Трудовий кодекс повертає кріпосне право?

Юристи твердять, що в цілому документ дуже потрібний у нових українських реаліях ринкової економіки. Адже старий Кодекс законів про працю 1971 року дістався Україні ще у спадок від Радянського Союзу. Критики ж проекту нового Трудового кодексу застерігають, що цей документ може позбавити найманих працівників захисту у взаємовідносинах з роботодавцем.

Основний аргумент ініціаторів нової редакції Трудового кодексу - узаконити і адаптувати трудове законодавство України до європейських трудових стандартів, як і все перед цим.

Проте нова редакція також не є однозначною. Вона вже викликала резонанс у суспільстві. Найбільше дискусій ведеться щодо статті про збільшення робочого часу з нинішніх сорока годин на тиждень до сорока вось-ми. Кожна зі сторін діалогу по-своєму трактує ймовірність збільшення робочого тижня і наводить різні приклади.

У проекті, який пропонують регіонали, написано, що робочий день має тривати максимум 12 годин і в жодному випадку не більше, а робочий тиждень - 48 годин. Тобто це фактично означає додатковий робочий день. Також ініціатори наголошують на тому, що законопроект урівноважує права і відповідальність як роботодавця, так і найманого працівника.

Критики проекту нового Трудового кодексу попереджають, що працівники можуть опинитися цілком залежними від волі роботодавця. У документі є згадка про те, що робочий день може тривати 12 годин, якщо характер та умови працівника передбачають періоди, коли він перебуває у стані очікування часу початку виконання роботи, а також коли є можливість відпочити протягом робочої зміни. У цих положеннях критики вбачають імовірність спекуляції з боку роботодавця. Можемо навести приклад: бригада робітників чекає на завезення будматеріалів, проте їх немає вже п’ять годин, коли ж вони приїжджають, роботодавець говорить їм, щоб вони бралися до роботи, адже за цей час нічого не зроблено. А відтак їхній робочий день збільшується не на одну, а ще на додаткових п’ять годин. То де ж справедливість, запитаєте ви. А немає...

Юристи новий проект Трудового кодексу в цілому оцінюють як потрібний документ для сучасного ринку праці. Вони погоджуються з твердженням, що нинішній Кодекс не узгоджується з економічними та соціальними потребами суспільства. За їхніми словами, чинний документ ускладнює взаємовідносини між роботодавцем і найманим працівником.

Те, що ми маємо на сьогодні, вже безнадійно застаріло. Якщо говорити про робочий час, то вже давно в багатьох компаніях люди працюють набагато більше, ніж передбачено законодавством, але так само у тих же компаніях вони не отримують за це винагороду. Було б краще дозволити роботодавцю використовувати працю робітників довше, якщо, звісно, такий робітник погодиться працювати над-урочно, у разі отримання за виконану роботу рівноцінної винагороди - зарплати, і роботодавець міг її реально сплачувати.

У разі суперечки чи конфлікту між роботодавцем і найманим працівником, коли вони звертаються до суду, здебільшого виграє роботодавець. Юристи пояснюють це просто: роботодавець може найняти собі кращих правників, які вміло замінять старих.

За новим Трудовим кодексом, звільнити працівника стане ще легше. Тепер можна придертися до будь-якої дрібниці. Відтак, планують звільняти за таке: грубе порушення правил техніки безпеки, якщо це призвело або могло призвести до нещасних випадків; за розкрадання (навіть дрібне), втрату довіри та розтрату; розголошення державної або комерційної таємниці (в тому числі, назвав розмір своєї зарплати чи заробітку на підприємстві); неможливість виконувати роботу за станом здоров’я; недостатню кваліфікацію, що підтверджується результатами атестації та іншими доказами; втрату права на керування автомобілем чи іншого дозволу, необхідного для виконання роботи. При цьому працівникові зобов’язані спершу запропонувати перекваліфікуватися. Він також має право довести рівень колишньої кваліфікації і свою невинуватість.

Допоки нововигаданий Трудовий кодекс не вступив у силу, будь-які державні служби не в праві коментувати це питання. Кажуть: “Приймуть - тоді й поговоримо”.

Щоправда при впровадженні нового кодексу ми б позбулися такого поняття на ринку праці, як “офіційно неоформлена робота” та “чорна зарплата”. Са-мі наймані працівники, будучи офіційно оформленими, як мінімум мали б страховий стаж роботи, що важливо для оплати страхових випадків та пенсійного забезпечення у майбутньому.

Судячи з усього зазначеного вище, на язик проситься твердження: новий Трудовий кодекс змусить українців працювати більше за ті ж гроші. Тобто ми з вами наближаємося до часів, коли влада планує легалізувати кріпацтво. А нам, натомість, залишать право на мітинг... який мало, що колись змінював.