ВИХІД ЗІ СТАНОВИЩА

Більш не хочу і не буду

До самої смерті

Я отримувать зарплату

Від вас у конверті.

З цим змиритися не можу

Й набридло мені,

Що зароблені всі гроші

Увесь час у тіні.

Ну а пенсію яку

Слід мені чекати,

Якщо внесків не плачу

Зі своєї я зарплати?

- Що ж порадите мені, -

Протяг шеф поволі.

- Не давати у конверті,

А у бандеролі?!

ЧЕРЕЗ ВИРОБНИКА

- Мабуть, Ганно, твій Максим

З глузду з’їхав знову,

Бо як вип’є трохи він -

Враз міняє мову.

Переходить на російську

І на ній белькоче.

Часом репліки все кида

До пізньої ночі.

- По-російські він говорить,

Через те, Гаврилку,

Що все дудлить в магазині

“Русскую” горілку!

СЕЛО НЕ БЕЗ ЛАЗНІ

Запитали якось Любу

Онуки малі:

- Чи є лазня, скажіть бабо,

В нашому селі?

По голівці стара гладить

Маленьку Тамару:

- Ну, звичайно, таке є,

Тільки біля бару.

Я те місце добре знаю,

Без слів і балачки.

Бо там всі у вихідні,

Лазять, доню, рачки!

НЕПОСИДЮЧА ЖІНКА

На роботі цілий день

Скаржився Данило:

- Із дружиною мені,

Знай, не пощастило.

У людей жінка, хоч як жінка,

Тримається хати,

А то йде куди попало,

Що вже тут казати.

То у бар, дивись, біжить,

То до магазину.

Через неї я вже сам

Не живу, а гину.

- Невже п’є так вона у тебе,

Що не просихає?

- Що ви, друзі?! Сохрань Бог! -

Так мене шукає!

ЗВІДКИ МОЖЕ ЗНАТИ

- От образили людину, -

Сердився Петро, -

Викинули геть з роботи,

Як старе відро.

Хіба можна так робити, -

Каже до Адама, -

У начальства вже, їй-богу,

Совісті ні грама.

Наче бомбу, у конверті

Принесли заявку,

Що відправили учора

Мене у відставку.

- Ти чого так розійшовся,

Верещиш щосили?

По якій, скажи, причині

Тебе хоч звільнили.

- Звідки мені про це знати,

Про оцю мороку?

Я ж не був на тій роботі

Вже більше ніж півроку!