Приклад: в Україні черговий рекорд за кількістю хворих на коронавірус. Влада говорить про жорсткий карантин і відкриває всі аеропорти та запускає пасажирські авіаперевезення. Новий рекорд із захворюваності в Рівному - і в місті повністю запускають пасажирський транспорт. Пляжі закриваються, але в столиці та в багатьох містах відкривають басейни та кінотеатри.
Особливо важко зрозуміти логіку в освітянській галузі. В усіх країнах Європи одними з перших відкрились дитячі садочки та школи. Чому – зрозуміло. Кожній державі потрібні освічені громадяни, і держава зацікавлена, щоб молоді мами мали змогу працювати. Тому дитячі садки та школи відкриваються першими. В нас все навпаки. Відміна обов?язкового ЗНО для тих, хто не вступатиме до вишів в нинішньому році, нанесла удар саме по рівню знань випускників, бо до ЗНО учні готувались, що після багатомісячного «дистанційного навчання» дуже важливо. Не можу зрозуміти, чому летіти в літаку безпечно, а здати ЗНО - ні. Тобто, рівень знань учнів не є пріоритетом для нашої влади. Хоча чому тільки рівень знань.
Дитячі садки в усьому цивілізованому світі є важливішим інструментом стимулювання до збільшення народжуваності. Молоді батьки повинні мати можливість працювати, а для цього існує система дошкільної освіти. У нас чомусь про це забувають. Я вже не говорю про злиденний рівень державної допомоги на дітей віком до 3 років. Так мало ніде в Європі не платять. Але закривши з середини березня садочки на карантин, наша влада чомусь забула виділити хоча б якісь кошти батькам дітей, які в них ходили. Тобто, сотні тисяч молодих мам не можуть працювати, бо немає з ким залишити дітей, але повинні годувати себе та дітей, платити за комуналку, про одяг та розваги я вже мовчу. Це добре, якщо сім?я «повна», і батько працює, є бабусі та дідусі, які допомагають. А як прогодувати дитину одній матері, яка навіть фізично не може заробити кошти, адже немає з ким залишити дитину? Побачивши таку «державну освітянську політику», чи багато українських родин будуть хотіти народжувати дітей? Звісно, і державу можна зрозуміти. Закривши школи і садочки, вони зекономили кошти на їх утриманні, доплатам персоналу, харчуванні дітей. Це великі гроші. До того, чи потрібен високий рівень знань на полях Польщі, на заводах Німеччини чи в будинках престарілих Італії, де сьогодні працюють мільйони наших співвітчизників? Звісно ні. Але якщо наша влада хоче, щоб ми будували Європу в Україні, то вона повинна зрозуміти, що будувати нові заводи, відкривати бізнес і винаходити ту саму вакцину від коронавірусу можуть лише люди, яким держава забезпечила якісну освіту.
Партнери 