Сезон святкового лохотрону в розпалі

Як же зберегти здоровий глузд у всій цій святковій метушні?

Порад стосовно цього є багато, та на скільки вони дієві, ми намагалися з’ясувати в Управлінні у справах захисту прав споживачів.

Передусім не звертайте увагу на “затравку”, яка майорить яскравими кольорами та “правильною” інформацією на усіх афішах. Це переважно основний прийом, що використовують магазини. Перед стартом новорічних знижок ціни підвищують на відсоток наступної знижки, а у друкованих оголошення навмисно помиляються, приписуючи знизу дрібним шрифтом про своє право на помилки. Крім того, таким же шрифтом десь знизу, непомітно, повідомляють про реальні умови акцій.

- Інформація про знижки до 50% стосується переважно не усієї продукції, а лише декількох речей, яких немає в продажу. Тобто продавець може вам сказати, що товар закінчився, бракований, або ж модель відклали, - розповідає заступник начальника управління у справах захисту прав споживачів Володимир РАЧИНСЬКИЙ. - І це не є порушенням прав споживачів, адже в рекламі не вказано, що знижка розповсюджується на всі групи товарів, і головне, українське законодавство фактично дозволяє це робити.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України “Про рекламу”, “…Реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару”. Тобто, інформації про асортимент розпродажу не вимагається.

Якщо ви сумніваєтеся у знижці, вимагайте доказів попередньої ціни, актів уцінки. Є знижки, що перевищують 50% вартості товару. У більшості випадків перед тим, як знизити ціни, їх попередньо підвищують. Тому перед покупкою було б не зайвим зіставити вартість обраної моделі з цінами інших продавців. Зазвичай у період свят техніка і так добре продається, тому великі знижки пропонуються переважно на неходові товари. Головне пам’ятати, що магазини у збиток собі не торгують. Тому потрібно звертати увагу на такі факти:

• гарантія на акційний товар має бути така сама, як і на інші аналогічні товари;

• реклама має містити дату початку і закінчення зниження цін на продукцію;

• у рекламі має бути вказано співвідношення розміру зниження до попередньої ціни товару.

Зокрема, пан Володимир зазначає, що управління у справах захисту прав споживачів як державний орган здійснює контроль за дотриманням законодавства і в засобах масової інформації, і в зовнішній рекламі.

Це стосується і псевдобезвідсоткових кредитів. Суть так званої халяви полягає в тому, що банки не працюють з високоризиковими споживчими кредитами менш ніж під 35% річних. “Дешеві” кредити компенсуються або магазином, тобто відсотки закладено в ціну товару, або банком за рахунок високої комісії.

Нерідко на адресу управління звертаються споживачі, які витратили свої кошти на товар, що не задовольняє їхні вимоги. До прикладу випадок, коли споживач, прочитавши рекламну брошурку про те, що телекомунікативне підприємство підключає до мережі Інтернет за одну гривню, не звернув увагу на інформацію, що була написана знизу дрібним шрифтом. А там йшлося про те, що ціна за півроку зростатиме. Підключивши цей Інтернет та підписавши угоду, споживач автоматично потрапив у цінову пастку. Відповідно, за певний період почали надходити рахунки із сумами, про які навіть і не йшлося. Дослідивши всі моменти, за яких була укладена ця угода, працівники управління у справах захисту прав споживачів вирішили цю проблему на користь отримувача послуг. Та останні не завжди навчаються на своїх і тим паче на чужих помилках. Адже коли виникає спокуса отримати дармовий або дешевий товар, в нас проявляється жадібність та зажерливість. Мабуть, у кожного траплялася ситуація, коли після одного з походів по магазинах ви повертаєтеся додому і в голові лунає фраза “Навіщо і, головне, для чого я це придбав”.

Існують ще такі випадки, коли продавці того чи іншого товару звертають увагу на відчуття покупця. Зокрема, на відчуття “крутизни”, тобто ця схема працює таким чином: покупцю з початку пропонують дешеву модель, а потім дорогу, при цьому говорять, що ось є дорожча і краща модель, але, можливо, для вас вона буде занадто дорогою. Покупець, замість того, щоб відповісти на цю принизливу грубість щодо бідності, “ведеться” на придбання більш дорогої речі, щоб довести власну забезпеченість перед продавцем, хоча можна було б обійтися і більш дешевим виробом.

Взагалі психологи зауважують, що при покупці не варто приймати рішення у присутності продавця. Вони радять охолонути, подивитися пропозиції інших магазинів, врешті-решт відкласти покупку на день-два, і коли ви вже переспите з цією думкою та прокинувшись справді зрозумієте, що ця річ вам потрібна, тоді можете її купувати.