“Страсті по Євтушенку”, або кому заважає нинішній керівник транспортної комісії Рівнеради

Версія перша - погано працює. Як відомо депутатство в нашій країні (крім Верховної Ради) - не професія, а громадська робота - приблизна така сама, як і керівництво шаховим або футбольним клубом, але з маленькою відмінністю - депутата міської ради обирають усі виборці громади, а керівника шахового клубу - його члени. Усіх керівників комісій ради, в свою чергу, обирають депутати. Таким чином треба дуже вже постаратися, аби за півроку керування комісією себе скомпрометувати. Автор опитав багатьох депутатів Рівнеради і ніхто з них про пана Євтушенка як керівника транспортної комісії поганого слова не сказав. Навпаки, ця комісія працює плідно і доволі ефективно. Тобто, версія про розвал роботи керівником комісії Святославом Євтушенком не витримує взагалі ніякої критики.

Версія друга – конфлікт інтересів. Це вже цікавіше, бо зрозуміло, що транспортна галузь обласного центру - це доволі великий бізнес. Перевезеннями пасажирів у Рівному, крім тролейбусного управління, займаються ще кілька сотень підприємців, які контролюють близько чотирьох сотень автобусів та маршруток. Особливо великих фірм- перевізників в обласному центрі немає, а дрібним підприємцям об’єднатися, наприклад, проти одного окремо взятого керівника транспортної комісії міськради важко. До того ж, ця комісія не є єдиним органом, де вирішуються усі проблеми перевізників. Наведу приклад.

Кілька місяців тому в обласному центрі була підвищена плата за проїзд до двох гривень. При цьому профільна комісія ради фактично виступила лише посередником між перевізниками, які хотіли підняти вартість проїзду до двох гривень п’ятдесяти копійок і мешканцями, що взагалі не хотіли такого підвищення. Таким чином, міська рада та мер опинилися у ролі буфера між перевізниками та пасажирами. При цьому потрібно було, аби обидві сторони влаштовував компроміс, бо інакше неприємностей було не оминути. Подібні ситуації в багатьох містах України завершувалися страйками перевізників незадоволених тарифами, або ж акціями протесту пасажирів, які не хотіли платити за новими розцінками. В Рівному ж усе завершилося тихо і наш обласний центр, навіть після прийняття нових цін на проїзд, залишився у списку міст із найбільш дешевими квитками на міський транспорт. Не мала заслуга в цьому депутатського корпусу та профільної комісії.

Версія третя – особисті амбіції. Депутатство навіть міського рівня і керівництво комісією - не тільки важлива громадська робота, а й певний соціальний статус. Тому відхиляти версію бажання когось з місцевих “груп впливу” змінити керівництво однієї з комісій ради не варто. Особливо, якщо ця комісія займається не тільки транспортом, але й зв’язком. Невдовзі саме в цій галузі буде спостерігатися серйозне пожвавлення, і вже тут без допомоги дружньо налаштованого депутатського корпусу певним структурам буде важко. Може, тут і „зарита собака”….