Так Надія і прирекла себе на самоту. Діти її полишили. Як пішла в школу, було, як і в садочку: спершу пропонували дружбу, а тоді кинули. Всі обходили її стороною. Хлопці вигадали їй назвисько - Угрюмиха, і вже ніхто, окрім, хіба що, учителів та батьків, не називав її інакше. Було, що за коси Угрюмиху смикали, на спину образливі записки чіпляли, а вона сердилася, сердито відбивалася, від образи плакала. Увесь світ навколо став їй неприязним, злим. Навіть, подорослішавши, вона усіх сторонилася, нікому не довіряла, ні від кого не чекала добра. Навіть від рідних, які всіляко намагалися їй допомогти. Вона ж не бажала, щоб лізли в її життя. “Я сама”, “Моє! Не чіпай”, “Облиште мене”, - це тільки квіточки. Далі все більше в дівчини проявлялася агресія. Сусіди тільки плечима знизували, коли чули, як вже доросла Надія кричала на матір: “Йди звідси! Як ти мені набридла. Щоб ти здохла!”

Може, треба було таку проблемну дитину віддати в якийсь спеціалізований інтернат? Та чи були такі інтернати в далекі шістдесяті-сімдесяті роки? Це вже тепер розповідають, що є така хвороба - аутизм. А тоді хто його знав, як було вчинити правильно. Психологи не визнавали, що у Надії є якісь відхилення. Казали, що переросте.

Не переросла. Єдина пристрасть - добре попоїсти. Щось смачненьке, було, відбере і в Андрія. Тож як приходили до Андрія його друзі школярі, а згодом вже і студенти (Андрій навчався у Рівненському воднику), то на його сестру ніхто й уваги не звертав. Відлюдькувата, неприязна, до того ж неохайна, не по літах розповніла дівчина, мовчки просовувалася повз хлопців у свою кімнату. Жила, наче у вакуумі. Життя навколо мало її займало.

Пройшли роки. Андрій закінчив інститут, одружився. У нього гарна дружина і двоє дорослих синів. Нині він кандидат наук, доцент одного із університетів у Петербурзі.

Надія залишилась у Рівному. Спершу поховали батька. А матір… Що зазнала горя жінка, то зазнала… Найбільша її печаль, то Надія. Скільки образ від неї зазнала, скільки сліз виплакала. Коли б тільки знала, у колисці б задушила. Та то тільки так каже. Знає, що такого б не зробила. Ще сподівалася, - може, знайдеться до Надьки якийсь чоловік. Щось зміниться. Може, народить. Може, дитина її переінакшить. Та материні сподіванки були марні. Принци і до гарних дівчат не завжди приходять. А тут… Так і пішла жінка з життя зі своєю найбільшою журбою. Скоріше, та журба її й згубила. Якось при сварці схопилася, бідолашна, за серце та до лікарні й не довезли. Може, воно й на краще, бо хто б доглядав за нею?

Залишилася Надія са-ма. Нарешті сама. Як, було, їй усі довкола заважали! А тепер хоч гопки скачи. Брат далеко, а батьків немає. Усе ж ходила на роботу. Мусила за щось жити. На льонокомбінаті мішки шила. Прибився до неї Федько. Пара - сміються довкола люди - яке їхало, таке й здибало. Федька через безпробудне пияцтво жінка з дому вигнала і треба було йому десь приткнутися. А тут яка не є, а все ж жінка, та ще й з квартирою! Дарма, що відлюдькувата й мовчакувата. Це ще й краще. Йому його попередня занадто говірлива й криклива жінка поперек горла сидить!

Тож став Федько до Угрюмихи вчащати, горілочкою її пригощав. Стали разом випивати та на тому й зійшлися. Як вони там жили, яке то було щастя - хіба що до сусідів через стіну долинало. Бувало всіляко. Та найчастіше було чути брутальну лайку. Нерідко Федько Угрюмиху й стусанами годував, а та верещала, як недорізана… Недовго протрималася така “ідилія”. Одного разу Федько додому не прийшов. Не дійшов. Заснув, бідолаха, на снігу. Схопив запалення легенів і через тиждень віддав богу душу.

Зрідка наїжджав з родиною Андрій. Проте, із дверей наражаючись на колючий погляд та неприховану неприязнь єдиної сестри, швидко їхав назад. Бувало, Андрій з дружиною трохи наводили лад у хаті безпутної сестри, усовіщали та вчили жити… Та чи навчиш? Кожна людина сама творить свою долю. Яка людина, такий і її світ. Тож чи варто звинувачувати у власних нещастях когось - батьків, брата, чоловіка, сусіда? Бачить Бог, усі родичі й знайомі бажали Надії добра і щиро хотіли допомогти. Брат, від’їжджаючи додому, зазвичай залишав сестрі повен холодильник продуктів, а на холодильнику - гроші. Та чи надовго цього вистачало?

