23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
|
|
№990 від 12.11.2020p. |
| Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
 Слова про кохання– О, то я сама собі телефоную? То як так може бути? – подумала Світлана, глипнувши на екран телефону. – Це містично і водночас цікаво. Що я в себе хочу – треба дізнатися, – усміхнулася, проводячи пальцем по екрані свого айфона. – Добрий день! – почула втомлено-пригнічений, але приємний чоловічий голос. Їй здалося, що він линув дуже здалека. – Не кладіть слухавки, вислухайте мене, прошу, – аж благав той, а Світлана спантеличено мовчала, стараючись зрозуміти незнайомця. Була неділя, і вона якраз збиралася пити каву, вдвох зі своїм чоловіком, з яким прожили двадцять років в мирі, злагоді та любові. – То я вас слухаю, – сказала стривожено. – Як ви помітили, в мене такий самий номер телефону, як у вас, різниця лишень в одній цифрі, у вас 067, а в мене 097, – став тлумачити чоловік. – Он воно що, – відповіла Світлана. – Так буває… – Так ось, – розхвилювався чоловік. – Можете мені повірити, що я просто так вас би не турбував. На цей номер мені надсилали повідомлення, які для мене надзвичайно важливі. Ото я й прошу вас поглянути. Я знаю, що вони точно були… – Та які повідомлення? – не розуміла Світлана. – Це від моєї покійної дружини. Ми з нею прожили десять щасливих років. Я любив її безмежно. А вона, напевно, мене не кохала, бо ж ніколи мені про це не говорила. Якось я запитав її, чи вона любить мене, а вона усміхнулася і каже: «Заміж за тебе ж вийшла…». Оце й усе. Вона все якась сумна була, задумана ходила, наче таємницю якусь мала. Виявилось, що це дійсно так…Три місяці тому зібрала свої речі і сказала, що не любить мене і дитини тому не народила, що серце її належить іншому. І залишила мене. Навіки. Мене і цей світ. Як я дізнався пізніше – в неї була вроджена вада серця. Тому й заміж не хотіла виходити, дитину народжувати, і жила, знаючи, що кожен день може стати останнім. Не сказала мені нічого, поїхала далеко, до сестри – в столицю. Там і померла в лікарні… Голос затих. Світлана глянула на чоловіка, що сидів поруч і все чув, і не могла вимовити й слова. – То ви поглянете? – мовив чоловік з іншого світу. – Так, так, я миттю, – Світлана відкрила повідомлення і завмерла. – Я тебе безмежно кохаю! Ти любов усього мого життя, що житиме вічно, навіть тоді, коли мене не стане… Вона скопіювала повідомлення і відіслала незнайомцю. Телефон мовчав… Кава вистигала… У кімнаті запала мертва тиша. – А я й не звернула уваги на це повідомлення, адже ти мені щодня освідчуєшся в коханні, – сказала Світлана і ніжно поглянула на свого чоловіка… Раїса ОБШАРСЬКА.
Коментарі (0):
|
| Лист редакторові | RSS | Передплата газети
| Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама
© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: | ||||||||||||||||||||||||||||
Партнери 