Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №238 від 04.05.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Усміхніться!

Втягніть рибу в автобус!

Втягніть рибу в автобус!

Зі мною в інституті вчився один хлопець, Алік. Він мав дивний характер - йому було абсолютно все одно, що про нього думають. Цю свою властивість Алік експлуатував у хвіст і гриву. Закладався з усіма підряд, що “викине” який-небудь фокус. Але, оскільки йому вже багато хто програвав, то на такі авантюри знайти клієнта ставало все важче.

Якось у листопаді надибав він одного азартного першокурсника Сергія, який згодився закластися на 25 гривень, що Алік доїде від гуртожитка до факультету в ластах замість черевиків. Неодмінною умовою було обговорено, що вся ця “експедиція” повинна відбуватися обов’язково на очах у Сергія.

Виходять вони з гуртожитку. Алік знімає свої великі коричневі черевики, зв’язує шнурками й віддає першокурснику. Далі залазить, не знімаючи шкарпеток, у ласти. Потім, задираючи ноги і піднімаючи фонтани бризок, скаче до зупинки.

В автобусі пасажири шоковані. Алік, звичайно, на це “нуль емоцій”.

Стрибає в автобус. А там кондуктор і водій не пускають його усередину. Трохи спантеличений, Алік виплигує на тротуар. До нього підходить “сяючий” Серьога:

- Тепер ти зрозумів свою помилку? Давай, розраховуйся!

Але завзятий Алік вигукує:

- Чорта з два, ще не вечір, про вид транспорту умови не було, я поїду маршруткою.

На зупинці година пік, кожну маршрутку беруть штурмом. Усі проштовхуються, щоб швидше зайти. Аліку весь час хтось наступає на ласти так, що він не може із місця зрушити, скільки не лаявся. Нарешті він стрибає на сходинку, і отут з’ясовується, що ласти на сходинки поставити можна, а ноги – ні. І він, ковзаючись, як Дональд Дак у діснеївському мультфільмі, раз у раз молотить по сходах і з гуркотом плюхається прямо під ноги натовпу, що підходить ззаду. А безжальні пасажири раз у раз його виштовхують.

Нарешті, наступний автобус відчиняє задні двері поряд з Аліком. Зібравши останні сили, він піднімається з асфальту й примудряється заплигнути задом на нижню сходинку. А Сергій втискується через передні двері.

Алік в автобусі, але ласти стирчать назовні, двері не можуть зачинитися. Водій у дзеркало бачить якісь хвости, і повідомляє:

- Доки пасажир не втягне свою рибу в салон, автобус нікуди не поїде.

Тим часом, народ, який прийшов до тями після абордажу, помічає, якогось ідіота у ластах, через якого всі затримуються. Піднімається гвалт. Якась жінка в хустці кричить водію:

- Проїдь трохи до посту ДАІ, там здамо цього гада в міліцію.

Алік бачить, що йому зараз буде непереливки. І тут йому в голову приходить геніальна ідея, і він кричить на весь автобус:

- Ну що ви за люди! Звірі. Я - спортсмен, займався плаванням, отут поруч, у басейні, і в мене в роздягальні вкрали черевики. Що ж мені тепер, босоніж їхати чи пішки йти через усе місто?

Відразу все змінилося, усі починають його жаліти, допомагають піднятися, нарікають на злодюг. Та сама агресивна жінка тепер кричить водію, що не треба в міліцію, і розпитує Аліка, які у нього були черевики. Той, увійшовши в роль, із “надривом” розповідає, про коричневі польські черевики, до того ж великого розміру, і показує на свої ласти.

У цей момент народного гніву чоловік, який стояв поруч з Аліком, хоча й був уже напідпитку, помітив на передній площадці Сергія. Той тримався за стійку, а на руці в нього висіла пара великих коричневих черевиків.

- Там спереду, гляньте, коричневі черевики?.. Он вони, твої “шкари”. Зараз я цього злодюжку задавлю!..

Починає пролазити вперед, у нього не виходить, тоді він кричить:

- Тримайте он того з черевиками, спереду!

Знову піднімається гамір, і знову жінка в хустці кричать водію, щоб той їхав прямо в міліцію. Водій кричить у мікрофон:

- Я зараз поїду не в міліцію, а всіх вас здавати в психлікарню.

І тут автобус нарешті під’їжджає до зупинки, і двері відчиняються. Сергій з черевиками вистрибує кулею. За ним женуться кілька правдолюбців, а ззаду, у розпачі, вистрибує Алік. У людей, які стояли на зупинці, сталося масове божевілля. Адже слідом за зграєю, що вибігла з автобуса, величезним стрибком вилітає чоловік у ластах, всіх заліплює брудом по самі вуха і кричить:

- Стійте всі! Я сам його наздожену. Усе, лопух, готуй четвертак!

І гігантськими стрибками несеться вулицею. Сергію насилу таки вдалося відірватися від переслідування.

Потім між студентами ще довго тривала суперечка: хто кому повинен платити?!

04.05.2006Антон СКВОРОНСЬКИЙ



Рівне-Ракурс №10 від 04.05.2006p. 
На головну сторінку