Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №511 від 28.07.2011p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


Надія захистить усіх, хто звернеться і хто в Бога вірить! Тел.:(095) 92-61-876, (096) 67-38-505

¤ Аналіз

“Баксік” -  скляк?

“Баксік” - скляк?

В останні кілька років кількість звернень громадян до місцевих ЗМІ (наше видання не є винятком) зросла в рази. Соціологи цей феномен пояснюють тим, що саме провінційні газети є тим інститутом, якому довіряють прості люди. Так це чи ні, сказати важко, але факт є. Нинішнього тижня хітом запитань була, як не дивно, ситуація з доларом. Фактично на всіх головних телеканалах розповідається про перипетії боротьби Барака Обами з підняття планки держборгу США, але чомусь про долю готівкового долара якось мовчать. У той же час саме зелені папірці з портретами президентів США є основними у заощадженнях більшості пересічних українців (власній гривні в нас якось прийнято не довіряти). Саме за “бакси” купується нерухомість та автотранспорт, з ними їздять наші торговці за крамом і він є мірилом благополуччя.

Ситуація з американською валютою не вирішується не тільки на теренах Рівненщини, але й взагалі в нашій державі, тому впливати на неї ніхто в Україні не може. Та все ж ми спробували провести власне журналістське розслідування. Більшість опитаних експертів, щоправда, поставили умову - їх прізвища не будуть опубліковані, хоча думками та інформацією поділилися.

Що ж ми маємо: США сьогодні - єдина світова супердержава, її валюта (готівкова та безготівкова) є по всьому світу. Чим вона реально забезпечена і наскільки захищена від зникнення, або знецінення? Для відповіді на це питання потрібно згадати, що ще три десятиріччя тому у світі були дві наддержави - США та СРСР. Суперімперії були різні, але доволі подібні. Звернемося до долі валюти останньої - радянського карбованця. Десятиріччя він був стабільний до непристойності. Буханець хліба коштував 16 копійок, пакет кефіру 7, а в тролейбусі можна було кататися за 4 копійки. Перелік “залізобетонних” цін у СРСР можна продовжувати до нескінченності. Фактично кожна радянська родина мала заощадження і могла на роки вперед прогнозувати свій сімейний бюджет. Так, карбованець, на відміну від долара, не був вільноконвертований і в готівковому вигляді не обертався за безмежними кордонами Радянської держави. Однак, добра частина світу продавала за нього СРСР і купувала в цій валюті продукцію. Країни - члени СЕВ (вся Східна Європа), і десятки держав “соцорієнтації” розраховувалися між собою “переводним рублем”. Таким чином, користуючись статусом наддержави, СРСР отримував за свої гроші продукцію майже зі всього світу і забезпечував власні промислові підприємства гарантованими закордонними замовленнями.

Наведу простий приклад. Якщо ми згадаємо пересічний гастроном початку вісімдесятих років, то побачимо: болгарські, кубинські та в’єтнамські цигарки, каву з Ефіопії та Нікарагуа, цитрусові з Куби, болгарське вино та коньяк, угорських курей та ковбаси (якщо пощастить), ще сотні видів продуктів з “братніх країн”. Подібна ситуація була в усіх сегментах народного господарства СРСР. “Видоювання” необхідної продукції не завжди було простою справою і час від часу “браття по СЕВу” намагалися втекти від міцних радянських обійм. Результат був завжди однаковий - танки і вояки швиденько повертали східних німців у 1953, угорців - у 1956, чехів - у 1968 та поляків - у 1981 роках до вигідного СРСР соцтабору. Таким чином військова міць забезпечувала економічно вигідні умови існування радянської імперії. Так було до другої половини вісімдесятих років минулого сторіччя. До тих пір поки СРСР не застряг на ціле десятиріччя в афганській війні. Після поразки (офіційно - завершення виконання інтернаціонального обов’язку в Демократичній республіці Афганістан) 1988 року - молодші партнери по табору зрозуміли, що військова могутність імперії підупала і буквально за півтора роки майже всі режими в країнах соцтабору розвалилися, а нові правителі відмовилися від усіх попередніх економічних домовленостей. Що було після цього, пам’ятають усі, кому зараз за тридцять - порожні полиці магазинів, крах імперії і з ним його валюти.

Що ж прийшло на місце рублевих банкнотів із зображенням Леніна і надписом, що вони гарантуються усіма активами СРСР? Фактично всі грошові одиниці нових держав СНД страждали на один недолік. Вони були дуже ненадійні. Ми добре пам’ятаємо долю купоно-карбованця і те, як в середині дев’яностих усі громадяни України стали мільйонерами - щастя це чомусь не прибавило. Таким чином потрібна була валюта з такою стабільністю, аби бути еквівалентом усього. Нею став долар США - він же “зелень”, “бакс”, “баксюк” і так далі.

Наскільки американська валюта є стабільною? Якщо провести аналогію з радянською, то треба дивитися не стільки на економіку, скільки на військовий та політичний стан останньої наддержави. США витрачають на військові цілі приблизно стільки ж грошей, скільки весь інший світ разом узятий. Тобто економіка США - найбільша у світі, але вона не дорівнює усім іншим економікам... Наведу простий приклад - найдорожчими військовими кораблями сьогодні є авіаносці. У США їх 15, в тому числі шість побудованих після 1991 року, коли радянської військової загрози вже не існувало. В Англії є два маленьких авіаносця, у Франції, Росії, Італії, Індії та Іспанії - по одному. Навіщо США аж п’ятнадцять, не зрозуміло. Все одне жоден супротивник не може виставити нічого подібного. Так само і по іншим видам озброєнь. Маленька ремарка - величезну двомільйонну армію США треба утримувати, а тут ще остання наддержава влізла у дві сухопутні війни в Іраці та Афганістані. Мало того, що обидві війни затягнулися, але вони є партизанськими і в них не потрібні розумні бомби та ракети. Для їх ведення треба мати сотні тисяч звичайних солдат з гвинтівками та кулеметами. Коштують такі конфлікти надзвичайно дорого і виграти їх практично неможливо. Досвід СРСР в Афганістані чомусь у Вашингтоні забули. Нинішній бюджетний дефіцит США значною мірою викликаний саме цими двома війнами, але не тільки ними. Для того, аби бути головною демократією у світі США, потрібно годувати десятки “недорозвинутих демократій” по всьому світі. Годувати доларами... До того ж рівень життя в Америці має бути дуже високим і державі потрібно витрачати астрономічні суми на підтримку цих самих стандартів. Однак і це ще не все.

Через високий рівень життя, продукція виготовлена в США втрачає конкурентноздатність на світових ринках. Для прикладу, зайдіть в будь-який гіпермаркет електроніки і подивіться країни, з яких надходять до нас телевізори, фени та ноутбуки. Так що в США окреслився величезний дефіцит торговельного балансу. Країна завозить продукції і сировини більше, ніж вивозить. Щоправда, є одне “але”. Купує вона все це за свою власну валюту. Мало того, вона цю валюту ще й експортує. Друк стодоларової банкноти коштує американцям п’ятнадцять центів, а купити за неї можна на всі сто доларів і то по всьому світу... Ми не знаємо скільки американської готівки розкинуто по планеті. Зрозуміло лише, що дуже багато. Що ж далі?

Нинішня криза навколо держборгу США - подія серйозна, але не занадто. Борг номінований у власній валюті можна збільшувати до нескінченності. Доля готівки США залежить від дій кількох людей у Вашингтоні і тому, в який бік вони розвернуть ситуацію, невідомо. Зрозуміло лише те, що ми за всім цим можемо тільки спостерігати. Надії на нашу гривню та НБУ досить примарні. Під час усіх фінансових криз Нацбанк України проявляв себе доволі кволо. Ось і зараз Центрабанк Росії потроху зменшує курс американської валюти до рубля і вже дотягнув його майже до кризового рівня. У нас курс гривні до долара стоїть непохитно вже багато місяців. Чому, не зрозуміло. Подібні дії, а точніше повна відсутність їх, не може не викликати напруження, але й панікувати не варто. Врешті-решт долар є валютою великої країни та забезпечений усіма її активами...

28.07.2011Володимир КОНЄВ


Переглядів: 684

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 823 від 17.08.2017p.
¤ 

«Теплі кредити» повернулися

На Рівненщині банки відновили видачу «теплих кредитів» для населення та ОСББ....

¤ 

Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами

Аварійний автобус «Mercedes-Benz Sprinter» купили у Вараші для школярів, щоб возити їх на екскурсії, через платформу PROZORRO. На це міська рада виділила 1 мільйон 500 тисяч гривень. Переможцем торгів...

¤ 
Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному

24-річний депутат Сарненської міської ради, який також є начальником штабу Громадського Формування «Льва» Євгеній Криницький стверджує, що його затримання «замовили» і що з підприємців гроші він не ви...

¤ 

Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку

Часто буває так, коли в квартирі чи будинку, де проживають батьки, прописані діти, які фактично там не проживають вже багато років....

¤ Теплотехніка XXІ століття
«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

«Агроресурс»: 20 кроків до тріумфу та визнання

Майже мільйонна армія користувачів високоякісного опалювального обладнання вдячна за тепло, комфорт і затишок ПрАТ «Агроресурс»

Тепло в будинку - це не тільки комфорт і затишок, але і нормальна життєдіяльність, здоров’я мешканців, хороші умови для самого житла. Опалення в останні роки стає все дорожчим, рахунки споживачі отрим...

¤ 
В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими поблизу Луцького кільця надійшло до поліції сьогодні, 11 серпня, близько 11 години....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (19345)
2. Розклад руху автобусів [253] (17958)
3. Моє місто - найкраще [427] (13839)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (9516)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (9461)
6. Догляньте мене до смерті [278] (9086)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (8975)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (7939)
9. Душ для всіх [432] (7009)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (6927)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (6667)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (6485)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (6469)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (6456)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (6415)

ТОП-15 свіжого номера:

1. На Рівненщині взимку буде тепло… (229)
2. По стопах Алли Пугачової: 70-річну співачку Софію Ротару покликали заміж (225)
3. Сарненський депутат стверджує, що його «замовили» у Рівному (213)
4. У Рівному вдруге пройшов фестиваль травників та пасічників (211)
5. На Рівненщині реабілітуватимуть річки (211)
6. Для перевезення школярів продали автобус з пошкодженими гальмами (210)
7. Відбулося сімейне свято мікрорайону «Ювілейний» (209)
8. «Теплі кредити» повернулися (207)
9. Добре, що поїли! (207)
10. За добу шахраї на Рівненщині «попрацювали» на 22 тисячі гривень (207)
11. В Рівному на пішохідному переході збили бабусю з онуком (206)
12. Як вижити в літню спеку (206)
13. Субсидія нараховується на людей, які фактично проживають у квартирі чи будинку (206)
14. Ароматна історія парфумерії (206)
15. На Рівненщині за І півріччя 2017 року «МРІЯ» виділила 167 тис. грн. на соціальні проекти та сплатила 1,3 млн грн. податків (205)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс