Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №496 від 13.04.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Підготовка

Збираємо Великодній кошик

Збираємо Великодній кошик

Освячення продуктів Великоднього кошика має глибокий духовно-релігійний зміст та є складовою літургійного дійства. У кошику кожен продукт щось символізує та означає, вказує на глибокий зв’язок між матеріальною і духовною реальністю, взаємовідносини творіння із Творцем. Великдень - свято родинне, з обов’язковим сімейним святковим обідом, щедрим на скоромні, посвячені у церкві смачні наїдки.

Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок. Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами. Кошик прикрашають зеленню - символом безсмертя і вічного життя. Зверху його накривають гарним вишитим рушником із написом “Христос Воскрес!”. Рушничок - багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом, символ життя і вічності. Також ставлять свічку - її встромляють у паску, або ж просто ставлять у кошичок та запалюють під час освячення.

Паска

Паска - символ воскресіння, священний хліб, що символізує також духовну поживу.

Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов’язково одну велику - для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з тіста - подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками. І в цьому український великодній хліб суттєво відрізняється від російського куліча - не оздобленого візерунками, а просто залитого збитим білим цукром і посипаного різнокольоровим “пшоном”.

Садовлять паску і виймають її з печі-духовки з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд.

“Баба по-львівськи” (рецепт Дарії Цвек)

5 склянок борошна, 1/2 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г маргарину (олії), 150 г цукру, склянка родзинок, смажена шкірка з помаранчі, ваніль, мигдаль, шкірка з цитрини.

Помадка: склянка цукру-пудри, один білок, сік цитрини.

Дріжджі розведіть у теплому молоці зі столовою ложкою цукру. Коли розчин почне бродити, влийте його до просіяного борошна, посоліть, додайте жовтки, розтерті з цукром, ваніллю, шкіркою з цитрини, і замісіть тісто. Тісто повинно бути дуже пухким і трохи рідкуватим. Наприкінці вимішування додайте теплий жир і місіть, поки тісто не вбере весь жир. Тоді додайте промиті та підсушені родзинки, підсушену, нарізану кубиками і підсмажену шкірку помаранчі, натертий на дрібній терці мигдаль. Дуже обережно перемісіть, щоб не розчавити, накрийте і поставте в тепле місце, аби тісто підійшло. Жирними руками наберіть частину тіста і відразу накладіть 1/3 форми, змащеної жиром. Дно обов’язково вистеліть промащеним папером.

Підбирайте форму вузьку і високу. Поставте тісто, щоб підійшло, змастіть його білком і випікайте в нагрітій духовці протягом 45 хвилин. Якщо верх надто рум’яниться, накрийте його вологим папером. Ще гарячі “баби” змастіть білою помадкою, а рожевою напишіть “Христос Воскрес!”.

Помадку приготуйте, розтираючи цукор із білком дерев’яною ложкою на однорідну масу, поки не відчуєте тріскоту готової помадки. Пам’ятайте, що від залізної ложки помадка сіріє. Наприкінці додайте за смаком сік цитрини.

Сир і масло

Молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльності людських рук, а є даром природи. Так, як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога.

Сир - одна з улюблених складових українських страв. От і на Великдень обов’язково готують сирну паску: запечену або приготовлену “холодним” способом - під пресом.

Сирна паска

10 варених жовтків, 100 г вершкового масла, 400 г протертого свіжого сиру, 0,5 склянки сметани, 200 г цукру, ваніль.

Варені жовтки протерти через сито, додати масло - розтирати півгодини. Покласти протертий сир, ще розтерти. Потім додати сметану, цукор, ваніль і розтирати все разом. Помістити у форми і поставити на три дні на холод. І страва готова.

Крашанки та писанки

Яйце - символ зародження життя та сонця. Крашанки фарбують у Великодню суботу (або в четвер). Основний колір - червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. З кори дикої яблуні отримують жовту барву; з молодого березового листя - салатну; з шишечок вільхи - брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води - хрещенської, стрітенської і благовіщенської. Як правило, крашанок готують 13 - на згадку про Христа і його 12 апостолів. Ними обмінюються зі знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Також передають померлим, кладучи на могилки.

Шинка та ковбаса

Це символ душевної радості, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження Його стежками.

Розповідають, що коли переслідували Христа, він сховався у сіні. Але кури розгребли сіно, відкривши Спасителя. Його схопили, але він зумів утекти і сховався у соломі. Підбігли свині й почали рити солому, зариваючи Христа ще глибше. З того часу Бог благословив свинину в їжу людям. Тому й існує традиція освячувати на Великдень сало та поросят.

Шинка печена

Намочити солону шинку у воді на два дні, добре витерти. Замісити з 4 кг житнього борошна круте тісто, розділити його надвоє, розкачати товсто. Намастити деко салом, покласти тісто, потім шинку шкурою догори, покласти другий шар тіста. Підняти краї тіста, змочити їх водою, заліпити навкруги. Треба, щоб не було жодної шпаринки, і щоб верхній шар тіста був товстий, аби окіст не підгорів. Поставити в гарячу піч на 2-4 години, залежно від величини окосту. Як спечеться - вийняти і залишити в тісті охолонути. Тоді вийняти з тіста, порізати й подавати.

Хрін

Він робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду. Це також міцне коріння, яке може дати віра у Воскресіння. Воно виявляється також у пошані до традиції і до передання предків.

Сіль

Символ достатку, повноти. У Біблії сіль - символічний засіб зв’язку між Богом і його народом: “І не оставляй жертви твоєї без солі завіту Бога твого” (Лев. 2,13). У Нагірній проповіді Христос називає своїх учнів “сіллю землі”. Віруючий має зберігати чистоту свого серця, щоб наслідувати Христа, який сказав: “Ви - сіль землі” (Мт. 5, 13). В іншому випадку його християнство звітріє, так, як це може статися із сіллю.

Отже, це і є те основне, що має бути у Великодньому кошику. На жаль, часто можемо побачити багато інших продуктів, які там просто не мають бути: алкоголь, яблука тощо. Що стосується вина, то священики не заохочують приносити його до храму, хоча воно має чітку визначену біблійну символіку. Нехай радість Христового воскресіння буде звеличена нашою молитвою, розумінням символіки та значення освячених Господніх дарів.

13.04.2011



Рівне-Ракурс №10 від 13.04.2011p. 
На головну сторінку