Головна
Реклама в газеті
¤ Ракурс подій ¤ Ракурс політики ¤ Ракурс економiки ¤ Ракурс здоров'я ¤ Ракурс культури і освіти ¤ Ракурс спорту ¤ Ракурс кримінальний ¤ Ракурс житейський ¤ Ракурс інтимний ¤ Ракурс мандрівника ¤ Ракурс незвичайного ¤ Ракурс добрих порад ¤ Ракурс розваг
Веб-камера
у центрі м. Рівне
|
Серпень 2010p. | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | | 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
| | | | | |
Вересень 2010p. | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
| | |
|
Перевірити вдачу
|
|
Версія для друку ¤ Мрія
Я хочу назад у дитинство...
Було це у всіх і кожного... Коли ми були маленькими дітьми, то любили вдивлятися в хмари і відшукувати там різних тварин: частіше коників і котиків. Любили бігати у високій траві, качатися в ній, сміючись від щастя та невимовної втіхи. Тоді ми пили воду з чистого лісового джерела і їли ягоди просто з кущів. Ми цілими днями блукали полями чи лісами, ловили в озері рибу, а потім робили з неї тараньку. Ми розпалювали вогнище і пекли у ньому картоплю та сало. Літом купалися в озері, а зимою - ліпили снігові баби. Ми пасли корови і, ховаючись від літньої спеки, вистругували собі свистунців. Любили майструвати на деревах і у хащах будиночки, ховаючись в них від дорослих та збираючи там свій безцінний скарб. Ми робили повітряного змія і у вітряну пору запускали його у полі так високо, що залітав аж за хмари. А тато казав: “Прямо у космос”. Ми об’їздили на велосипедах усі довколишні села. Йшли з дому зранку і поверталися пізно ввечері: втомлені, брудні, але щасливі. Ми їли просту і невибагливу бабусину їжу, випивали стакан молока із щойно спеченим, найсмачнішим у світі хлібом і тоді лягали спати у ліжко, яке стояло поміж дідовим і величезною піччю. Ми з нетерпінням чекали неділі, коли приїде мама з татом і привезуть цукерок із зефіром. Ми були дітьми… Тоді ми ще не знали, що швидко, надто швидко все це щезне - якось непомітно і безповоротно. Ми не знали тоді нічого про наше майбутнє життя. Не відали, що у тому майбутті будуть комп’ютери, готелі, аеропорти, ділові зустрічі, розкидані світом близькі та друзі. Ми й не хотіли того знати, бо вже надто були зайняті будівництвом нашого такого нелегкого щастя. Ми мали надто багато дитячих важливих справ, щоб думати про доросле майбутнє. Ми були зайняті дитинством, адже три місяці канікул - це так мало, а стільки всього потрібно було за цей час зробити! Тоді ми не аналізували, не планували, не передбачали, навіть не думали про день завтрашній. Ми просто жили!
Минуло це все… З тих часів залишились хіба старі фото, на яких ми усміхнені, застигли у тому дивному світі дитинства та скупі спогади, яких щороку стає все менше. Але так не має ... Алла БІДЮК
|
Загрузка...
|
Новини ТВ
Загрузка...
|
|
Партнери 
