Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №482 від 05.01.2011p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Вересень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Жовтень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


¤ Невигадана історія

Мати

Вітер свище за вікном, наганяючи сум і тривогу, снігова віхола замітає шлях.

- Чи приїде вечірня маршрутка у село? - майнула у матері неспокійна думка.

Нарешті чути потужний гул мотора, машина борсається під гору. Покинувши всі справи, старенька вийшла зі світлиці, стала у воротах. Пекучий вітер кидає пригоршні снігу, що тане на зморщених щоках жінки.

Авто зупинилося. З нього випурхнула онучка, наче Снігуронька, мчить до бабусі. Цілує обличчя, губи, тулиться до неї. Марія пригортає дитинча спрацьованими руками. Обом приємно, тепло на душі. Дочка попрямувала першою, чоловік - за нею, несе важку сумку. Зайшли в оселю. Стіл накритий білим обрусом, на ньому - щедра кутя. А ще - голубці, вареники, пампушки, в кімнаті витає запах смаженої риби, гриби нагадують про таїну лісу, холоне узвар, на плиті кипить борщ. На покутті поглядає увсебіч пухнастий дідух, а з печі б’є тепло домашнього затишку. Старенька хата наповнилася радісними голосами дорослих, щебетанням онуки, щезли туга й самотність.

- А чому немає Романа? - здивувалася мати.

- Не знаю, - знизала плечима Улянка. - Вуйко з нами не їхав.

Свята вечеря скликає всіх в отчий дім. Запалала яскраво свічка. Сім’я піднялася з-за столу. Чутно тиху молитву. Дорослі думають про вічність, онучка намагається збагнути таємницю мовчання старших, вдивляється в образ Матері Божої. Згодом бабуся набрала тарілочку запашної куті, поклала край столу.

- Це для дідуся, який відійшов від нас, - мовила з болем, опустивши сиву голову. На скатертину впала її важка сльоза.

Діти вдивляються в його обличчя на портреті, яке випромінювало доброту, силу та мужність. Для бабусі його фото було, наче ікона. Вечеря в перші хвилини навіювала сум, жаль за минулим. Дзвінкий голос онуки ніби розбудив усіх зі сну, розвіяв сум і тривогу.

- Мамо, торік ми колядували.

- І цього року також будемо, - злегка усміхнулася мати.

- Татусю, розпочинай, - мовила донька.

Лунає ніжна мелодія колядки, набираючи сили, бо її підтримала вся сім’я. Тремтить полум’я свічки, настає Господня благодать. Вечеря наближається до закінчення. Діти заснули, втомлені з дороги. Не спить лише старенька мати.

- А чому не приїхав Роман із сім’єю? - ця думка не давала спокою. - А може, щось сталося? Хоча... Мабуть, невістка захотіла, щоб цього разу вечеряли з її матір’ю. Приїдуть завтра.

Різдво... Яскравий ранок. Хурделиця помандрувала далеко у гори. Пухнасті смереки, ялинки, що залишилися після великого вирубування, в казковому сніговому вбранні поважно позирають на маленькі гірські хатини.

Під ногами перехожих скрипить сніг. Люди у святковому вбранні поспішають до храму. Триває богослужіння. Зимове сонце низько піднімається над горизонтом. Служба Божа закінчилася. Християни йдуть додому. Обідають...

Несподівана мелодія кольорових дзвіночків кличе дітвору надвір.

- Ідуть! Ідуть! - радісно вигукує малеча.

Біленько вбрані пастушки, земні царі, гордий Ірод... Блищить на сонці коса Смерті, Чорт і Жид ідуть з кошиком. Невдовзі розпочнеться дійство в кожній хаті, його чекають діти й дорослі.

Різдвяний день промайнув, наче мить. Сидить старенька біля вікна, визирає сина. На другий день свят з’явився Роман із дітьми на порозі.

- А де ж дружина? - занепокоїлася мати.

- Богданка... - він неохоче говорив про неї. - Богданка не хотіла їхати.

- Що сталося?

- Нічого.

- Як це - нічого? Я ж бачу...

- Я їду на роботу за кордон.

- А діти, а дружина?

- Дітям допоможу стати на ноги. Мамо, нам півроку не дають заробітної плати.

- А закон... що каже закон?

- Закон є, а грошей немає...

- А ким будеш у чужій країні? Ти ж інженер на такому великому підприємстві.

- Було підприємство, та загуло.

- Як це?

- А ось так: вивозили обладнання день і ніч на брухт...

- А хто вивозив?

- Про це знає, мабуть, лише директор. І ще декілька людей. Потім створили дочірнє підприємство, зменшилося виробництво продукції. Скоротили робітників. Згодом зник і директор. Тепер власник підприємства, кажуть, за межами України. Гине завод-гігант.

На прохідній вивіска: “Ритуальні послуги надають щоденно”. Дрімають розвалені корпуси, гуляють у них вітри, наганяючи сум і тривогу. Мовчать високі іржаві димарі. Отаким, мамо, стало тепер наше колись велике підприємство.

- А дружина працює?

- Працює, тому й дорікає мені тим, що грошей не приношу. Якось підслухав їхню з матір’ю розмову:

- А навіщо тобі той голодний селюк? Ти молода, гарна... ще зустрінеш того, хто тебе покохає...

- А діти, мамо?

- Якщо тебе кохатиме, то й дітей не образить...

Зайшов у кухню, поглянув на них...

- Такі справи відбуваються у моєму домі...

Для старенької Марії це був важкий удар. Вона безпорадно розвела руками.

- Приїжджай до мене. Я завжди тебе чекаю.

- А що робити в селі? Горілку разом з усіма пити?

Мати промовчала.

Покинув Роман матір, рідне село, дітей і дружину в місті, подався світ за очі. Мати чекала вісточки. Наче у воду канув. Настав Великдень. Сумно на подвір’ї Марії, не чути дитячих дзвінких голосів. Повіяли вітри-суховії. Сонячні промені тішать землю. Почалися весняно-польові роботи. Бракує працьовитих рук у селі. Сумують клаптики землі у горах. Удень не чути співу пташок. Проте вночі Марія чує, як виють вовки в яругах. Промайнула весна. Розпочалося спекотне літо. Несподівано з-за гір насуваються чорні хмари. Яскраві блискавки роздирають небо. Тиша... Раптом розпочалися рясні дощі, які перейшли у зливу. І не припиняються добу, другу, третю... Вода шумить у горах, клекоче, несе із собою в долини намул, каміння, страх. Прут вийшов із берегів. Повінь охоплює дедалі більшу кількість сіл, непроханим гостем вона вривається в хати гуцулів. З’явилася на порозі в Марії. Овечки, передчуваючи смертельну небезпеку, жалісно благають допомоги. А чим їм зарадити? Мати відчинила стайню, випустила худібку на волю. Вода вже сягнула ліжка. Насувається чорна ніч. Старенька приставила драбину, полізла на горище. За нею - котик, єдина розрада в цю важку хвилину. Марія молиться, як і сотні людей у горах, просить порятунку в Бога. Просить-муркоче біля неї котик. Такого ще не пам’ятала на своєму віку. Ось-ось - і гора накриє село. Неминуча загибель. Господня рука зупинила, відвернула смерть. Вода повільно спадає. Люди підібрали Марію.

Через декілька днів приїхала дочка із зятем.

- Забираємо матір до себе, - вигукнула дочка.

- Чи зможе вона в нас жити? - наче процідив крізь зуби. - Знаєш, Вікторіє, стара людина, як старе дерево: пересадиш - і хто знає, що трапиться.

- Що ти верзеш?

Хоча мати вже давно знала, що зять її недолюблює. Однак розмова в цю мить іще більше вразила втомлене серце.

- Поїдете, мамо?

- Та, може, колись і поїду, - ледь вимовила, стримуючи біль.

Дочка поїхала, поїхав і зять. Матір залили сльози, наче повінь. Впала на ліжко. Не стихає біль у серці, болить голова, не слухаються руки й ноги. Хоче підвестися, взяти ліки - не може. Якась невидима сила не пускає. Секунди болю стають нестерпними. Муркоче біля неї котик. Майнула думка про сина:

- Ромчику, може, ти мені допоможеш?

Самотній безпомічний голос погас. Марить.

Наче з туману, з’явилася мати і покійний чоловік Василь. Кличуть: “Іди до нас, іди..”

Ледве шепоче: “Йду вже, йду, лиш не зникайте...”

05.01.2011Орест ЧОРНІЙ


Переглядів: 768

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 832 від 19.10.2017p.
¤ 
«Верес» та «Маріуполь» знову грають унічию

«Верес» та «Маріуполь» знову грають унічию

Свій третій поспіль особистий поєдинок «Верес» та «Маріуполь» звели унічию. Рівняни вели у рахунку, втім маріупольці, навіть граючи у меншості, знайшли у собі сили відігратися....

¤ 
Волянюк та Ланко - в еліт-раунді кубка УЄФА!

Волянюк та Ланко - в еліт-раунді кубка УЄФА!

Екс-гравці «Кардиналу-Рівне» Михайло Волянюк та Євген Ланко у складі херсонського «Продексіма» пробилися до елітного раунду розіграшу Кубка УЄФА. У заключному поєдинку квартету 3 основного раунду «Про...

¤ Будьте в курсі
Що рівнянам потрібно знати про медичну реформу

Що рівнянам потрібно знати про медичну реформу

Верховна Рада поточного тижня розглядатиме урядовий законопроект щодо медичної реформи. Його ухвалення призведе до системних змін в охороні здоров’я та забезпечить надання кожному громадянину країни я...

¤ 
Мер Дубна прокоментував мільйонний бюджет пишного відкриття пам’ятника

Мер Дубна прокоментував мільйонний бюджет пишного відкриття пам’ятника

Хто заплатив за помпезне свято у Дубні, дорогих зірок та величезну сцену....

¤ 
Сергій Пелешок про розвиток трекових гонок в Україні

Сергій Пелешок про розвиток трекових гонок в Україні

15 жовтня 2017 року на стадіоні технічних видів спорту «Мототрек» у Рівному відбувся 5-й етап Чемпіонату України «Автоспідвей-2017» з трекових гонок особистого заліку. Організатором гонок є голова пр...

¤ 
Басейн, якому немає аналогів, будуватимуть у Сарнах

Басейн, якому немає аналогів, будуватимуть у Сарнах

У Сарнах, що на Рівненщині, з’явиться надсучасний басейн, якому немає аналогів на лише в нашій області, а й далеко за її межами. У соцмережах майбутню будівлю вже охрестили «найкрутішою» на Поліссі, п...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (21260)
2. Розклад руху автобусів [253] (19382)
3. Моє місто - найкраще [427] (15650)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (10944)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (10719)
6. Догляньте мене до смерті [278] (10673)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (10316)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (8930)
9. Душ для всіх [432] (8058)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (7988)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (7689)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (7537)
13. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (7491)
14. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (7485)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (7476)

ТОП-15 свіжого номера:

1. У Рівному поліцейські охорони продовжують затримувати любителів «дармівщини» (76)
2. Ніколи не кажи «ніколи» (76)
3. За що відповідає директор, а за що — бухгалтер (69)
4. Вино з петрушки корисне сердечникам (67)
5. Повернув перше кохання (67)
6. Болить голова - мерзнуть ноги (65)
7. Смакотерапія - оздоровлення смаком (63)
8. Амріта – цілющий напій богів (62)
9. Як роблять дизайнерські меблі (55)
10. Монумент борцям за волю України в Дубно освятив Святійший Патріарх Філарет (52)
11. Геннадій Зубко назвав лідерів з децентралізації (52)
12. Унаслідок трьох ДТП у Рівному постраждало четверо осіб, серед яких трирічна дитина (51)
13. Волянюк та Ланко - в еліт-раунді кубка УЄФА! (49)
14. Відзначили Острозький район (49)
15. Не поспішайте викидати шкірку від банана (48)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс