Узбеків поменшало

- Узбеки переносили свої валізи з таким виразом обличчя та посмішками, ніби їх відправляють на курорт, а не примусово видворяють з обжитого місця, - розповідає в.о. начальника ВЗГ УМВС України в Рівненській області Інна БЕРЕЗОВСЬКА. - Адже здавалося б, люди шість місяців спокійно прожили у Сар-нах, винаймали житло, торгували на місцевому ринку та планували залишитися надовго. А тут мрії остаточно розбили вщент, бо вони - нелегальні мігранти, які порушили правила перебування іноземців в Україні, і повинні залишити її територію. Нелегали пояснили це просто. Мовляв, й самі усвідомлюють, що порушили закон, і морально давно були готові до повернення на Батьківщину.

- З початку року на Рівненщині виявили 145 нелегальних мігрантів, в основному з таких країн, як Азербайджан і Грузія. Сімох з них вислали з України примусово, а тепер відправляємо ще вісьмох, - розповів заступник начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Рівненській області Василь ГЕЛЕТЮК. - У випадку з узбеками події розгорталися таким чином. У травні на речовому ринку ми виявили нелегальних мігрантів з Узбекистану, які порушили правила перебування іноземців в Україні. На дорослих були складені протоколи про скоєння адміністративного правопорушення. Розглянувши їх, суд кожному призначив покарання - 340 гривень штрафу. Водночас обласне управлінням внутрішніх справ прийняло рішення про відправлення нелегальних мігрантів з України в добровільному порядку. Вони його не виконали, проігнорували, продовжуючи подальше проживання у Сарнах та торгуючи на ринку. Тому, згідно з законом, ми підготували адміністративні позови вже про видворення порушників у примусовому порядку. Адміністративний суд прийняв відповідні рішення. Ми дочекалися, коли мине передбачений термін для оскарження, і рішення вступлять у законну силу, оформили всі необхідні документи, і наразі готуємося супроводжувати нелегалів в аеропорт “Бориспіль”, щоб там посадити їх на літак і відправити на батьківщину.

Василь Гелетюк також повідомив, що попри те, що узбеків, які облюбували Рівненщину, видворили з України в примусовому порядку, платили за все вони самі, зокрема авіаквитки були придбані за їхні гроші. Узбеки добровільно погодилися на це з однієї причини: якби видворення здійснювалося за кошти держави, то одразу ж після рішення адміністративного суду їх в обов’язковому порядку помістили б в єдиний у Західній Україні спеціальний приймальник-розподільник для нелегалів поблизу села Журавичі на Волині. А також рішення про примусове видворення супроводжувалося б забороною подальшого в’їзду в Україну вже строком на п’ять років, а не на шість місяців.