СНІД - лише діагноз, а не ВИРОК

Аби підтримати та допомогти хворим на ВІЛ/СНІД 1988 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила 1 грудня Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом, підкресливши важливість відзначення цього дня на національному рівні у кожній країні.

Сьогодні, за даними Програми ООН з ВІЛ/СНІД, ЮНЕЙДС, близько 59,5 мільйонів людей живуть з ВІЛ, з них 6,3 мільйони дітей, за 2012 рік близько 7,3 мільйонів людей захворіли на ВІЛ. Близько половини людей інфікуються до 25 років та помирають від хвороб пов’язаних зі СНІДом до 35 років. У світі, за одну добу цією хворобою заражується 400 тисяч чоловік, а вмирає близько 8 тисяч.

Зусиллями державних та недержавних організацій уже багато зроблено для подолання епідемії ВІЛСНІДу. Так, сьогодні в Україні доступна антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка значно покращує якість та подовжує тривалість життя ВІЛ-позитивних людей та замісна підтримуюча терапія (бупренорфіном). Громадські організації проводять широку роботу щодо зменшення шкоди від вживання наркотиків серед споживачів ін’єкційних наркотиків, ініціюють інформаційно-навчальні кампанії для загального населення, кампанії з відстоювання прав людей, які живуть з ВІЛ та інших вразливих щодо ВІЛСНІД груп. Та, незважаючи на зусилля докладені державними, недержавними, міжнародними й приватними організаціями, проблема епідемії ВІЛСНІДу продовжує залишатися актуальною в нашій країні. Адже Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ- інфекції.

Наприклад, на Рівненщині на кінець 2012 року зареєстровано 1867 випадків ВІЛ-інфікування, з них 250 особам виставлено діагноз СНІД, виявлено 366 випадків ВІЛ-інфекції серед вагітних жінок. На диспансерному обліку перебуває 1277 ВІЛ-інфікованих осіб, з них 251 особі вперше встановлено діагноз ВІЛ. На жаль, з 2007 року на Рівненщині ВІЛ-інфекція діагностується й у дітей. На диспансерному обліку перебуває 88 дітей: 75 з невизначеним ВІЛ-статусом до 1,5 річного віку, у 4 дітей діагноз СНІД, у 9 ВІЛ-інфекція.

Ця сумна статистика свідчить лише про те, що потрібно розширювати надання медичних послуг саме у цьому напрямку. Чим і займаються працівники медичної сфери на Рівненщині.

Нещодавно випала можливість для розширення сфери послуг ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД людям та збільшення шансів на співпрацю з ВІЛ-сервісними організаціями задля профілактики та боротьби зі СНІДом на Рівненщині. Обласний Центр отримав нове приміщення - будівлю колишнього онкодиспансеру і знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Жоліо Кюрі,19, де у перспективі розмістяться лабораторія та стаціонар.

- Заклад працюватиме за принципом єдиного вікна, - зазначає головний лікар “Обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДОМ” Олена ГАНДЗЮК. - Це центр інтегрованих послуг для ВІЛ-інфікованих. Та основною нашою метою є можливість надання стаціонарної допомоги. Зараз антиретровірусну допомогу в центрі отримують близько 300 жителів області. Варто зазначити, що ще десять років тому ми говорили, що СНІД - це чума ХХ століття, зараз погляди змінилися - є АРВ-терапія, за допомогою якої люди лікуються та живуть.

Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу поширюється та набуває загрозливих рис, що може призвести до її переходу з концентрованої до генералізованої форми. Зокрема, у 2011 році в Україні офіційно зареєстровано 197 083 ВІЛ-позитивних людей, серед них 31 618 дітей. Хворих на СНІД (кінцеву стадію ВІЛ-інфекції) 43 775 осіб, дітей - 1098.

За словами лікарів, ця проблема давно вийшла з суто медичної площини і набула соціального характеру. Саме тому в обласному центрі боротьби зі СНІДом проводять профілактичну роботу серед представників груп ризику. Аби покращити існуючу ситуацію, співпрацюють з благодійним фондом “Майбутнє без СНІДУ”, працівники якого допомагають швидко провести діагностування.

Вікторія ГУСАРУК

Очевидно, є потреба пояснити терміни: ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини. А СНІД - синдром набутого імунодефіциту - завершальна стадія розвитку ВІЛ-інфекції.

У разі користування спільним кухонним посудом, постільною білизною, одягом, іграшками, грошима, заразитися ВІЛ неможливо. Так само ВІЛ не передається через чхання, кашель, піт, слину та сльози; під час спілкування, обіймів, рукостискання і дружніх поцілунків; через укуси комах і тварин; під час спільного користування басейном, ванною, туалетом, банею та сауною; через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина.