Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №953 від 27.02.2020p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Серпень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
Вересень 2020p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Привези мені… цукру

Привези мені… цукру

Матвій обожнює пакувати валізи, а ще більше любить подорожувати. Весь одяг випрасуваний та охайно поскладаний. Книги, записники, папка з документами, ноутбук – кожна річ має своє місце. Поклавши паперовий пакет із свіжо змеленою кавою, без проблем засуває блискавку валізи. Все готово. Залишилося лише викликати таксі та їхати в аеропорт.

Чоловік задоволено всміхнувся. Він належав до тієї невеликої кількості людей, які ніколи нічого не забувають і завжди все встигають. Поглянув на годинник. Час повністю працював на нього. Механічним рухом швидко набрав номер, і за п’ять хвилин таксі чекало його під будинком. Поправив краватку, взув начищені до блиску туфлі та поглянув у дзеркало, що висіло в коридорі. У правому нижньому кутку був прикріплений маленький білий папірець, на якому акуратним чоловічим почерком написано: «Різниця між тим, ким ти є і ким хочеш бути, полягає у ТОМУ, що ти для цього робиш». Матвій ще раз прочитав цю фразу, усміхнувся і вийшов із дому.

Коли він був дитиною, їх із мамою покинув батько. Відтоді хлопець пообіцяв собі, що більше ніколи не дозволить мамі плакати. Успішно навчався у школі, був наполегливим і працелюбним, на відмінно закінчив виш, факультет міжнародних відносин. Потім отримав стипендію на навчання у Празі. Згодом повернувся додому і розпочав власний бізнес. Завжди виважений, чіткий, стриманий та небагатослівний. А ще дуже самотній. Чомусь уникав спілкування з людьми, якщо це не стосувалося роботи. В нього була мета, і він до неї йшов. Усе в житті сприймав як ціль, яку потрібно досягнути. Так Матвій думав, їдучи в таксі до аеропорту. Прилетіти до Праги, успішно підписати угоду з новими бізнесовими партнерами, ввечері неодмінно випити кави та прочитати розділ книги й за три дні повернутися до Львова.

Матвій дуже багато працював, а кави пив ще більше. Філіжанка гіркого напою й декілька сторінок доброї книги на ніч були незмінними, як молитва. Чоловік чудово грав на гітарі, але ще краще готував. Особливо добре йому вдавалася випічка. Тільки ніхто не знав про ці таланти, оскільки у Матвія майже не було друзів. Останній раз він закохувався ще в школі, а потім вирішив, що кохання не для нього. Проте жіночої уваги йому ніколи не бракувало. Та чоловік розумів, що всім жінкам насправді потрібен не він, а його бізнес та гроші, тому свого серця нікому не відкривав, залишався завжди стриманим та холодним.

Таксі зупинилося. Матвій швидко заплатив водієві, витягнув із багажного відділення автомобіля свою улюблену коричневу валізу та поспішно попрямував до терміналу. Раптом на табло висвітилось термінове повідомлення про те, що рейс Львів – Прага через технічні причини перенесено на три години. Чоловік упевнено підійшов до вікна та сів у найближче крісло. Був напруженим і знервованим, терпіти не міг, коли хтось або щось руйнували його плани. Навіть не помітив, як поряд сіла дівчина у зеленому пальті. На голові в неї був сірий берет із квіткою, а на шиї – в’язаний шарф шоколадного кольору. Вона чимось нагадувала француженку із старої чорно-білої кінострічки про романтичне кохання. На колінах тримала книжку про фемінізм і товстий записник. Вона так зосереджено дивилася на табло, що можна було досхочу намилуватися чітким профілем витонченого обличчя.

– Вибачте, будь ласка, – першою озвалася незнайомка.

– Так, слухаю.

– Вам дуже личить борода, – з усмішкою сказала дівчина.

– Дякую. Це все через мої лінощі, – здивовано відповів чоловік, не сподіваючись почути таке, і, мабуть, уперше в житті зашарівся. Жінки на роботі часто робили йому компліменти, але з їхніх уст це звучало дуже сухо, офіційно, інколи навіть вульгарно. А слова цієї милої та відважної дівчини здалися йому надзвичайно щирими. Він навіть не помітив, як сором’язливо опустив очі й усміхнувся.

– Ви, напевно, також чекаєте на свій літак? До речі, мене звати Матвій.

– Дуже приємно. Всі називають мене Зірка, але моє справжнє ім’я – Зоряна. Ні, я приїхала, щоб зустріти свою сестру Світлану. Ми близнята. Вона повертається з Африки, де рік працювала медиком-волонтером. Летить із Праги, бо вирішила трохи погостювати в нашого батька, який там працює.

– Цікаво. А вам казали, що у вас дуже приємний голос? Щоразу, як ви говорите, щось змушує мене усміхнутися у відповідь. Можна запросити вас на філіжанку кави і продовжити нашу розмову? Неподалік є затишна кав’ярня, а нам і так потрібно ще довго чекати.

– Дякую. Із задоволенням вип’ю з вами кави.

Вони говорили дві години, але час промайнув так швидко, що здавалося, наче їхня розмова тривала не більше п’яти хвилин. Зоряна розповідала про своє навчання в університеті, про пристрасть до мандрів і про друзів. Дівчина завжди мріяла побачити Венецію, Париж та Нью-Йорк і вірила, що колись обов’язково поїде туди. Матвій мало говорив, здебільшого слухав, просто насолоджувався спокійним та милозвучним голосом незнайомки.

Коли принесли рахунок, чоловік хотів заплатити за двох, але Зоряна навідріз відмовилася – вона принципово завжди і всюди платить за себе сама і вважає це правильним рішенням. Дівчина також взяла зі столу два пакетики цукру й поклала до кишені. Матвій помітив це.

– Навіщо вам цукор?

– Хочу збагатити свою чудову колекцію ще одним експонатом. Люблю солодке, а цукор – особливо!

– Тепер зрозуміло, – Матвій вкотре всміхнувся і був здивований: уже давно він так часто не усміхався впродовж дня.

Обоє повернулися до аеропорту. Чоловік поспішив до терміналу, адже реєстрація пасажирів вже розпочалася, а Зоряна нетерпляче очікувала зустрічі із сестрою, яку не бачила цілих дванадцять місяців.

Матвій підійшов до дівчини:

– Дякую за несподівану зустріч та цікаву розмову. Було вельми приємно з вами познайомитись.

– Усе найкраще трапляється несподівано. Я також вдячна вам за гарно проведений час.

– Ось моя візитка. Про всяк випадок. Телефонуйте.

– Дякую! Щасливої дороги!

Чоловік пішов до терміналу, але за мить повернувся, підбіг до Зоряни і, дивлячись їй в очі так глибоко, немов хотів заглянути в оголену душу, запитав:

– Я повернуся до Львова за три дні. Хотів би з тобою…тобто з вами… зустрітися знову. Який дарунок із Праги тобі привезти?

Зоряна всміхнулася.

– Перейдімо на «ти». Привези мені цукор.

– Обов’язково, – пообіцяв Матвій і, помахавши рукою на прощання, впевненим та швидким кроком пішов здавати багаж.

За три дні вони зустрілися у затишній кав’ярні на площі Ринок. Матвій подарував дівчині букет весняних квітів – ніжних тюльпанів. Смакували тістечками, шоколадом та львівською кавою з прянощами, довго блукали вузькими вуличками вечірнього міста, усміхалися, багато розповідали одне одному про своє життя, щоразу відкриваючи щось нове і таємниче у словах та поглядах. Матвій відчував якусь незбагненну легкість у розмові з дівчиною, йому хотілося, щоби вона завжди була поряд. Зоряна насолоджувалася кожним моментом, кожним ковтком кави і дивним візерунком, у який зливалися м’яке світло ліхтарів і тінь величних кам’яниць. Ні про що не думала, відчувала радість від молодості та безтурботності, якими була наповнена по вінця.

Матвій попросив дозволу провести її додому й отримав згоду. Дорогою думав, що вже сто років не цілувався, і трохи боявся виявитися незграбним залицяльником в очах дівчини, але все-таки наважився поцілувати її на прощання. Зоряна нічого не сказала, лишень подарувала сонячну теплу усмішку, яку заховала у весняному букеті тюльпанів.

– Зоряно, я не розумію, нащо тобі цей цукор. Ти й так солодка.

– Можливо, маєш рацію. Коли справді солодко, то цукор ні до чого. Напевно, тепер я почну колекціонувати такі прекрасні зустрічі, як сьогоднішня.

Іванка ЗАХАРЕВИЧ

27.02.2020


Переглядів: 260

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 982 від 17.09.2020p.
¤ 
Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів

Сухе повітря та спека Спекотні дні дуже згубно діють на кімнатні рослини. Сухе повітря й низька вологість у приміщенні, не дають змоги рости та розвиватись повноцінно квітам....

¤ 
45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські

Автомобіль поліцейські сектору реагування патрульної поліції зупинили 15 вересня близько 16 години поблизу селища Володимирець під час відпрацювань у протидії незаконному видобутку бурштину-сирцю....

¤ 19 вересня – День фармацевта
ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта»

Корпоративний девіз фармацевтичної династії Синяків: «КОЖЕН ДЕНЬ ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ»

Моїй співрозмовниці із самісінького дитинства здавалося, що найрозумніші люди працюють в аптеці. Для неї вони були оповиті ореолом таємничості та благородства. З тих пір пройшло вже багато років, а продовжувачка фармацевтичної династії Синяків, заступниця генерального директора ТДВ «Рівнефармація», кандидат фармацевтичних наук, професор КЗВО «Рівненська медична академія» Ольга САДОВНИК (на фото) в обраній професії жодного разу не розчарувалася....

¤ 
Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації

Розпочала роботу XX Всеукраїнська нарада-семінар з актуальних питань децентралізації. Захід традиційно відбувається в Затоці Одеської області за ініціативи Української асоціації районних та обласних рад за участі міжнародних партнерів. Відкрив захід голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук, який очолив делегацію з Рівненщини....

¤ 
Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою

МОЗ не реагує на запит депутатської групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» про ймовірну корупцію під час закупівлі обладнання

У Міністерстві охорони здоров’я України обмежились звичайною бюрократичною відпискою на депутатський запит групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» щодо ймовірних зловживань при закупівлі обладнання для понад 200 лікарень по всій країні....

¤ 
Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю”

В Рівному проживає близько 13 тисяч людей з інвалідністю. Чимало зусиль для привернення уваги до їхніх потреб, вже декілька років підряд докладає депутат Рівнеради, голова Рівненської ОДА (2016-2019 рр.) Олексій Муляренко. Він є ініціатором проєктів, що роблять Рівне доступним для усіх людей, незалежно від їх фізичних можливостей....





Найпопулярніші статті:

• Як позбутися шпори на п’яті [850] (2165)
• Бюджет і ми… [965] (1913)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (1864)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (1837)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (1832)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (1826)
• Живи до ста! [965] (1823)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (1819)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (1811)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (1807)
• Допомога під час карантину [967] (1755)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (1660)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (1607)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (1605)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (1577)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (1571)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (1526)
• Гостра бюджетна пандемія… [964] (1523)

ТОП-15 свіжого номера:

• Біля Радіозаводу впорядковують стадіон «Форт» (189)
• Олександр Данильчук відкрив XX Всеукраїнську нараду-семінар з актуальних питань децентралізації (189)
• Створення системи екстреної медичної допомоги опинилося під загрозою (182)
• Чому чорніють і сохнуть кінчики листя у квітів (176)
• ОЛЬГА САДОВНИК: «Фармацевт – остання лінія захисту пацієнта» (175)
• Олексій Муляренко: “Рівне стає комфортнішим для проживання людей з інвалідністю” (165)
• 7 засобів, які усувають неприємний запах у шафі (160)
• Тісто на пельмені, вареники, хінкалі, манти (158)
• 45 кілограмів бурштину вилучили поліцейські (151)
• 17 цікавих способів використання кавової гущі в побуті (150)
• Аферистів із Луганщини, які ошукували рівнян затримали (150)
• Літо… (149)
• Вбивство через необережність (147)
• «Я тобі зрадила… подумки» (146)
• Який вазон кому дарувати (136)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс