СУЛТАНША РОКСОЛАНА “ГЮРРЕМ”

Світлана Ярославівна, м.Рівне

- Український телесеріал (очевидно, перший україномовний) був знятий студією “Укртелефільм” 1996 року за однойменним романом Павла Загребельного. Хоча інші телекритики вважають, що використано також сюжет з однойменного роману Осипа Назарука. Хто пам’ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним в українських глядачів. Жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях. Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з “найуспішніших” османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турків. Як повідомляє Інтернет-видання “Українська правда” 4 січня цього року в Турції здійснене друге перевидання роману Загребельного. Щоправда, на передовиці статті стоїть дата 30.01.2011.

Шкода, що наші колеги не відвідують закордонних серіальних порталів, інакше повідомляли б не лише про те, що популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом “Кохання Гюррем”. У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - “тією, котра сміється”.

Турки пішли далі та зняли “мильну оперу” про Роксолану. Серіал “Muhteem yьzyэl” (“Прекрасний вік”) стартував 2010 року, й одразу злетів на верхівку рейтингу. Турецькі серіали на весь світ відомі своїм драматизмом, динамічним сюжетом і тим, що поглинають увагу прекрасної статі цілими вечорами. Щоправда, нам ще не доводилося їх бачити, окрім фільму “Корольок - пташка співоча” за однойменним романом Гюнтекіна Решада Нурі.

Але цей серіал вплинув на людей по-іншому - увага прикута не тільки жіночої половини, але і чоловічої. Влада Туреччини пробувала заборонити вихід серіалу в ефір, історики кричали про жахливі розбіжності, а справжні патріоти Туреччини ображалися на сценаристів: головного героя позбавили “німба на голові”. Се ріал на делікатну для турків тему - Роксолана і її роль в Османській імперії. Не кожен турок може усвідомити вплив цієї українки на їх улюбленого Султана. А серіал показує всю красу Роксолани, її силу, розум і харизму. Ясна річ, засновники серіалу (теж турки) наділили нашу Роксолану і стервозними нотками,”і давайте це сприймемо як комплімент,” - пише анонімна прихильниця телесеріалу.

Фільм був задуманий ще в середині 2008 року. І весь цей час проводилася ретельна й старанна підготовка до зйомок. Бюджет серіалу - 3,5 мільйони ліра (найдорожчий проект в історії турецького телебачення), дозволив створити шикарні костюми і декораціі, а також відзняти багато сцен у реальних історичних інтер’єрах палацу Топкапи. Консультатном з костюмів, декорацій і з інших важливих історичних деталей був видатний турецький історичний діяч - Деніз Есеменлі, так що сумніватися в достовірності вигляду вбрання персонажів не доводиться.

Акторський склад порадував всіх турків. Відомі актори справили таке враження на глядачів, що деякі з них переносили своє ставлення з героїв на акторів. Наприклад, коли одна літня фанатка серіалу зустріла “Роксолану” - актрису Мерієм Узерлі в одному із закладів, то прокричала їй: “Ти чого від Махідевран добиваєшся? Вона перша дружина султана, а значить головна, відчепися від неї негайно!”. Так само один чоловік “радив” “султану” - Халіту Ергенчу - не пустувати з чужинкою, сказавши: “Не треба гробити Імперію руками цієї іноземки”.

Матір султана Валіде в наших романах та фільмі була негативною героїнею, а в турків, у виконанні Небахат Чехре, стала улюбленицею глядачів, символом жіночої мудрості і спокою. Султана Сулеймана зіграв актор Халіта Ергенч і начебто одразу став кумиром усіх жінок. Мерієм Узерлі, уродженка Німеччини, наполовину туркеня, мовляв, чудово впоралася з роллю Роксолани. “Серіал поглинув увагу мільйонів турків, слов’ян, що тут живуть, і всіх інших народів теж. Адже всім цікаво не тільки історична правда, а любов, людські стосунки, тонкі психологічні висновки, до яких підводить ця картина,” - так написана рецензія на сайті “В Турции”. Що ж, дочекаємося можливості переглянути турецьку версію про нашу велику співвітчизницю, і тоді складемо власну думку.