Пройшли роки. До Петра, який колись навчався разом з Андрієм у водному інституті, несподівано зателефонував із Петербурга Андрій. “Дуже прошу тебе, друже, поїдь у геріатричний пансіонат, що біля Забороля, там тепер моя сестра Надя. Подивись, як вона там. Чи жива-здорова, як їй там ведеться?” Принагідно Петро дізнався і всю нехитру історію подальшого Надіїного життя. Як розбив її інсульт, стали за нею попервах доглядати сусіди. А там - завезли в пансіонат, де одинокі престарілі проживають під одним дахом із психічно хворими. Брат приїхав, а зупинитися вже ніде. Батьківська квартира стала власністю сторонніх людей.

Надії ж ще й шістдесяти немає, а вона в такому жалюгідному стані, що Петрові мимохіть серце защеміло. Жінка його й не впізнала, лише, як прізвище назвав, то головою кивнула, що пам’ятає. Коли став розпитувати про життя, то вхопила чоловіка за полу куртки і з купи безладного белькотання (через порушене мовлення) зрозумів лише одне: “Я хочу додому. Я можу сама…”

Чи може? Петро подивився на недавно прооперовану після гангрени ногу, вірніше, її обрубок, окинув поглядом крісло-туалет з відром і тільки головою похитав. А сам подумав: “Був у тебе, жінко, час могти і жити. Могла б жити гарно. Щасливо”. Згадав свого приятеля Андрія і його завжди привітних батьків. Згадав і саму Надю, як просовувалася повз хлопців із черговим бутербродом з ковбасою і всі чомусь їй заважали…

26.11.2009Марина МАРТИНЕНКО


Переглядів: 139

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 930 від 13.09.2019p.
¤ 
Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Чи впливають кава і чай на зневоднення організму?

Щодня в світі випивають 1,6 млрд чашок кави і вдвічі більше чаю....

¤ 
Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога хоче отримати українське громадянство

Білоруський репер Серьога, який 8 вересня покинув шоу «Танці з зірками 2019», збирається отримати українське громадянство. До того ж, нещодавно він став студентом Харківського авіаційного інституту....

¤ 
«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

«Замість гучних промов та обіцянок – щоденна праця на результат», - Віталій Коваль

Президент України особисто представив нового голову Рівненської ОДА...

¤ 
На зміну фельдшерам.

На зміну фельдшерам.

Хто такі парамедики?

Наприкінці серпня уряд затвердив новий склад бригад екстреної медичної допомоги. Тепер допомагати лікарям будуть не медсестри і фельдшери, а парамедики, про яких українці поки знають лише з чуток. Яку кваліфікацію матимуть парамедики і чим відрізняються від звичайних лікарів, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю....

¤ 
Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Медик, що створює шедеври: коли кажуть, що військо й творчість несумісні

Військові. Які вони на перший погляд? Безперечно, дуже мужні, відповідальні і сильні. Вони завжди є прикладом наслідування для багатьох хлопчиків країни. Та що ховається за кам’яним вибором професії «військовий»? Якщо зазирнути за щоденну життєдіяльність військових, можна відкрити безліч інших сторін....

¤ 
Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Поліцейські встановлюють особу, причетну до вбивства рівнянина

Близько 03:30 дев’ятого вересня до поліції надійшло повідомлення, що на перехресті вулиць Дубенська-Міклера поблизу кладовища виявлене тіло невідомого чоловіка....





Найпопулярніші 15 статей:

1. Розшифровка аналізу крові: [841] (18839)
2. Як правильно приймати вітаміни? [749] (6575)
3. Моє місто - найкраще [427] (6468)
4. Секс із мусульманином [271] (5557)
5. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (5402)
6. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (4965)
7. Догляньте мене до смерті [278] (4900)
8. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (4885)
9. Як позбутися шпори на п’яті [850] (4876)
10. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (4854)
11. Кращі засоби для потенції чоловіків - ТОП-10 [891] (3866)
12. Якщо у сні приснився вуж [219] (3369)
13. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (3369)
14. Коли розпочинати садити городину [599] (3123)
15. Розклад руху автобусів [253] (3080)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Дубенщина відсвяткувала фестиваль «З народної криниці» (335)
2. Які аналізи та тести можна (323)
3. “ОДЕК” не виграв, але вийшов до фіналу кубку області (322)
4. Держгеокадастр реалізував на електронних торгах майже 1,7 тисяч гектарів землі (322)
5. Велосипедистка потрапила під колеса мікроавтобуса (321)
6. На Рівненщині вшанували пам’ять депортованих українців (321)
7. Першість Рівненщини 2019: результати матчів 15 туру (319)
8. Під Рівним тривають масштабні збори оперативного резерву першої черги (317)
9. З 17 вересня стартує голосування за проєкти громадського бюджету Рівного (316)
10. Нідерланди впроваджуватимуть відновлювані джерела енергії (316)
11. І творчістю хата багата (315)
12. Щоб гарно квітли гладіолуси (314)
13. Як акторка львівського походження винайшла Wі-Fі (314)
14. На що варто звернути увагу, купуючи канцелярське приладдя? (314)
15. Стало зле за кермом – водій помер (314)




 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс