Мешканці сіл Рівненського району попросили мене як депутата районної ради і представника партії “Фронт Змін” допомогти їм знайти гроші на ремонти доріг і шкіл. Коли я шукав можливі джерела надходження, виявилося, що їм має платити “Азот”. Цих грошей вистачило б і на школи, і на дороги. Згідно з чинним законодавством, є всі підстави вимагати від “Азоту” укладення договору оренди землі, що дасть можливість отримати ці кошти. Однак, юридичні нюанси, серед яких і рішення районної ради від 2000 року, не дозволяють цього зробити.
Після консультації з юристом з’ясував, щоб вирішити проблему із заводом, необхідно скасувати рішення 2000 року. Адже саме на його підставі керівництво “Азоту” вимагає через суд визнати 900 гектарів землі району власністю підприємства. Це в свою чергу дозволить підприємству ухилитися від орендної плати.
У 2006 році ВАТ “Рівнеазот” зверталося з адміністративним позовом до районного держкомзему з вимогою зобов’язати видати підприємству Державні акти на право постійного користування ділянками. Тоді “Азот” суд програв. Однак, уже цього року той самий суддя, який відмовив торік, частково задовольнив позов підприємства, спираючись на рішення райради від 2000 року. На щастя, апеляційний господарський суд це рішення скасував, але справа на цьому не закінчилась. Зараз це питання розглядають у господарському суді міста Київ і у нас є підстави вважати, що там його можуть вирішити не на користь мешканців.
Для того, щоб не допусти можливих махінацій із використанням рішення районної ради від 2000 року про дозвіл на виготовлення Державних актів, я підготував і виніс на сесію питання про його скасування. Попри вагомі аргументи, тривалу дискусію та підтримку пропозиції “Фронту Змін” державними контролюючими органами, відповідне рішення депутати не прийняли. Завадили представники провладної більшості, які проголосували проти скасування рішення від 2000 року.
На жаль, депутати поставили інтереси підприємства вище інтересів громади. Будемо сподіватися, що київський суд прийме справедливе рішення.