Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №478 від 09.12.2010p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#Невигадана історія

І фрукти на підвіконні

І фрукти на підвіконні

Василь важко відкрив очі. Чи-то сонце нестерпно зазирало у вічі, чи-то намагаючись пригадати, що сталося і чому він тут, хлопець міцно примружився. Спочатку нічого не вийшло. А вже за мить у пам’яті зринули картини вчорашнього вечора і, зрештою, все стало на свої місця. От тільки ніяк не зрозуміє, кому належить ця велика тарілка з горою фруктів на підвіконні. Такого він із собою точно не мав, і, здається, на ранок до нього в лікарню ще не встиг ніхто, бо рідні живуть за багато кілометрів звідси. Навіть мріяти боїться про те, що двері раптом розчиняться і він побачить на порозі знайоме, усміхнене обличчя мами або ж сестер, або дядька з тіткою, яких дуже поважав і від яких в дитинстві з двору не виходив - ціле літо міг провести, бавлячись з малими племінниками й допомагаючи родичам у господарстві.

- То тобі, хлопче, принесли, - сказав, важко дихаючи, дідусь на ліжку поруч.

Василеві соромно було запитувати, хто приніс. Соромно через те, що сам провалився ніби у прірву й навіть подякувати за гостинець не зміг; соромно через те, що такий молодий й здоровий, принаймні вчора, не може підвестися, щоб дотягнутися до червонощокого яблука на тарілці.

- Ви не хочете? - запитав у дідуся вустами, що зовсім пересохли.

- Дякую, не можу такого їсти. Старий вже та й не дозволяють поки що. Це тобі, молодому, слід поправлятися. Все ж життя попереду... Розкажи-но, дитино, що з тобою сталося? Геть за тебе перелякався, хоч і чужі.

Василь непевно хитнув головою: мовляв, розповів би, якби сам згадав.

- Документів ніяких коло тебе не знайшли, - продовжував Василів співрозмовник, - і телефону немає. Чи не було?

- Телефон? - Василь задумався. - Та ви що? Був телефон! Як же я тепер з домашніми зв’яжуся? У мене ж у Києві нікого немає!

- Не хвилюйся, хлопче - щось ми з тобою вигадаємо. Світ не без добрих людей. Ген, з гостинцями вже приходили.

- Ви не бачили, хто? - Як за рятувальну соломинку, вхопився за ці слова Василь.

- Сюди ж нікого не впускають. Але ж розпитати можна. Прийде медсестра, ми про все й дізнаємося.

Медсестра, статечно запливши у палату, озвалася до Василя:

- Ну як ви? Бачу, вже ліпше. Треба, щоб хтось з рідних навідався.

Гроші, ліки. У вас складний перелом ноги - без операції не обійтися. Треба ретельно підготуватися. Повідомляйте додому.

Василь відвів погляд і він знову зачепився за фрукти на підвіконні.

- До мене хтось приходив. Я не бачив...

- Правильно, ви й не могли бачити: були під впливом снодійного...

- А хто приходив, не скажете?

- Я тільки-но змінилася. Треба у попередніх запитувати.

На жаль, ніхто не сказав, хто це приходив з пакунком фруктів до хворого з десятої палати, якого доправили у лікарню після аварії на столичній дорозі, непритомним й майже без ознак життя.

- Може, випадково?

Медсестра пішла, а Василь почав згадувати номери мобільних телефонів, за якими спілкувався з рідними. Нічого не виходило. Якщо відверто, то ніколи не намагався запам’ятати їх? Для чого, коли це замість людини може зробити сам телефон? Як шкода! Як би згодився хоча б один! Від стаціонарного вдома вони відмовилися давно. Колись на маминій роботі був, то вони, малі, завжди полюбляли на нього телефонувати. Проте зараз немає ні роботи маминої, ні самого приміщення, де вона працювала, бо все по частинках розтягнули у різні сторони, і, звісно, телефону немає. Одним словом, навіть не уявляє, куди достукатися. А втім, нічого дивного, бо за хвильку Василь знову поринає у напівдрімотний стан, навіть через сон відчуваючи біль у ногах.

Увечері йому погіршає. Біль уже не втримуватиметься за міцно стиснутими зубами й вихоплюватиметься раз у раз на волю. Дідусь поруч, надивившись на муки молодика, ледве пересуваючи ногами, вийде в коридор, довго не повертатиметься та, зрештою, приведе із собою медсестру. Та, введе ліки, але вистачить їх ненадовго.

Уранці збереться рада лікарів. Всі в один голос зауважуватимуть, що без операції не обійдеться і то негайно, бо кожна хвилина дорога. Але... Ніхто ж з рідних не озивається. За чий рахунок робити?

- Я не можу брати на себе, - напівголосно, напівпошепки казатиме коло дверей один лікар іншому.

- А мені для чого?

Їх досить конструктивну й раціональну розмову перерве запитання чоловіка в накинутому на плечі білому халаті:

- Ви про хлопця, якого збила машина днями?

Отримавши ствердну відповідь, продовжував:

- Це мій родич. Можете не перейматися. Що треба, дам.

На підвіконні у Василя з’явилися нові гостинці, принесені медсестрою. Хлопець після чергової порції снодійного спав і знову не встиг запитати, звідкіля вони. А потім була операція. Коли прокинувся, відчув прохолодну руку в себе на чолі. Незнайомий чоловік:

- Прокинувся? Ну й добре. Пам’ятаєш мене? Ні? Нічого не пам’ятаєш...

І почав розповідати. Він став свідком автопригоди уночі. Василь стояв на зупинці. Пізно. Майже порожні вулиці. З-за рогу вискочив автомобіль, не вписався у поворот і, що є духу, вистрибнув на тротуар. Гучна музика з відчинених вікон, п’яний регіт усередині авто. Чоловік з жахом спостерігав за тим, як авто налетіло на людину на зупинці. Коли все стихло, зупинив свою скромну “Таврію” і помчав до чоловіка, що лежав посеред дороги.

- Хлопче, чим я можу тобі допомогти? - Метався туди-сюди.

Знав ж бо добре, якщо залишиться поруч з Василем до приїзду ДАІ, від неприємностей не відіб’єшся. Що, де, коли? Вже раз колись потрапив у халепу, то ледве до суду не дійшло. Обпікся неабияк.

Стояв осторонь і спостерігав за тим, як приїхала швидка, міліція…

- Дякую вам, - прошепотів Василь. - Мені б з рідними зв’язатися. Я з вами розрахуюся... І за фрукти на підвіконні спасибі.

Усміхнувся незнайомий рятівник:

- Нічого. Ще на твоєму весіллі, знаєш, як танцюватимемо.

Ранок народжувався з дощових сутінків, що огорнули місто. Злива, яка розпочалася посеред ночі, все не хотіла відступати. Сонце за білим вінком з’явилося під обід. А, може, то Василеві просто здалося? Може, то, замість сонця, була мамина усмішка й теплий погляд.

- Ну, як ти, сину? - Запитала, тамуючи сльози й пропускаючи уперед Василевого рятівника, який поставив на підвіконня чергову порцію гостинців.

09.12.2010


Переглядів: 9

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (446)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (376)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (325)
4. Догляньте мене до смерті [278] (290)
5. Розклад руху автобусів [253] (262)
6. Моє місто - найкраще [427] (250)
7. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (248)
8. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (205)
9. Секс із мусульманином [271] (204)
10. Стогін покотився яром [862] (196)
11. Гірше звіра… [861] (195)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (180)
13. Що варто знати про штамбову малину: [862] (174)
14. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (172)
15. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (172)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (90)
2. Хіба ми зустрічалися? (84)
3. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (79)
4. На Рокитнівщині втопилася школярка (79)
5. 12 причин не поспішати викидати сміття (79)
6. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (78)
7. Чоловік побив двох поліцейських (78)
8. Вбив через необережність (78)
9. У Костополі автомобіль злетів у кювет (77)
10. Як захистити смородину від шкідників (77)
11. Зірки-друзі: знаменитості, (77)
12. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (77)
13. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (76)
14. Смерть «Короля рок-н-ролу» (75)
15. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (74)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс