Порядок видачі дозволів

1. Частиною третьою статті 21 Закону України “Про охорону праці” визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Однією із обов’язкових умов щодо оформлення висновку відповідно до Порядку є наявність інформації про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

З метою дотримання вимог Порядку висновки експертизи отримані до 1 листопада 2011 року і строк дії яких не закінчився, підлягають переоформленню з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.

Оскільки незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів визначена нормами Конституції України, то відповідно і вимоги нового нормативно-правового акту застосовуються та поширюються на відносини з моменту набрання чинності цим актом, то продовження строку дії дозволу є новою вимогою Порядку, яка не передбачалась Постановою №1631, і відповідно норма щодо продовження строку дії дозволу (п. 15 Порядку) може бути застосована до дозволів, які видаються, згідно із цим Порядком.

Враховуючи зазначене, видача дозволів у центральному апараті Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки здійснюється на бланку Служби із проставлянням печатки, а видачі дозволів територіальними органами Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду здійснюється на бланку цих територіальних органів із проставлянням відповідної печатки, але за формою встановленою Порядком.

2. Відповідно, до Постанови №1631 було визначено право Держгірпромнагляду та його територіальним органам вести облік виданих дозволів в порядку, установленому Держгірпромнаглядом.

Діючим Порядком також, закріплено право Держгірпромнагляду та його територіальним органам вести реєстр дозволів в установленому ним порядку. До прийняття відповідного нормативно-правового акту, який врегулює новий порядок ведення процедури реєстрації, реєстр дозволів здійснюється за вже визначеним вимогами.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що “для одержання дозволу, який видає Держгірпромнагляд, роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

• на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт;

• на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання;

• на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності таких машин, механізмів, устатковання вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Вважаємо недоцільним поєднувати різни види діяльності та видавати єдиний дозвіл.

3. Що стосується переоформлення дозволів, які було видано у відповідності до вимог Постанови №1631, то Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” встановлює загальну процедуру переоформлення дозволу.

У разі настання визначених підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, зобов’язаний видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру.

Одночасно з переоформленим на новому бланку документом дозвільного характеру дозвільний орган на вимогу суб’єкта господарювання видає останньому безоплатно засвідчену ним копію такого документа дозвільного характеру.

У разі переоформлення документа дозвільного характеру дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до реєстру документів дозвільного характеру.

4. Відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є:

• зміна найменування суб’єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;

• зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання.

Строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначеного у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

З огляду на зазначене та на незворотність дії закону, у разі подання суб’єктом господарювання заяви про переоформлення дозволу, переоформлений дозвіл видається на підставі процесуального права визначеного новим Порядком та норм матеріального права, які були визначені Постановою №1631.

5. Пунктом 12 Порядку визначено, що видача дубліката здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Так, відповідно до вимог зазначеного закону підставами для видачі дубліката документа дозвільного характеру є:

• втрата документа дозвільного характеру;

• пошкодження документа дозвільного характеру.

У разі втрати документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання такої підстави подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про видачу дубліка-

та документа дозвільного характеру.

У разі, якщо бланк документа дозвільного характеру непридатний для використання внаслідок його пошкодження, суб’єкт господарювання подає дозвільному органу заяву про видачу дубліката документа дозвільного характеру та непридатний для використання документ дозвільного характеру.

Строк дії дубліката документа дозвільного характеру не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченому або пошкодженому документі дозвільного характеру.

Суб’єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката документа дозвільного характеру замість втраченого або пошкодженого, провадить свою діяльність на підставі копії заяви про видачу дубліката документа дозвільного характеру, зареєстрованої дозвільним органом або державним адміністратором.

Дозвільний орган зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про видачу дубліката документа дозвільного характеру надати заявникові або державному адміністратору дублікат документа дозвільного характеру замість втраченого або пошкодженого.

У разі видачі дубліката документа дозвільного характеру замість втраченого або пошкодженого дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня видачі дубліката документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був втрачений або пошкоджений, із внесенням відповідних змін до реєстру документів дозвільного характеру.

6. Відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” та вимог Порядку отримання дозволу передбачається як обов’язок роботодавця.

Статтею 1 Закону України “Про охорону праці” під терміном роботодавець розуміється, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю.

Таким чином, слід визначити, правове поле регулюючого питання функціонування юридичних осіб, визначення поняття “юридична особа” та “суб’єкт господарювання”.

Господарський кодекс під терміном “суб’єкт господарювання” розуміє:

• господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, крім того, дані господарські організації мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи;

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Цивільний кодекс України визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, та вважається створеною з дня її державної реєстрації, яка в свою чергу, встановлена Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

7. Відповідно до статті 21 Закону України “Про охорону праці” та вимог Порядку отримання дозволу передбачається як обов’язок роботодавця.

Статтею 1 Закону України “Про охорону праці” під терміном роботодавець розуміється, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю.

Місцезнаходженням юридичної особи, відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 91 Цивільного кодексу України встановлюється, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на зазначене, оскільки саме юридична особа наділена цивільною правоздатністю, тобто наділена правами та обов’язками, то саме, юридична особа повинна звертатися до дозвільного органу з заявою про отримання дозволу.

ДП “Рівненський експертно-технічний центр”

33028, вул. Лермонтова, 7; тел./факс: 26-58-90